LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/17854/23

від 19.06.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в адміністративній справі №160/19042/23 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17854/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (суддя 1-ї інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/17854/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: 20.07.2023 ОСОБА_1 , через представника, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2021 р. №72580-13/487; визнання противоправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №72580-13/487 від 23.03.2021р. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття спірних рішень, оскільки первісна вимога та рішення про опис майна в податкову заставу, що були прийняті на підставі одного й того ж акту податкової перевірки було скасовано в судовому порядку, а податковий борг є погашеним. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Зазначає, судом першої інстанції не враховано результати розгляду справи №160/4673/20, в якій скасовані вимога та рішення про опис майна в податкову заставу, що були прийняті на підставі одного й того ж акту податкової перевірки, а також не враховано лист податкового органу від 09.07.2020р. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що податковий борг є узгодженим, а згідно інтегрованої картки не є погашеним. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що позивач на час розгляду справи проходить службу в Збройних Силах України. 26 квітня 2023 року представником позивача отримано податкову вимогу від 23.03.2021 року № 72580-13/487 за платежем Військовий збір на суму 12 111 грн. 87 коп., та за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 145 512 грн.56 коп., всього на суму 157 624 гривні 43 коп. Також було отримано рішення про опис майна у податкову заставу № 72580-13/487 від 23 березня 2021 року. Представник позивача звернулась зі скаргою до податкового органу, разом тим, через відсутність доказів підтвердження наявності повноважень, скаргу залишено без розгляду. Не погодившись з вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач, через представника, звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що за наслідками розгляду даної справи, судом не встановлено порушення процедури прийняття оскаржених рішень. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Спірними у справі є правомірність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Статтею 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Глава 9 ПК України регламентує погашення податкового боргу платників податків. Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Абзац третій п. 89.3 ст. 83 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Отже, передумовою прийняття вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки. Як свідчать встановлені обставини справи, на підставі акту від 14.01.2020 року № 122/04-36-33-05/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, податковим органом прийнято: - податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 року №0007413305 за платежем Військовий збір на суму 7 396,41 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 року №0007393305 за платежем Штрафні санкції на суму 170,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 року №0007403305 за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 88 756,96 грн. У зв`язку з своєчасною несплатою податкових зобов`язань, контролюючим органом було прийнято та направлено позивачу податкову вимогу від 27.05.2020 р. №142662-57/87, рішення про опис майна в податкову заставу від 27.05.2020 р. №№142662-57/87. Позивачем оскаржено дані податкові повідомлення рішення в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 р. у справі №160/5094/20 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 160/5094/20 залишено без змін. Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що податкові зобов`язання визначені податковими повідомленнями рішеннями від 17.02.2020 року № 0007413305, №0007393305, №0007403305 стали узгодженими та внаслідок несплати набрали статусу податкового боргу. Враховуючи, що податкові зобов`язання стали узгодженими відповідачем було правомірно прийнято податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу № 142662-57/87 від 27 травня 2020 року, за платежем Військовий збір на суму 12111грн. 87коп., та за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 145512грн56коп., всього на суму 157624грн 43коп. Стосовно доводів скаржника про те, що вимога та рішення про опис майна в податкову заставу вже приймалися на підставі рішень за актом податкової перевірки від 14.01.2020 року № 122/04-36-33-05/ НОМЕР_1 та були скасовані (справа №160/4673/20), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Єдиного держаного реєстру судових рішень, 27.04.2020 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 02.04.2020 року № 26770-57/87; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 26770-57/87 від 02.04.2020 року, що прийняті стосовно податкового боргу за актом перевірки від 14.01.2020 року № 122/04-36-33-05/3027912372. (справа № 160/4673/20). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 р. у справі №160/4673/20 позов було задоволено. Проте, згідно висновкам суду першої інстанції у справі №160/4673/20, підставою для скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є те, що станом на дату прийняття оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, борг не був узгодженим, а у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної вимоги і рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Стосовно листа податкового органу від 09.07.2020 р. №Б/99-00-13-09-09 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у ньому останній повідомив позивача про те, що з огляду на відкриття провадження у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень, податкова вимога від 27.05.2020 №142662-57/87 вважається відкликаною, а рішення про опис майна в податкову заставу таким, що втратило юридичні наслідки. Враховуючи вищезазначене, та оскільки на час прийняття спірних рішень податковий борг був узгоджений і не погашений (не сплачений), доказів про це не надано суду, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Відтак, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскарженого судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в адміністративній справі №160/19042/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»