Постанова 4852 № 160/18753/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18753/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (суддя Бондар М.В.) по справі №160/18753/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кутан»» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: ТОВ «Компанія «Кутан» звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000106/1 від 01.06.2023; - визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000268; - зобов`язання Дніпровську митницю повернути надмірно сплачені кошти у сумі 79865,81грн. Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000106/1 від 01.06.2023; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000268, винесену Дніпровською митницею. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що між ТОВ КОМПАНІЯ КУТАН (покупець) та компанією SAM SEBZE MEYVE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI, Туреччина (продавець), укладено контракт №3 від 08.07.2022 (далі Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту. Відповідно до пункту 2.2. Контракту, загальна вартість цього Контракту 500 000,00 доларів США та залишається незмінною, навіть якщо продавець змінить ціни протягом строку дії Контракту. Згідно з пунктом 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах FCA (Інкотермс-2010), якщо інше не прописано в інвойсах, які прийняті до оплати та є невід`ємною частиною Контракту. Відповідно до пункту 3.2 Контракту, поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення покупця. На підставі пункту 4.1 Контракту, оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу зі 100% попередньою оплатою. У відповідності до пункту 4.2 Контракту, всі платежі здійснюються в доларах США. Згідно з пунктом 10.4. Контракту, контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2023. На виконання контракту та на підставі рахунку-фактури (інвойс) №SAM 2023000000162 від 25.05.2023 позивач придбав та ввіз на митну територію України томати, в кількості 19 500,00 кг, вартість 16 575,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,85 доларів США. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжним дорученням №132 від 25.05.2023. Відповідно до рахунку (інвойсу) №SAM2023000000162 від 24.05.2023 умови постачання товару СРТ - м. Дніпро/Україна. ТОВ КОМПАНІЯ КУТАН подало 01.06.2023 до митниці до митного оформлення, митну декларацію 23UA110130010888U6, в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 19 500,00 кг, загальною вартістю 16 575,00 доларів США, ціна за один-кілограм 0,85 доларів США. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом - ціною договору (контракту). Для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано митниці такі документи: - зовнішньоекономічний контракт № 3 від 08.07.2022; - рахунок-фактура (інвойс) №SAM2023000000162 від 24.05.2023; - вантажна митна декларація з додатками 25.05.2023; - ЦМР-міжнародна автомобільна накладна від 25.05.2023.; - сертифікат якості № Z0194522 від 24.05.2023; - фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5309206 від 24.05.2023. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Такими розбіжностями визначено: Згідно з описом зазначеного у рахунку від 24.05.2023 № SAM202300000162 товар має найменування F.TOMATO (DOMATES) в той час як згідно заявлених даних назвою товару є томати Solanum lycopersicum L.. Згідно з сертифікатом якості від 24.05.2023 № б/н назва товару заявлена як F.TOMATO DOMATES Brut. Опис товару зазначений у товаросупровідному документі не відповідає заявленому. Пакувальний лист до митного контролю не надано. Згідно з договором від 08.07.2022 № 3 в пункті 4.1 за товар передбачено 100% передплату, якщо інше не зазначене у рахунку. Згідно з даними рахунку від 24.05.2023 № SAM202300000162 також передбачено передплату. Проте до митного контролю не надано документи щодо оплати товару. Таким чином, здійснення ідентифікації платежу за товар та перевірка числового значення такої оплати неможлива. Декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення від 25.05.2023 №23070900EX00004058. Відповідно інформації даного документу, в графі 44 Fatura зазначено наступний номер фінансового документу V23243160110886029350121/1, такий документ до митного оформлення не надано. Крім того, згідно даного вищезазначеної декларації фігурує сума 13 375, найменування та призначення якої невідомо, оскільки відсутні переклади документів. Згідно з заявленими умовами поставки товару CPT Дніпро в вартість товару включені транспортні витрати. При цьому базовими умовам поставки згідно контракту від 08.07.2022 № 3 є умови FCA. Відповідно до відомостей транспортного документа CMR від 24.05.2023 №б/н наявна інформація щодо перевізника: PE Dziuba Vitalii що є українським перевізником, а не турецьким. Таким чином, контрагент SAM SEBZE MEYVE ARACILIK HIZMETLERI G. TUR. TIC. SANAYI VE TIC. LTD SIRKETI уклав договір щодо перевезення з українським перевізником : PE Dziuba Vitalii, місце завантаження товару згідно п.4 вищезазначеної CMR є Fethiye/Mugla (Turkish). Таким чином, у митниці є сумніви, щодо наявності таких договірних відносин, враховуючи відсутність специфікації, що згідно договору визначає умови поставки товару FCA/CPT. Дане зауваження може бути спростовано шляхом подання договору на перевезення. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що деякі складові, а саме транспортні витрати не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Відомості щодо визначення інших умов поставки в рахунках або додатках згідно положень контракту відсутні. Декларантом подано транзитний документ Т1 від 25.05.2023 №23TR0709000036772, в якому відсутні відомості щодо вартості товару. Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Декларант направив відповідачу повідомлення, у якому вказав, що надані до митного оформлення документи містять всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації, інших документів немає. 01.06.2023 митницею винесено рішення про коригування митної вартості №UA110130/2023/000106/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000268. При визначенні митної вартості застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 03.04.2023 №UA403020/2023/4793 на рівні 1,2 дол. США/кг. Правомірність та обгрунтованість рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийняття митної декларації є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, правильно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно із ч.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів. Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи. Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, суд першої інстанції обгрунтовано визнав безпідставною позицію митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Так, щодо зауважень митного органу про ненадання пакувального листа, суд першої інстанції виходив з того, що пакувальний лист - один із основних товаросупроводжувальних документів, що містить перелік усіх видів і сортів товару, що знаходяться в кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері). Пакувальний лист необхідний у тих випадках, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Отже, оскільки у спірному випадку поставлявся товар з одним найменуванням, то суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про відсутність підстав для надання пакувального листа. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити і те, що стаття 53 Митного кодексу України не визначає такий документ, як такий, що подається в обов`язковому порядку. Отже, пакувальний лист не є документом на підставі якого перевіряється правильність визначення декларантом митної вартості товару. При цьому, відсутність пакувального листа жодним чином не може вплинути на числові значення митної вартості товарів. Стосовно позиції Митниці про неможливість здійснення ідентифікації платежу за товар та перевірки числового значення такої оплати, слід зазначити те, що у спірному випадку товару оплата за товар здійснювалася на підставі рахунку-фактуру (інвойс) №SAM2023000000162 від 24.05.2023, в якому визначено найменування товару, його вага та вартість. До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті №132 від 25.05.2023. У вказаному платіжному дорученні зазначено призначення платежу - інвойс №SAM2023000000162 від 24.05.2023 та визначено суму до сплати, яка відповідала інфойсу та яка відображена декларантом в графі 22 Митної декларації. Отже, надані до митного оформлення документи в повному обсязі підтверджували вартість товару. Стосовно аргументів Митниці про не підтвердження вартості транспортних послуг, як складової митної вартості товару. Згідно пункту 3.1 Контракту визначено, що товар поставляється на умовах FСА (Інкотермс-2010), якщо інше не прописано в інвойсах, які прийняті до оплати та є невід`ємною частиною контракту. У відповідності до інвойсу №SAM2023000000162 від 24.05.2023 сторонами Контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - місто Дніпро/Україна. CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. Отже, враховуючи обрані сторонами Контракту умови поставки товару, аргументи Митниці про не надання позивачем доказів щодо вартості транспортування товару, є безпідставними, оскільки витрати по перевезенню товару до визначеного пункту призначення несе продавець, а не покупець. Таким чином, проаналізувавши підстави, з якими Митниця пов`язувала наявність розбіжностей в поданих документах та те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а відповідно і визначені Митницею підстави для витребування додаткових документів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у спірному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про наявність обгрунтованих сумнівів у Митниці щодо правильності визначення митної вартості. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари. Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем усіх додатково витребуваних документів суд першої інстанції правильно виходив з того, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару. Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року по справі №160/18753/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 18.06.2024 Повне судове рішення складено 19.06.2024 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк