Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5316/24

Справа № 991/5316/24 Провадження № 1-кс/991/5348/24 У Х В А Л А 24 червня 2024 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про участь у розгляді клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро (далі НАБУ) ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 (далі кп № 52021000000000167) у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, у с т а н о в и в:

1. На розгляді у судді перебуває клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кп № 52021000000000167. 2. 24.06.2024 до судді надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 , у якому він просив здійснювати розгляд клопотання за його участі та підозрюваного ОСОБА_2 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису. Захисник своє клопотання мотивував тим, що він не може прибути у судове засідання, оскільки перебуває у незапланованому терміновому відрядженні за межами міста Києва. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_2 працює на підприємстві оборонного комплексу у м. Дніпро та його відрядження для участі у судовому засіданні пов`язане зі складною процедурою узгодження, в тому числі з режимним відділом.

3. Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя виходив із такого.

4. Згідно з пунктами 4, 4-1 ч. 1 та частиною 2 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

5. Отже, відповідно до положень цієї норми, виключно суду надано повноваження на ухвалення рішення про здійснення дистанційного судового провадження, водночас, у судді такі повноваження відсутні.

6. Тому, слідчий суддя вважав, що слід застосувати ч. 6 ст. 9 КПК, відповідно до якої у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

7. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься доступ до правосуддя. Зміст цієї засади розкривається у ст. 21 КПК, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

8. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (пункти 81, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).

9. Ураховуючи це, слідчий суддя дійшов висновку, що вирішення питання про здійснення дистанційного судового провадження слідчим суддею відповідатиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, доступу до правосуддя.

10. КПК передбачає можливість проведення будь-яких процесуальних дій у режимі відеоконференції виключно на стадії судового провадження (ст. 336). У ч. 9 цієї статті також встановлено, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Названа норма дає підстави стверджувати, що сюди віднесено також питання, які розглядаються під час досудового розслідування.

11. Водночас, щодо порядку досудового розслідування КПК встановлює таку можливість тільки щодо допиту та впізнання за правилами ст. 336 цього ж Кодексу, за умови наявності достатніх підстав для цього.

12. Також, на цій стадії кримінального провадження абз. 12 ч. 1 та ч. 12 ст. 615 КПК визначають додаткові підстави для можливості використання відеоконференції в умовах воєнного стану: якщо в умовах воєнного стану відсутня об`єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 цього Кодексу, розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв`язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи; а також дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника - із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв`язку) для забезпечення дистанційної участі захисника.

13. Таке регулювання свідчить про те, що дистанційна участь підозрюваного на стадії досудового розслідування за загальним правилом не передбачена, за винятком розгляду, віднесеного до компетенції слідчого судді; наявності підстав для проведення допиту, впізнання у такому режимі, а також в умовах воєнного стану відсутності об`єктивної можливість доставити затриману особу до слідчого судді та забезпечення участі захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника.

14. Слід зазначити, що поважними причинами неприбуття особи на виклик, відповідно до ст. 138 КПК є: (1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; (2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; (3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); (4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; (5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; (6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; (7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; (8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

15. Отже, статтею 138 КПК визначено обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, тобто ті, які не залежать від її волі, бажань. З огляду на це, слідчий суддя звертає увагу на окремі з них, військові події; відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо.

16. Поряд з цим, положення ст. 336 КПК надають можливість слідчому судді ухвалити рішення про дистанційне провадження у разі: (1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; (2) необхідності забезпечення безпеки осіб; (3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; (4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; (5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми. 17.На переконання судді, для ухвалення такого рішення не достатньо тільки бажання особи взяти участь у судовому засіданні у такому форматі, вона повинна довести слідчому судді, що для цього є достатні підстави.

18. Однак доводи захисника, на переконання слідчого судді, не вказують на існування виключних обставин щодо неможливості прибути у судове засідання захисника та підозрюваного. 19.Так, до клопотання не було додано жодного доказу на підтвердження факту перебування захисника у незапланованому терміновому відрядженні за межами міста Києва, а сам лише факт відрядження захисника не свідчить про неможливість прибуття його у це судове засідання.

20. Окрім цього, та обставина, що підозрюваний працює у м. Дніпро не свідчить про неможливість прибуття його у судове засідання.

21. Отже, підстави для задоволення клопотання про участь захисника та підозрюваного у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто у спосіб, не передбачений КПК, відсутні. Керуючись статтями 336, 369-372 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про участь захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 у розгляді клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Слідчий суддя ОСОБА_5