Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10410/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10410/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року в адміністративній справі №280/10410/23 (головуючий суддя першої інстанції Прасов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; (третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 08.12.2023 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; (третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області), в якому просила: - визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 07.11.2023 року за №084450007763 про відмову їй у призначені пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплачувати з 02.11.2023 року їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV; - зобов`язати відповідача при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.12.2010 року по 28.02.2014 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2023 року за №084450007763 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 02.11.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.12.2010 по 28.02.2014. В іншій частині позовної заяви відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком прийнято у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону №1058-ІV. На підставі наданих документів, відповідачем встановлено, що вік позивача на момент звернення складав 50 років, страховий стаж становить 28 років 11 місяців 5 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 5 років 2 місяці 1 день. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.12.2010 по 23.05.2016 на підставі довідки №17 від 25.05.2016 року, виданою центральною міською лікарнею м.Армянськ Республіки Крим. Вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем правомірно, в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.6). 02.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. З урахуванням вимог Порядку №22-1 вказана заява в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Харківській області. ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення №084450007763 від 07.11.2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік позивача на час звернення із заявою - 50 років 1 місяць, страховий стаж заявника становить 28 років 11 місяців 5 днів, пільговий стаж заявника складає 5 років 2 місяці 1 день. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано довідку №17 від 25.05.2016 року, видану центральною міською лікарнею м.Армянськ Республіки Крим, оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки згідно п.1 Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; п.2 Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; п.3 Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила таке рішення до суду. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Оскільки відповідачем документально не спростовано відомості, викладені у Довідці №17 від 21.05.2016 року, яка уточнює особливий характер робіт або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, спірний період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача. З метою захисту прав та інтересів позивача, суд визнав протиправним та скасував рішення відповідача від 07.11.2023 року за №084450007763 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Разом з тим, суд зазначив, що питання виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є передчасним, оскільки спочатку підлягає вирішенню питання права позивача на таку пенсію. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058). Згідно із п.1. ч.1 ст.8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Згідно з п.1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Стаття 26 Закону №1058 регулює умови призначення пенсії за віком. Нормами ст.114 Закону №1058 визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Частиною 1 ст.44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі по тексту - Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1). Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку. Підпунктом 2 п.2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Підпунктом 2 пункту 4.2. Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 20 Порядку 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця. Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Правилами п. 3 Порядку №383 обумовлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу підтверджується уточнюючими довідками з підприємства. Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 позивач: - з 20.12.2010 року по 23.05.2016 року працювала на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного відділення (а.с.10-13). Посада рентгенолаборанта відноситься до посад за «Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого 16.01.2003 року постановою Кабінету Міністрів України №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (вказана постанова втратила чинність 03.08.2016 року, але була чинною у спірний період), а саме посада №19 розділу XIX «ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я». Колегія суддів зазначає, що оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, то наявні в ній записи підтверджують роботу позивача у період з 20.12.2010 року по 23.05.2016 року за професією, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Таким чином, на підставі зазначених записів у трудовій книжці спірний період роботи позивача з 20.12.2010 року по 23.05.2016 року має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №

1. Відмови в зарахуванні будь-яких інших періодів роботи оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 07.11.2023 року за №084450007763 не містить. Крім того, як вбачається з довідки уточнюючої особливий характер робіт або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Центральної міської лікарні м.Армянськ Республіки Крим №17 від 25.05.2016 року, зміст якої досліджено та проаналізовано судами першої та апеляційної інстанції, позивач дійсно працювала повний робочий день у Центральній міській лікарні м.Армянськ в період з 20.12.2010 року по 23.05.2016 року на посаді рентгенлаборанта рентгенологічного відділення (а.с.24). Доказів неналежного оформлення вказаної довідки або недостовірності вказаних у ній відомостей скаржником не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції та в матеріалах справи такі докази відсутні. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючої довідки. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. Апеляційний суд вважає, що спірні періоди роботи позивача за професією, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 підтверджені належними документами. Таким чином, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, позивач при наявності у неї стажу роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (за списком №1) матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня подання нею заяви, як правильно зазначив суд першої інстанції. Стосовно доводів апелянта, що підприємство, яке видало уточнюючу довідку, знаходиться на території, непідконтрольній Україні, перевірка наявності первинних документів на цей час неможлива, а тому і підстави для їх врахування для обчислення пенсії відсутні, суд зазначає наступне. Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону №1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016 року) згідно з якими: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі. З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення не перевіряється. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року в адміністративній справі №280/10410/23 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року в адміністративній справі №280/10410/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко