LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/10632/23

від 20.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/10632/23 Номер провадження: 33/819/111/24 Головуючий у першій інстанції Дорошинська В.Е. Доповідач Пузанова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі судді Пузанової Л.В., секретар судового засідання Доброва К.О., за участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Шевченка І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , встановив: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно із зазначеною постановою, відповідно до протоколу серії ААД №519254, складеного інспектором взводу №1 роти №2 БУПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції Михайліченком А.А., 10.11.2023 року о 17 годині 35 хвилин в м.Херсон по вул.Покришева, 14а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказана обставина зафіксована із застосуванням технічних засобів відеозапису. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 10.11.2023 року о 17 годині 35 хвилин транспортний засіб «RENAULT 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно був припаркований по вул.Покришева, 14а в м.Херсоні, проте автомобіль не рухався, не був зупинений на вимогу поліції. Докази того, що він керував транспортним засобом відсутні. Працівники поліції не мали жодних підстав вилучати у нього водійське посвідчення та вимагати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На вказаному транспортному засобі у зазначене місце його привіз онук ОСОБА_3 , якого він чекав, та який підтвердив в судовому засіданні вказаний факт. Враховуючи, що був пасажиром, а не водієм, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд безґрунтовно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив задовольнити з наведених в апеляційній скарзі підстав. Вивчивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, при розгляді справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами, неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати Правила дорожнього руху та їх виконувати. Згідно з положеннями частин другої - шостої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Пунктами 7, 8 Порядку №1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №519254, складеного інспектором взводу №1 роти №2 БУПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції Михайліченком А.А., 10.11.2023 року о 17 годині 35 хвилин в м.Херсон по вул.Покришева, 14а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказана дія зафіксована за допомогою технічних засобів відеофіксації. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП (а.с.2). До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозапис із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, 10.11.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.7). На долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що 10.11.2023 року о 17 годині 35 хвилин в м.Херсоні по вул.Покришева, 14а, до автомобіля, який стояв на дорозі у невідведеному для зупинки і стоянки транспортних засобів місці, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , під`їхав автомобіль патрульної поліції. В процесі спілкування із ОСОБА_1 , поведінка якого давала поліцейським підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння та який не заперечував вживання алкогольних напоїв перед тим як сів за кермо автомобіля, працівник патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, проте останній в категоричній формі відмовився від проведення огляду, як з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 порушення пункту 15 Правил дорожнього руху щодо зупинки і стоянки транспортного засобу пояснив тим, що в процесі руху автомобіль почав видавати нетипові звуки і зупинився («заглох»), а на питання поліцейського - «Чому ви сіли за кермо у стані алкогольного сп`яніння?» відповів: «Пробач мене». Крім наведеного вище відеозапису та протоколу про адміністративне правопорушення, місце, час і суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , підтверджено рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Романчук І.В., в якому викладені обставини виявленого адміністративного правопорушення та які повністю відповідають матеріалам відеозапису та поясненням самого ОСОБА_1 безпосередньо під час виконання працівниками поліції вимог статті 266 КУпАП щодо нього. Слід зазначити, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за змістом статті 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Докази у цій справі отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, та містить заперечення ОСОБА_1 , який в графі для пояснень вказав: «з протоколом не згоден, транспортним засобом не керував». Проте всі досліджені судом першої інстанції докази вказують на те, що дійсно на момент виявлення поліцейськими факту порушення Правил дорожнього руху щодо зупинки і стоянки транспортного засобу «RENAULT 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , цей транспортний засіб в русі не перебував, однак сама зупинка вказаного автомобіля відбулася в той час, коли ним керував ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, у справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. В судовому засіданні суду першої інстанції за клопотанням ОСОБА_1 були допитані свідки. Зокрема свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що в той день разом з ОСОБА_1 вживали спиртні напої, після чого останнього забрав онук ОСОБА_3 , який був за кермом автомобіля «RENAULT 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 10.11.2023 року біля 17 години на прохання ОСОБА_1 він відвіз його від будівлі кафе «Барбадос», що розташоване по вул.200 років Херсона в м. Херсоні додому. На місці, де ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими, залишив його в автомобілі, забрав ключі від транспортного засобу та пішов у своїх справах, а коли повернувся, поліцейських вже не було. Вказані покази свідка у вигляді заяв були направлені ним на адресу суду першої інстанції та долучені до матеріалів справи (а.с.10-11). Докази того, яким чином ОСОБА_1 передав онуку своє прохання, наприклад відповідна інформація оператора зв`язку, суду не надавалися. Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності на основі фактичних даних (доказів) зібраних посадовими особами, що склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, а також наданих ОСОБА_1 як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в процесі судового розгляду, обґрунтовано не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які були допитані в судовому засіданні судом першої інстанції, оскільки ці покази спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яка з достовірністю відображає місце, час вчинення і суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Так, під час тривалого спілкування з працівниками патрульної поліції правопорушник неодноразово підтвердив, що саме він керував транспортним засобом. На вказівку поліцейських про необхідність подзвонити комусь зі знайомих, щоб вони сіли за кермо та припаркували транспортний засіб у дозволеному місці, ОСОБА_1 казав, що має ключі та сам зараз це зробить. Коли до патрульних підійшла дружина ОСОБА_1 , то сказала, що зараз подзвонить онуку, щоб останній допоміг з машиною. Ані дружина правопорушника, ані сам ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення жодного разу не заперечили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , так само як і факт перебування правопорушника у стані алкогольного сп`яніння. Докази, які б підтверджували версію свідків, в матеріалах справи відсутні, в той час наведені ними обставини, за умови посилання на них ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, підлягали встановленню або спростуванню поліцейськими, на яких частиною другою статті 251 КУпАП покладено обов`язок щодо збирання доказів. Проте ОСОБА_1 заявив про те, що автомобілем керував та зупинив його з порушенням Правил дорожнього руху при обставинах, викладених у рапорті поліцейського та в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 , який є його онуком, лише під час розгляду справи судом першої інстанції, жодним чином не навівши мотивів замовчування такої важливої для нього обставини під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що дало суду підстави розцінити пояснення ОСОБА_1 в цій частині як бажання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та поза всяким сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає, що сукупність досліджених доказів свідчить про обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і про їх відповідність критерію достатності для такого висновку та не вбачає передбачених законом підстав для переоцінки доказів у цій справі. На думку апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція правопорушника спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог статті 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції частини першої статті 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Не спростовує висновків суду першої інстанції також посилання ОСОБА_1 на неврахування судом показань свідка ОСОБА_6 , який ніби то бачив, як 10.11.2023 року після 17 години за кермом автомобіля «Рено-5» був не він, а його внук ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_6 до суду в якості свідка не викликався і ним допитаний не був, що виключає письмово викладені від імені ОСОБА_6 пояснення (справжність підпису останнього на цих поясненнях в установленому законом порядку не засвідчена), які надав суду ОСОБА_1 , із складу доказів, що підлягають оцінці судом (а. с. 31). Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В.Пузанова Повний текст постанови складено 21 червня 2024 року Суддя Л.В.Пузанова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»