Ухвала КГС ВС № 920/656/23

УХВАЛА 24 червня 2024 року м. Київ Справа № 920/656/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 03.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (повний текст складено 04.04.2024), ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Сумської області від 12.01.2024 про залишення позову без розгляду у справі № 920/656/23. Згідно з ідентифікатором поштового відправлення Укрпошти № 4001401674323 вказана касаційна скарга була надіслана 29.04.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.01.2024 у справі № 920/656/23 залишити в силі. За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Оскільки предметом касаційного оскарження у справі № 920/656/23 є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах. Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" додало до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію в національній валюті від 16.04.2024 № 110 на суму 3028,00 грн. Однак у поданій платіжній інструкції в реквізитах щодо призначення платежу взагалі відсутні відомості щодо судового рішення, за оскарження якого справляється судовий збір, а також зазначено, що позивачем у справі № 920/656/23 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський САД", яке не є учасником цієї справи, що свідчить про неналежне виконання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір". Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу. Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 складено 04.04.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження було 24.04.2024. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" подало касаційну скаргу 29.04.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги, однак скаржник не заявляє клопотання про поновлення цього строку. Разом з тим нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. При цьому можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Водночас у касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" зазначає, що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень повний текст оскаржуваної постанови було оприлюднено 08.04.2024. Також скаржник зазначає, що він та його представник не брали участі у судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови, оскільки не були належним чином повідомлені про його проведення. Повного тексту оскаржуваної постанови на поштову адресу скаржник також не отримував. Також скаржник зазначає, що з повним текстом оскаржуваної постанови ознайомився лише 16.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, скаржник просить Суд врахувати, що він та його представник зареєстровані в Сумській міській територіальній громаді, яка відноситься до території можливих бойових дій. Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Виходячи із наведених положень Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку. Щодо неотримання скаржником на поштову адресу повного тексту оскаржуваної постанови та ознайомлення з ним 16.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень колегія суддів зазначає, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX). Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною 3 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судово інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 1 та 2 частини 6 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Верховний Суд установив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" 05.11.2023 зареєструвало свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що підтверджується відповіддю № 1307161, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд". Згідно із частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, сформованою за допомогою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 920/656/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" отримало через підсистему "Електронний суд" 05.04.2024 о 16:56 год. Повідомлення про доставлення копії цієї постанови до електронного кабінету скаржника отримано апеляційним господарським судом 05.04.2024 о 16:58 год. Тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" у касаційній скарзі на те, що паперовий примірник оскаржуваної постанови на поштову адресу скаржника не надходив Суд відхиляє, оскільки він не мав надходити з огляду на вручення скаржникові копії оскаржуваної постанови в електронній формі через підсистему "Електронний суд", як передбачено чинним процесуальним законодавством. Водночас посилання скаржника на дату оприлюднення оскаржуваної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень також не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Верховний Суд зазначає, що день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не можна вважати датою, з якої починається відлік строку на касаційне оскарження. Таким чином, зазначені у касаційній скарзі твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" спростовуються. Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" необхідно подати до Суду касаційної інстанції: - належні докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3028,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"; - клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести підстави для його поновлення, підтверджені відповідними доказами. З огляду на викладене касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 920/656/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 920/656/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" до касаційної скарги не додало доказів надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи № 920/656/23. Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи № 920/656/23 копій касаційної скарги і доданих до неї документів. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Агро 2022" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 920/656/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак До уваги учасників судового процесу! Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).