Постанова Одеський апеляційний суд № 511/2705/23
від 13.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 22-ц/813/4226/24 Справа № 511/2705/23 Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Стахової Н.В., суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2024 року, постановлену у складі судді Теренчук Ж.В. в приміщенні того ж суду, за скаргою ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Приморського Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, стягувач ОСОБА_2 , в с т а н о в и в: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив поновити строк на оскарження постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.07.2023 та 26.07.2023, винесених державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко М.Т.; визнати неправомірною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.07.2023 винесену державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко М.Т. по виконавчому провадженню № 72227133 в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 по день прийняття до виконання постанови; визнати неправомірною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.07.2023, винесену державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко М.Т. по виконавчому провадженню № 72227133 в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 по день прийняття до виконання постанови; Вимоги скарги обґрунтовані тим, що судовим наказом від 07.06.2023 по справі № 511/1489/23 Роздільнянського районного суду Одеської області з нього стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 31 травня 2023 року до досягнення донькою повноліття. 22 серпня 2023 року він отримав засобами електронного зв`язку від головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко М.Т. копії матеріалів виконавчого провадження № 72227133, яке відкрито на виконання судового наказу від 07.06.2023. Одночасно він отримав копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 25.07.2023 по ВП №72227133 та копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 26.07.2023 по ВП №72227133 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 25.07.2023 по ВП №72227133. Вважає вказані постанови неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено самостійного визначення державним виконавцем додаткових, не передбачених виконавчим документом стягнень заборгованостей, зокрема у даному випадку 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 по день прийняття до виконання постанови. На підставі наведеного ОСОБА_1 просив задовольнити скаргу, поновити йому процесуальний строк на оскарження постанов та скасувати дані постанови як незаконні. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанов державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни по виконавчому провадженню №72227133 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 липня 2023 року та 26 липня 2023 року в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31 травня 2023 року по день прийняття до виконання постанов. В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни по виконавчому провадженню №72227133 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 липня 2023 року та 26 липня 2023 року в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31 травня 2023 року по день прийняття до виконання постанов відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2024 року в частині відмови в задоволенні скарги про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни по виконавчому провадженню №72227133 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 липня 2023 року та 26 липня 2023 року в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31 травня 2023 року по день прийняття до виконання постанов та постанови нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу. Доводами апеляційної скарги є те, що стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає порядок стягнення аліментів, залишилася поза увагою суду. Статті 10, 68, 69,70 Закону України «Про виконавче провадження» не містять повноважень державного виконавця для самостійного визначення (призначення) додаткових, не передбачених виконавчим документом стягнень заборгованостей, зокрема у розмір 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 по день прийняття до виконання постанови. Будь яких постанов про накладення на нього штрафу чи інших додаткових стягнень ні судом, ні виконавцем або іншим органом стосовно нього не виносилися. Данні про наявність заборгованості в оскаржуваних постановах відсутні. Вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов вийшов за межі своїх повноважень, що свідчить про незаконність ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання скаржник та представник Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з наданих доказів та вимог законодавства, яке регулює примусове стягнення аліментів, державний виконавець ОСОБА_4 під час вчинення виконавчих дій та винесення постанов від 25.07.2023 року та 26.07.2023 року, прийнявши рішення додатково нарахувати та стягнути з боржника заборгованість по аліментах у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 р. по день прийняття до виконання постанови, діяла в межах закону та відповідно до наданих їй повноважень. Згідно судового наказу розмір аліментів, який стягувався з ОСОБА_1 був визначений судом в розмірі частини його всіх видів заробітку та доходів щомісячно, що складає 25 відсотків від його заробітної плати, то відповідно визначення частки, в якій повинні стягуватися аліменти за минулий період по аліментах в розмірі 15 відсотків не перевищує встановлених ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» обмежень щодо допустимого розміру відрахувань із доходів громадян (50 відсотків). Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного. Судом встановлено, що судовим наказом від 07.06.2023 року по справі № 511/1489/23 Роздільнянського районного суду Одеської області з ОСОБА_1 стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , врозмірі частки всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 31.05.2023 року до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний судовий наказ набрав законної сили 07.06.2023 року та був звернутий до примусового виконання. 25.07.20203 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№72227133. 26.07.2023 року державним виконавцемПриморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Марини Тарасівни було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№72227133. Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга Ї третя статті 451 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 1 частиною 2 статті 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено заходи примусового виконання рішень серед яких є і звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. У частинах першій, третій статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146) боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум (ч. 1 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження"). Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 червня 2023 року визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31.05.2023 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановивши, що за період між датою пред`явлення заяви до суду 31.05.2023, яка вказана у виконавчому документі та датою відкриття виконавчого провадження 14.07.2023 утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про додаткове нарахування та стягнення заборгованості за вказаний період у розмірі 15 % від доходів боржника по день прийняття до виконання постанови. За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно судового наказу розмір аліментів, який стягувався з ОСОБА_1 був визначений у частці -1/4 від всіх видів та доходів щомісячно, що складає 25% від його заробітної плати, то відповідно визначення частки, в якій повинні стягуватися аліменти за минулий період по аліментам в розмірі 15 % не перевищує, встановлених обмежень щодо допустимого розміру відрахувань із доходів громадян. Отже, з встановлених обставин та наведених матеріалів справи, колегія суддів вважає, що при винесенні постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.07.2023 та 26.07.2023 в частині додаткового нарахування та стягнення заборгованості державний виконавець з ОСОБА_1 у розмірі 15% від доходів боржника за період з 31.05.2023 по день прийняття до виконання постанови, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді скарги не порушені норми матеріального та процесуального права щодо встановлення обставин справи та надання їм належної правової оцінки, а тому на підставі статті 375 ЦПК України ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 січня 2024 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Дата складення повного тексту постанови 17 травня 2024 року. Головуючий Н.В. Стахова Судді О.Ю. Карташов М.В. Назарова