Постанова 4875 № 922/703/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/703/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., за участю секретаря судового засідання: Борсук В.Б., від позивача (апелянта): Пясецький Д.В., довіреність №143 від 12.12.2024; від відповідача: Петрова Н.Д., згідно витягу з ЄДР; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ (вх. №855 Х/2), на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 (повний текст складено 03.04.2025) у справі № 922/703/25 (суддя Байбак О.І.), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, до Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв Харківської області, про стягнення 41799123,08грн, ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Чугуївтепло" (далі КП "Чугуївтепло") про стягнення основного боргу за договором постачання природного газу № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2022 в сумі 41799123,08грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2022 щодо повної оплати за поставлений позивачем у листопаді 2022 квітні 2023 року природний газ. На стадії підготовчого провадження відповідачем подано до Господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву (вх. №6978 від 18.03.2025), в якому він визнав позовні вимоги та просив суд надати йому відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців після набрання судовим рішенням законної сили, а також на підставі ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/23 позов задоволено. Стягнуто з КП "Чугуївтепло" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 41799123,08грн основного боргу та 250794,74грн витрат по сплаті судового збору. Повернуто ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг з Державного бюджету 250794,74грн судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до платіжної інструкції №0000026706 від 28.02.2025 на підставі ст. 130 ГПК України. Клопотання КП "Чугуївтепло" (вх. №6978 від 18.03.2025) про відстрочення виконання рішення - задоволено частково. Надано КП "Чугуївтепло" відстрочку у виконанні даного рішення в частині стягнення 41799123,08грн основного боргу до 26.03.2026. В задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеність та обґрунтованістю позовних вимог, які визнані відповідачем. В частині відстрочення виконання судового рішення суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення заяви боржника та надання відстрочки виконання рішення суду строком на один рік з дня ухвалення рішення, тобто до 26.03.2026, з огляду на особливості та вид господарської діяльності боржника, який має стратегічне значення та є об`єктом критичної інфраструктури, враховуючи особливе значення підприємства боржника для життєзабезпечення населення у постраждалих регіонах країни, наявність воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022. Суд першої інстанції врахував, що підприємство боржника з самого початку військової агресії знаходилось в зоні активних бойових дій, що є загальновідомим фактом, та зазнало негативних фінансових наслідків, які об`єктивним чином впливають на можливість виконання судового рішення у даній справі. За оцінкою місцевого суду, відповідачем надано належні, допустимі та достатні докази, а також наведено переконливі аргументи, які свідчать про те, що його незадовільний фінансовий стан, і зазначені у клопотанні обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням, у т.ч. необхідності підтримання соціально важливої діяльності КП "Чугуївтепло" та необхідності проведення великого обсягу робіт з підготовки до наступного опалювального сезону та своєчасного його початку. Місцевий господарський суд також відзначив, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не надано доказів того, що у випадку надання відповідачу відстрочки, позивач зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності. Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/25 в частині відстрочення виконання рішення суду до 26.03.2026 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не врахував баланс інтересів сторін та не надав належної правової оцінки доказам відповідача, долученим до клопотання про відстрочку виконання судового рішення на підтвердження викладених в ній фактів. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції: - не врахував, що наведений відповідачем у заяві про відстрочку виконання рішення перелік обставин, а саме: складне фінансове становище, недостатність тарифів, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів та населення, не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; - позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яку відповідач мав погасити повністю ще 16.06.2023; однак, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань за договором; фактична затримка розрахунку наразі вже складає більше 21 місяці; позивачем заявлено до стягнення виключно основну заборгованість без штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних; - надавши відстрочку виконання рішення суду, судом не дотримано баланс інтересів сторін та не враховано тієї обставини, що сторони у справі перебувають в рівних умовах, і на позивача також впливають події, що пов`язанні зі збройною агресією; - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави; відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України; в умовах воєнного стану та збройної агресії з боку рф у позивача значно зросла кількість споживачів, через неможливість постачання ним природного газу від їх колишніх інших приватних постачальників; при цьому, розмір дебіторської заборгованості постійно зростає, через відсутність платіжної дисципліни з боку таких споживачів; несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу; - у даному випадку ані відповідачем, ані місцевим господарським судом не обґрунтовано строк надання такої відстрочки та не зазначено чому саме з 27.03.2026 відповідач зможе виконати рішення суду. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/703/25 на 18.06.2025. о 10:30 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 задоволено заяву представника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвоката Пясецького Д.В. про участь у судових засіданнях у справі №922/703/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 05.05.2025 КП "Чугуївтепло" заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. Згідно витягу з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025, у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В. У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.06.2025 приймали участь представник позивача (апелянта) в режимі відеоконфереції та представниця відповідача, присутня в приміщенні суду. Представник позивача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення першої інстанції в частині відстрочки виконання рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення. Представниця відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 21.10.2022 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальником) та КП "Чугуївтепло" (споживачем) укладено договір № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу (далі договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору). За умовами п. 3.1 договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору). Згідно з п. 4.3 договору загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування. Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/акті в приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору. Відповідно до п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором. Пунктом 6.2 договору передбачено, що споживач зобов`язаний: прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов пп. 2.2.1 цього договору. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору) У подальшому сторони підписували додаткові угоди до договору №2003-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу. Зокрема, додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 сторони погодили додати другий абзац до пункту 13.1 Розділу 13 "Строк дії договору та інші умови» в такій редакції: У разі настання відкладальних обставин, передбачених абзацом першим цього пункту, постачання природного газу Споживачу здійснюється з 1 числа місяця, в якому ці відкладальні обставини настали. Абзац другий пункту 13.1 Розділу 13 "Строк дії договору та інші умови" вважати абзацом третім. Додатковою угодою № 3 від 31.03.2023 викладено банківські реквізити постачальника у розділ 14 "Адреси та реквізити сторін". Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зазначеного договору, позивач, у період з листопад 2022 по квітень 2023 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 63055123,08грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, а саме в розмірі 21256000,00 грн. Часткова оплату споживача за отриманий природний газ підтверджується листом АТ "Ощадбанк" від 21.05.2024, у якому банк надав інформацію щодо підтвердження оплат (надходження та перерахування коштів) на поточний рахунок позивача від контрагентів, серед яких є відповідач. Станом на момент пред`явлення позову відповідач має заборгованість за поставлений позивачем природний газ за договором в розмірі 41799123,08 грн. Обставини щодо стягнення наведеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. Відповідачем обставини щодо наявності заборгованості в наведеній сумі не заперечуються. Разом з цим, у відзив на позовну заяву відповідач просив суд надати йому відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців після набрання судовим рішенням законної сили, обґрунтовуючи зазначене клопотання: скрутним матеріальним становищем підприємства відповідача, що пов`язане з введенням в країні воєнного стану, руйнування належних відповідачу об`єктів теплопостачання в результаті ведення бойових дій, несплатою споживачами на користь відповідача послуг з теплопостачання, відсутністю компенсації з боку держави тарифів, тощо. Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 26.03.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/703/23, яким позов задоволено. Стягнуто з КП "Чугуївтепло" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 41799123,08грн основного боргу та 250794,74грн витрат по сплаті судового збору. Клопотання КП "Чугуївтепло" про відстрочення виконання рішення - задоволено частково. Надано КП "Чугуївтепло" відстрочку у виконанні даного рішення в частині стягнення 41799123,08грн основного боргу до 26.03.2026. В задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено. Колегія суддів враховує, що фактично рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується лише в частині задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на один рік, у зв`язку з чим, в силу вимог ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині надання відстрочення виконання рішення суду. Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Частиною 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Таким чином, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом. У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, п. 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). При цьому для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи. Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16). Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але таке розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на те, що фінансування господарської діяльності КП "Чугуївтепло" здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям. Зокрема, відповідач зазначив, що ним обслуговується 156 житлових будинків, що становить понад 9 тис. особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 21 об`єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять 3 медичних заклади, 6 шкільних закладів та 11 дитячих садків. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста. Разом з цим, за твердженням відповідача, введення воєнного стану в Україні негативно вплинуло на фінансовий стан КП "Чугуївтепло". Так, за період воєнного стану значно збільшилась заборгованість споживачів за теплову енергію, а господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою: сума дебіторської заборгованості споживачів перед КП "Чугуївтепло" станом на 01.12.2024 складає 63368000грн, з яких заборгованість населення 54622600грн, а станом на 01.03.2025 складає 82532340грн, з яких заборгованість населення - 65839140грн. КП "Чугуївтепло" також посилається на той факт, що починаючи з 24.02.2022 від початку повномасштабної агресії рф проти України, через активні бойові дії та обстріли, у тому числі об`єктів інфраструктури, було пошкоджено багато об`єктів комунального майна (котельні та інше майно), яке перебуває у господарському віданні відповідача, чим заподіяно значну майнову шкоду. Роботи з відновлення пошкодженого та зруйнованого комунального майна вимагають значного фінансування, достатніх джерел якого відповідач на сьогодні не має. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Також відповідач зазначив, що в нього відсутні реальні важелі впливу на споживачів також через недосконалість положень Закону України "Про виконавче провадження" та Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". Зокрема, складові витрати тарифів, що діяли впродовж 2021 - 2024 років, розраховані відповідно до економічних показників, що діяли на період здійснення цих розрахунків, та є значно нижчими цих показників на сьогодні. Натомість, з липня 2021 року відповідач не отримує відшкодування різниці в тарифах з державного бюджету. Окрім того, відповідачем надано до матеріалів справи докази, які свідчать, що з липня 2021 року КП "Чугуївтепло" не отримує від держави відшкодування різниці в тарифах. Сума погоджена Територіальною комісією з узгодження заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.06.21 по 31.12.24 становить 113633053,00грн, які відповідач очікує отримати у майбутньому. У свою чергу, за даними КП "Чугуївтепло" зазначені обставини призвели до виникнення у нього кредиторської заборгованості по розрахункам за поставлені енергоносії на виробництво теплової енергії, яка станом на 01.03.2025 становить 171440200,00грн. Таким чином, за доводами відповідача, фінансова спроможність КП "Чугуївтепло" зі сплати заборгованості за договором №2003-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу від 21.10.2022 прямо пропорційно залежить від погашення державою різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії. Відповідач зазнає про наявність стабільних постійних збитків та фінансових втрат, зумовлених впровадженим мораторієм на підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію. Введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного проведення розрахунків відповідачем та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності. Важкий фінансовий стан відповідача підтверджується фінансовою звітністю малого підприємництва та звіту про фінансові результати за 2024 рік, з яких вбачається, що підприємство боржника перебуває у скрутному матеріальному становищі (непокритий збиток на початок звітного року становить 41019800грн, а на кінець звітного року - 60247700 грн. Задовольняючи клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік, суд першої інстанції обґрунтовано врахував наступні обставини. Так, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який був неодноразово продовжений і триває станом на сьогодні. Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами відповідно Наказу №224 від 17.08.2023) вся територія Чугуївського району з 26.03.2022 року була внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих військами Російської федерації. Колегія суддів враховує такі загальновідомі обставини, що з самого початку введення в Україні воєнного стану Чугуївська територіальна громада, на території якої розташовано КП "Чугуївтепло" знаходилась в зоні активних бойових дій, з перших днів прийняла на себе удар збройної агресії рф, надавши відсіч ворогу з метою недопущення окупації територій нашої держави. Також загальновідомим є те, що введення воєнного стану та постійні ворожі обстріли території України негативно вплинули на більшість суб`єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство "Чугуївтепло" є комунальним підприємством, основним видом діяльності є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Засновником підприємства є Чугуївська міська рада. Підприємство створено, згідно рішення Чугуївської міської ради №1414-V від 27.05.2008. Судом також встановлено, що КП "Чугуївтепло" внесено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури, яке виконує функції на задоволення виробничої потреби у підготовці до опалювального сезону. Відповідно до мети статутної діяльності КП "Чугуївтепло" забезпечує задоволення суспільних потреб населення, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах. Основними видами господарської діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. Фінансування господарської діяльності КП "Чугуївтепло" здійснюється за рахунок надходження платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям. У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що саме особливий виробничо-технологічний статус підприємства та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення його до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги - централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Господарським судом першої інстанції також обґрунтовано взято до уваги, що, в даному випадку КП "Чугуївтепло" не є фактичним споживачем поставленого позивачем природного газу за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021, а весь поставлений природний газ за договором був використаний з метою задоволення потреб населення та інших категорій споживачів міста Чугуєва та певних населених пунктів Чугуївської міської територіальної громади в забезпеченні тепловою енергією. Разом з тим, як зазначає відповідач, саме запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило його фінансовий стан. Загальновідомим є той факт, що станом на даний час на території Чугуївського району ведуться активні бойові дії, саме місто Чугуїв також регулярно зазнає ракетних, дронових та інших ударів з боку військ РФ. Згідно з відомостями з відкритих джерел нині в Чугуївській міській громаді проживає понад 48 тис. людей, з яких майже 12 тис. мають статус ВПО. Військовий стан та ведення активних бойових дій вкрай негативно впливають на стан матеріального забезпечення населення громади, та відповідно його можливість здійснення оплати наданих КП "Чугуївтепло" послуг з теплопостачання. Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України, є загальновідомими та визнаються судом такими, що не підлягають доведенню. Як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення даного рішення КП "Чугуївтепло" перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою населення за надані послуги, що в свою чергу і призвело до неможливості виконання зобов`язання перед позивачем за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 зі сплати вартості поставленого природного газу. Судом також встановлено, що військова агресія на території Чугуївської територіальної громади негативно вплинула на фінансовий стан КП "Чугуївтепло". За період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Зокрема, господарська діяльність КП "Чугуївтепло" з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою: сума дебіторської заборгованості споживачів перед відповідачем станом на 01.12.2024 складає 63368000,00грн, з яких заборгованість населення 54622600,00грн, а станом на 01.03.2025 складає 82532340,00грн, з яких заборгованість населення 65839140,00 грн. Досліджені судом матеріали справи також свідчать, що з липня 2021 року КП "Чугуївтепло" не отримує від держави відшкодування різниці в тарифах. Сума погоджена Територіальною комісією з узгодження заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.06.21 по 31.12.24 становить 113633053,00грн. Незадовільний фінансовий стан боржника підтверджується долученою до справи фінансовою звітністю малого підприємства станом на 31.12.2024, відповідно до якого сума збитків на кінець звітного періоду становить 292093тис.грн. Згідно п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, № 73 баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал. Колегія суддів зазначає, що наданий відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) від 31.12.2024 є первинним документом фінансової звітності, який відповідає вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та належним чином підтверджує незадовільний фінансовий стан підприємства відповідача. Відповідач також посилається на той факт, що державними органами було прийнято рішення, які об`єктивно негативно вплинули на фінансове становище відповідача. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Судом першої інстанції при розгляді заяви також враховано, що за даними КП "Чугуївтепло" зазначене призвело до виникнення у нього кредиторської заборгованості по розрахункам за поставлені енергоносії на виробництво теплової енергії, яка станом на 01.03.2025 становить 171440200грн. Наведені обставини підтверджуються фінансовою звітністю відповідача за 2024 рік, з якої вбачається, що підприємство відповідача перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зазначене, в свою чергу, свідчить про неможливість повного та негайного (одномоментного) виконання КП "Чугуївтепло" зобов`язань перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 станом на даний час. Разом з тим, колегія суддів вважає, що у випадку покладання на КП "Чугуївтепло" обов`язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення в розмірі 41799123,08грн, це з високою вірогідністю може призвести до вкрай негативних наслідків для останнього, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Чугуївської міської територіальної громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи теплопостачання, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану. До того ж, у випадку банкрутства КП "Чугуївтепло", без централізованого опалення в осінньо-зимовий період можуть залишитися важливі об`єкти інфраструктури Чугуївської територіальної громади, освітні та медичні заклади, а також державні установи та правоохоронні органи. При цьому зупинення або обмеження діяльності відповідача вкрай негативно позначиться перш за все на споживачах, в тому числі й тих, які вчасно сплачують надані послуги. Колегія суддів також враховує, що відповідач визнає наявність обов`язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, однак не має змоги виконати рішення суду негайно у зв`язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави, воєнним станом та прийнятими у зв`язку із цим законодавчими змінами щодо оплати житлово-комунальних послуг. Як встановлено судом, відповідач частково сплатив позивачу заборгованість за переданий газ в сумі 21256000,00грн, що складає понад 30 % від усього боргу. Також, у своєму відзив на позов КП "Чугуївтепло" посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам", за рахунок цих змін, в умовах, коли щоденно 65% надходжень за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води перераховуються на рахунок ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Тобто, КП "Чугуївтепло" не вправі самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки 65% отриманих коштів з рахунку підприємства автоматично списується на рахунок саме газопостачальної компанії. При цьому, відповідач зазначає, що територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, утвореною Харківською обласною військовою адміністрацією, для КП "Чугуївтепло" узгоджено відшкодування заборгованості з різниці в тарифах, та за період з 01.06.2021 по 31.12.2024, яка становить 113633053,00 грн. Отже, боржник розраховує на отримання від держави грошових коштів в якості субвенції, що сприятиме покращенню фінансового становища KП "Чугуївтепло". За оцінкою апеляційного суду, відповідні обставини вказують на можливість реального виконання судового рішення в майбутньому, тобто реальний намір боржника виконати судове рішення, у тому числі до визначеного судом кінцевого строку відстрочки. Зі змісту ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Судова колегія зазначає, що юридичний статус боржника у цій справі не є автономним у повній мірі та підпадає під державне регулювання господарської діяльності, коли джерелом фінансування виробничої діяльності є тариф на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який регулюється постановами НКРЕКП. Особливий виробничо-технологічний статус підприємства та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення Чугуївської територіальної громади, яка з перших днів ворожої агресії прийняла на себе удар та є серед переліку населених пунктів, які найбільше постраждали від широкомасштабного військового вторгнення, обумовило віднесення боржника до об`єктів критичної інфраструктури, у зв`язку із чим останнього включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом послуги постачання теплової енергії та гарячої води. Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України). Безсумнівним є той факт, що послуги постачання теплової енергії та гарячої води напряму впливають на життєзабезпечення людей на території Чугуївської територіальної громади. З наведеного вбачається, що діяльність боржника має критично важливе значення для забезпечення життєдіяльності Харківського регіону. Колегія суддів також зазначає, що якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів відповідача має соціально важливе значення для населення та відновлення нормального життя в межах найбільш постраждалих населених пунктів, які знаходяться у зоні, найбільш наближеній до держави-агресора, та які з перших днів повномасштабного вторгнення перебували під ракетними та артилерійськими обстрілами. Суд апеляційної інстанції вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих та страждаючих і на цей час від військової агресії регіонах України. Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинилося підприємство відповідача, необхідність проведення ремонтних робіт об`єктів (енергетичної інфраструктури для життєзабезпечення населення, в тому числі закладів охорони здоров`я, освіти, культури тощо), зруйнованих внаслідок військової агресії, з метою дотримання балансу інтересів сторін, місцевий господарський суд врахував як доводи відповідача, наведені у клопотанні про відстрочення виконання рішення суду на один рік, так і відповідні заперечення позивача. Крім того, слід також врахувати й ті обставини, що спірна заборгованість за рішенням суду стягнута за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, тобто за період проведення активних бойових дій на території Чугуїівської територіальної громади. З огляду на викладені обставини справи та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення у постраждалих регіонах країни, наявність воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявність заборгованості відповідача та неможливість негайного виконання рішення зумовлено обставинами, які в сукупності є особливими та надзвичайними, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду на один рік до 26.03.2026. При цьому, колегія суддів вважає, що таке відстрочення виконання рішення суду не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство відповідача з самого початку військової агресії знаходилися безпосередньо у зоні проведення активних воєнних дій, що є загальновідомим фактом, в той час, як підприємство позивача знаходиться на більш безпечній території, - деокупація населених пунктів Київської області відбулась раніше, що надавало додатковий час для відновлення господарської діяльності позивача. Натомість позивачем в ході розгляду справи не було доведено, що відстрочення виконання рішення суду у цій справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Позивачем не надано суду відомостей про його фінансовий стан, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати, доказів, що фінансовий стан позивача є гіршим за фінансовий стан відповідача. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору. Водночас, відповідач своє клопотання про відстрочення виконання рішення обґрунтовував не лише цими обставинами, а також й тим, що він тривалий час здійснював та продовжує здійснювати господарську діяльність саме в зоні активних бойових дій та зазнав значної шкоди внаслідок руйнування об`єктів енергетичної інфраструктури (котелень та іншого майна) та необхідність їх відновлення для забезпечення життєдіяльності Чугуїівської територіальної громади. Колегія суддів вважає, що у даній справі відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у клопотанні обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача в постраждалих районах. За таких обставин, відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, не допустити банкрутства та відновити нормальну господарську діяльність для забезпечення повного виконання рішення і погашення заборгованості перед позивачем. Застосоване судом першої інстанції відстрочення виконання рішення суду строком на один рік до 26.03.2026 в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Враховуючи викладене, колегія судів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність об`єктивних та непереборних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, та наявність підстав для відстрочення рішення суду строком на один рік до 26.03.2026. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що наведені відповідачем обставини не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, колегія суддів зазначає, що вжиття на даний час державним чи приватним виконавцем заходів по примусовому виконанню рішення суду у цій справі може призвести до повного зупинення життєво важливої роботи KП "Чугуївтепло" та неможливості виконання комунальним підприємством покладених на нього завдань, що є недопустимим під час підготовки до опалювального сезону. Враховуючи встановлені судом обставини реального незадовільного фінансового стану відповідача, тому негайне виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача, виконанню рішення суду та може порушити господарську діяльність відповідача. У свою чергу, відстрочення виконання судового рішення надасть підприємству відповідача можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів. Відтак, відстрочка виконання рішення суду у даному випадку є необхідною та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача та недопущення невиконання рішення суду на користь позивача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі. Відносно доводів позивача про те, що відповідачем не наведено підстав та обставин, які зміняться чи настануть через один рік, колегія суддів зазначає, що враховуючи сезонний характер надання відповідачем послуг теплової енергії протягом опалювального періоду, сплата споживачами грошових коштів у опалювальному періоді може передбачувано забезпечити надходження додаткових коштів підприємству відповідача та у подальшому (після проведення опалювального сезону) дозволить виконати рішення суду. Тобто, фінансування відповідача після завершення опалювального періоду у зв`язку з надходженням оплат за надані послуги має покращитись, а результати господарської діяльності будуть позитивними та відстрочення виконання рішення суду у майбутньому надасть можливість відповідачу акумулювати необхідну грошову суму та самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відстрочка виконання рішення суду на один рік до 26.03.2026, тобто до завершення опалювального сезону 2025/2026, з високою ймовірністю призведе до реального виконання рішення суду. Натомість, не надання такої відстрочки може призвести до зупинення роботи підприємства відповідача та, як наслідок, взагалі до невиконання рішення суду, ухваленого на користь позивача. Таким чином, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Крім того, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення рішення суду строком на один рік до 26.03.2026. Судом першої інстанції враховано як баланс інтересів сторін, так і обставини, на які послався відповідач на підтвердження наявності підстав для відстрочення виконання судового рішення, що підтверджується належними доказами. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/25 підлягає залишенню без змін. У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 у справі №922/703/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повну постанову складено 30.06.2025. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя В.В. Лакіза Суддя О.В. Плахов