Постанова Одеський апеляційний суд № 947/29063/20

Номер провадження: 22-ц/813/4257/24 Справа № 947/29063/20 Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 03.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Київський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 23.11.2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року у розмірі 135656,63 грн, з яких: 99671,86 грн - заборгованість за кредитом; 33744,50 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2240,27 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (згідно ст. 625 ЦК України). У жовтні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило суд замінити сторону у виконавчому провадженні по справі № 947/29063/20 з АТ «Укрсиббанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 . Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 06.12.2023 року у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовив. Суд першої інстанції, постановляючи вказану ухвалу зазначив, що заявником не надано доказів відступлення прав вимоги АТ «Укрсиббанк» за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року до заявника, тому вважав, що підстави для задоволення заяви відсутні. У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило суд замінити сторону у виконавчому провадженні по справі № 947/29063/20 з АТ «Укрсиббанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 17.01.2024 року у прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі № 947/29063/20 за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовив. В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 рокускасувати та прийняти нову постанову про задоволення заяви, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що під час підготовки заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» помилково додано до заяви копію витягу з реєстру боржників за іншим кредитним договором, тому заявник після постановлення судом ухвали від 06.12.2023 року звернувся до суду повторно. Вважає необґрунтованою та такою, що не містить правового підґрунтя відмову у прийнятті заяви. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.02.2024 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз`яснено ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» право на подання відзиву на апеляційну скаргу, проте відзивів не надходило. В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», АТ «Укрсиббанк» судові повістки отримали 11.04.2024 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками. Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинаєв А.О. судову повістку отримав 22.05.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Надав суду заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності. ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити таке. Постановляючи ухвалу від 17.01.2024 року, суд першої інстанції виходив з того, що 23 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зверталось до Київського районного суду м. Одеси з аналогічною заявою (справа № 947/29063/20, провадження № 6/947/385/23). За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою суду від 06 грудня 2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було відмовлено. Зазначена ухвала оскаржена у встановленому законом порядку не була та набрала законної сили. Суд першої інстанції зазначив, що питання щодо заміни сторони виконавчого провадження вирішено, що в свою чергу унеможливлює задоволення даної заяви, враховуючи, що будь-яких нових доказів на підтвердження своїх вимог заявником надано не було, а наявні у справі документи аналогічні тим, що надавались раніше. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне заначити таке. З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду першої інстанції АТ «Укрсиббанк» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 94809068000 від 04.10.2018 року. Київський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 23.11.2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року у розмірі 135656,63 грн. Звертаючись з заявою про заміну сторони виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підтвердження обставин набуття права вимоги до ОСОБА_1 надало: виконавчий лист Київського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року у розмірі 135656,63 грн; постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року, інформацію про виконавче провадження від 12.10.2023 року; договір факторингу № 248 від 21.06.2023 року; акт приймання-передачі права вимоги від 21.062023 року; витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 248 від 21.06.2023 року за № кредитного договору 95314725000 від 24.04.2019 року, укладеного з боржником ОСОБА_1 ; платіжну інструкцію № 7781 від 21.06.2023 року. Оскільки заявником не додано доказів відступлення прав вимоги АТ «Укрсиббанк» за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року, Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 06.12.2023 року у задоволенні заяви відмовив. Звертаючись повторно з заявою про заміну сторони виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підтвердження обставин набуття права вимоги до ОСОБА_1 надало: виконавчий лист Київського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 94809068000 від 04.10.2018 року у розмірі 135656,63 грн; постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року, інформацію про виконавче провадження від 12.10.2023 року; договір факторингу № 248 від 21.06.2023 року; акт приймання-передачі права вимоги від 21.062023 року; витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 248 від 21.06.2023 року за кредитним договором № 94809068000 від 04.10.2018 року, укладеним з боржником ОСОБА_1 ; платіжну інструкцію № 7781 від 21.06.2023 року. Отже звертаючись до суду у січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підтвердження обставин набуття права вимоги до ОСОБА_1 надало інший витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 248 від 21.06.2023 року за кредитним договором № 94809068000 від 04.10.2018 року, укладеним з боржником ОСОБА_1 . На вказане, суд першої інстанції уваги не звернув, тому висновок суду першої інстанції про не надання будь-яких нових доказів на підтвердження вимог заяви про заміну сторони, та надання до заяви документів аналогічних тим, що надавались раніше спростовується матеріалами справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 06 грудня 2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відмовлено. Зазначена ухвала оскаржена у встановленому законом порядку не була та набрала законної сили. Вказані обставини суд першої інстанції вважав такими, що унеможливлюють розгляд заяви поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вдруге у січні 2024 року. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України). Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України, оскільки її мотивувальна частина не містить положень закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з нормами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, згідно зі статтею 512 ЦК України, статтею 442 ЦПК України та статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». При цьому слід зазначити, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У постанові Верховного Суду у справі № 755/16096/20 від 22 вересня 2021 року зазначено, що: «процесуальним законодавством не обмежено право на звернення до суду з повторною заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. Такий висновок можна зробити з аналізу змісту статті 442 ЦПК України, яка визначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює цю сторону її правонаступником у разі надходження відповідної заяви, обґрунтованої належним чином». Оскільки чинним законодавством допускається повторне звернення заявника до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, висновок суду про неможливість розгляду повторно поданої заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є необґрунтованим. Окрім зазначеного, відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. У постанові від 09 вересня 2020року у справі № 520/18820/19 (провадження № 61-2294св20) Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у різних цивільних справах) та судове рішення у тотожній справі, що набрало законної сили. При цьому критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідним рішенням законної сили. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Однак, у цій справі заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з заявою у порядку ст. 442 ЦПК України. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц зазначила, що «слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав… Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом». Враховуючи викладене, обмеження щодо тотожності спірних правовідносин не розповсюджуються на порядок розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, у цій справі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду не з позовною заявою, а з заявою у порядку ст. 442 ЦПК України, розташованої у Розділі VI ЦПК України. Окрім зазначеного, колегія судів звертає увагу на те, що аналіз положень ЦПК України (зокрема положень ст. 353 ЦПК України) передбачає можливість суду за результатом розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження: повернути заяву (ст. 183 ЦПК України); відмовити у задоволенні заяви або задовольнити заяву. Можливість суду першої інстанції відмовити у прийнятті заяви положеннями ЦПК України не передбачена. Оскільки судом першої інстанції заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по суті не розглядалась, обставинам набуття останнім права вимоги до боржника ОСОБА_1 та доказам на підтвердження вказаних обставин оцінка не надавалась, фактично процесуальним наслідком постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про заміну сторони виконавчого провадження, стало повернення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, з урахування зазначених обставин. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України). Враховуючи викладене, вимога апеляційної скарги про постановлення ухвали про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 947/29063/20 з АТ «Укрсиббанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 апеляційним судом не розглядається. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Керуючись ст. ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко