Постанова 4870 № 909/758/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" червня 2024 р. Справа №909/758/23 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді: Плотніцького Б.Д. суддів Кравчук Н.М., Скрипчук О.С. розглядаючи матеріали апеляційної скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2024 про розгляд заяви АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз" про розстрочення виконання рішення суду (суддя Горпинюк І.Є.) у справі №909/758/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення 11 097 343,22 грн, за участю представників сторін: від позивача: Ракітін П. С.; від відповідача : Сенів О. В.; ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовної заяви. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення 11 097 343,22 грн, з яких: 8414170,86 грн. - основна заборгованість за перевищення замовленої (договірної) потужності, 216089,09 грн. - 3% річних, 2 003 481,69 грн. - пеня, 463 601,58 грн. - інфляційні втрати. Рух справи в судах. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 216 089,09 грн. 3% річних; 400 696,34 грн. пені; 463 601,58 грн. інфляційних втрат та 40247,58 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення 1 602 785,35 грн. пені. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 закрито провадження у справі № 909/758/23 в частині позовних вимог про стягнення 8 414 170,86 грн. основної заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору (в процесі зарахування зустрічних однорідних вимог). 16.02.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 16.02.2024 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 в справі №909/758/23. На вимогу Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2024, матеріали справи № 909/758/23 (у чотирьох томах) разом із супровідним листом від 27.02.2024 направлено до суду апеляційної інстанції. 15.04.2024 матеріали справи № 909/758/23 разом із супровідним листом від 09.04.2024 вих. № 09-01/552/24 повернулися до Господарського суду Івано-Франківської області у зв`язку із закінченням апеляційного провадження. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 16.02.2024 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 у праві № 909/758/23 - залишено без змін. На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 909/758/23 17.04.2024 судом видано наказ. Представником відповідача (боржника) через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" подано заяву про розстрочення виконання рішення (вх. № 3475/24 від 16.04.2024), в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 у справі № 909/758/23 на 12 місяців рівними долями. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2024 заяву АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз" (вх. № 3475/24 від 16.04.2024) про розстрочення виконання рішення задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 по справі №909/758/23 на п`ять місяців щомісячними платежами до повного їх виконання шляхом сплати згідно з наступним графіком: - до 08.05.2024 - 256324,99 грн; - до 08.06.2024 - 216077,40 грн; - до 08.07.2024 - 216077,40 грн; - до 08.08.2024 - 216077,40 грн; - до 08.09.2024 - 216077,40 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ Оператор газотранспортної системи України звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 02.05.2024. Апелянт зазначає, що розстрочення виконання рішення заперечує, наполягаючи на тому, що надані АТ "Івано-Франківськгаз" докази не є належними в підтвердження неплатоспроможності відповідача. Як зазначає апелянт, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що виконання законного та обґрунтованого рішення у цій справі перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача. Також позивач зазначає, що розстрочення виконання рішення в даній справі порушуватиме баланс інтересів сторін, а саме інтересів позивача. Відтак, рахує, що суд першої інстанції неправомірно задоволив заяву позивача. Обставини справи, норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови. Розглянувши заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вх. № 3475/24 від 16.04.2024) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 у справі № 909/758/23, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно приписів частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно з частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом. В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Таким чином, для з`ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи. Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду, повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції врахував вищенаведені заявником (відповідачем, боржником) обставини, щодо наявності підстав для розстрочення рішення суду від 08.02.2024 у справі № 909/758/23, а також те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за цим рішенням є досить значною - 1120634,59 грн, з урахуванням 40247,58 грн судового збору) порівняно з поточними доходами боржника, що не дозволяє боржнику одномоментно погасити усю заборгованість перед позивачем. Згідно з довідкою про залишки коштів на відкритих рахунках боржника, загальна сума наявних на його рахунках коштів станом на 31.01.2024 становить 124351,37 грн. Разом з тим, відповідно до наданої відповідачем (стягувачем) довідки від 09.01.2024 № 76001-Сл-46-24, станом на 01.01.2024 заборгованість споживачів (фізичні та юридичні особи) за надані послуги з розподілу природного газу становить 85 778 329 грн. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача адвокат Сенів О.В., відповідач вживає заходів для стягнення наявної заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, і за рахунок надходжень коштів виконає рішення суду. Такі пояснення узгоджуються з поданими сторонами доказами. Зокрема, як слідує з наданої відповідачем копії виписки по його банківському рахунку, за цей день відповідачу надійшло 36225,06 грн, які надійшли з призначеннями: "договірне списання", "кошти за виконавчим документом", "борг згідно з судовим наказом". Обставини надходження відповідачу грошових коштів від фізичних та юридичних осіб на виконання відкритих виконавчих проваджень підтверджуються і копією виписки з банківського рахунку за період 21.02.2024-27.03.2024, яку позивач (стягувач) долучив до своїх заперечень. З проведеного судом аналізу зазначених документів слідує, що в боржника відсутні грошові кошти в сумі 1120634,59 грн (сума, стягнута рішенням суду), однак наявні періодичні надходження грошових коштів від фізичних та юридичних осіб за наслідками виконання виконавчих документів щодо стягнення в його користь заборгованості, яка виникла до зупинення дії його ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Такі надходження, враховуючи наявний у відповідача обсяг заборгованості, при вчиненні ним активних дій на її стягнення, дозволять відповідачу виконати рішення суду рівними частинами протягом 5 місяців. Також слід зазначити, що рішенням від 08.02.2024 з відповідача стягнуто пеню, інфляційні втрати та 3% річних, тобто суд не стягував основної суми заборгованості за господарським зобов`язанням. Як слідує з матеріалів справи, основний борг відповідач погасив протягом часу розгляду справи шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відтак, заперечення апелянта проти розстрочення виконання рішення суду з покликанням на складний майновий стан позивача не спростовують в повній мірі підстав для розстрочення виконання рішення суду, оскільки пеня, інфляційні втрати та 3% річних не є способом отримання додаткового доходу. Розстрочення виконання рішення у даній справі рівними частинами не порушує баланс інтересів сторін, а досягає мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів. При цьому затримка у виконанні рішення не є тривалою, оскільки згідно встановленого судом першої інстанції графіку розстрочення виконання рішення відповідач повинен сплатити до 08.05.2024 - 256324,99 грн. (п`ята частина заборгованості та судовий збір), а до 08.09.2024 (включно) повністю погасити заборгованість перед позивачем. Також слід зауважити, що даний об`єкт є об`єктом критичної інфраструктури і зупинення його діяльності може призвести до тяжких наслідків. Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів. Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Судові витрати. У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2024 у справі №909/758/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.06.2024 Головуючий суддя Плотніцький Б.Д. Суддя Кравчук Н. М. Суддя Скрипчук О.С.