Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/20093/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20093/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 14 травня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.04.2023 №8643650/44728583. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від №72 від 21.03.2023 датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" документально підтверджені судові витрати у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" документально підтверджені судові витрати у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. 02.01.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про стягнення на користь ТОВ "Еко-Папір Україна" з ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. До заяви додано копії: ордеру серії ВІ №1144760, Акта №4/12 від 26.12.2023 здачі-приймання наданих послуг, рахунку на оплату від 26.12.2023 №4/2; Договору про надання правової допомоги від 24.04.2023, Договору №24-04/2023 від 24.04.2023. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" документально підтверджені витрати на правничу допомогу у сумі 7000 ( сім тисяч) гривень 00 копійок. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивачем, по даній справі, окрім сплати судового збору, понесено витрати на правничу допомогу. Задовольняючи частково подану позивачем заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням досліджених доказів наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 7000,00 грн, та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Житомирській області, оскільки останнім було прийнято спірне рішення у даній справі, що оскаржувались позивачем. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на таке. Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя). Згідно з частинами 1 та 5 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. За змістом статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з вимогами частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно із вимогами п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до положень частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим, стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18 та від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30). У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд зазначає, що Верховний Суд в своєму висновку викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076). Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Матеріалами справи підтверджується, що до суду 13.11.2023 надійшла заява представника позивача у прохальній частині якої він просить вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позову. 02.01.2024 надійшла заява представника позивача про стягнення на користь ТОВ "Еко-Папір Україна" з ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. До заяви додано копії: ордеру серії ВІ №1144760, Акта №4/12 від 26.12.2023 здачі-приймання наданих послуг, рахунку на оплату від 26.12.2023 №4/12; Договору про надання правової допомоги від 24.04.2023. Договору №24-04/2023 від 24.04.2023 Так, 24.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" (замовник) та Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" (далі - виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги №44728583. Пунктом 1.3 передбачено, що юридичні послуги за даним Договором надаються Виконавцем у наступних формах: 1.3.4 представництво та захист законних інтересів Замовника перед третіми особами, суб`єктами державної влади, міжнародними організаціями та установами, а також - в судах. У п.2.7.2. вказано, що при наданні послуг, передбачених п.1.3.4 Договору Замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі - приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти днів). Договір №24-04/2023 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 укладено між адвокатським бюро "Лариси Коваленко" (бюро) та адвокатом Таран Максимом Миколайовичем (адвокат). Предмет договору: бюро залучає до виконання договору про надання правової допомоги №44728583, який зобов`язується надавати правову допомогу клієнту бюро - ТОВ "Еко-Папір Україна", на виконання Договору №44728583 та виконувати доручення надані Клієнтом та прийняті Бюро. На підтвердження виконання умов Договору складено Акт №4/12 від 26.12.2023 здачі - приймання наданих послуг, в якому вказано: Виконавець, в період із 01.07.2023 по 26.12.2023 на умовах договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583 надав замовнику, а замовник - прийняв послуги зазначені нижче у звіті про надані послуги: 1 підготовка позовної заяви разом із документами у справі №240/20093/23, кількість -5 годин, ціна - 2000,00 грн, сума - 10000,00грн; 2. підготовка відповіді на відзив: кількість -1 годин, ціна - 2000,00 грн, сума - 2000,00грн. Всього 12000,00 грн. Звіт підписано керуючим адвокатського бюро "Лариси Коваленко" та директором ТОВ "Еко-Папір Україна". Згідно Рахунку на оплату від 26.12.2023 №4/12 вартість за надані юридичні послуги згідно Договору №44728583 вказано 12000,00 грн. (без ПДВ). Таким чином, розмір судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу становить 12 000,00 грн. та заявлений представником до стягнення. Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19. При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року у справі № 826/9047/16. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 року у справі № 826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Так судом першої інстанції враховано, що позивач у справі оскаржував одне рішення контролюючого органу, що не потребувало зібранню достатньо великого обсягу доказів на підтвердження правомірності подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, а відтак дійшов до переконання, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), враховуючи усталену судову практику щодо вирішення спорів за даною категорією, а тому дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 7 000,00 грн, та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Житомирській області, оскільки останнім було прийнято спірне рішення у даній справі, що оскаржувались позивачем. Таким чином, переглядаючи висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи співмірність витрат позивача на правову допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.