Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/11852/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Слободянюк Н.І. 18 червня 2024 р.Справа № 440/11852/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: У серпні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо складення та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір її грошового забезпечення № ФП74222/3389 від 08 травня 2023 року станом на 01.01.2022 року із заниженням розмірів додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби та премії; - зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір яких встановлений відповідно до вимог окремого доручення - наказу Міністра оборони України від 14.01.2022 року № 248/269 про визначення розмірів додаткових щомісячних видів грошового забезпечення військовослужбовців на 2022 рік, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 % та премії у розмірі 138%, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за вислугу років з 01.02.2022 року. В обґрунтування вимог адміністративного позову ОСОБА_2 зазначила, що на виконання судового рішення у справі № 440/8863/22 відповідачем 08.05.2023 року видані та направлені до ГУ ПФУ в Полтавській області оновлені довідки про розмір її грошового забезпечення, у яких не внесені відомості про розміри надбавки за особливості походження служби 65% (від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії 138% (від посадового окладу). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року, що набрало законної сили 30.11.2023 року, частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 )про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Так, судовим рішенням визнані протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо складення на ім`я ОСОБА_2 та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки № 9/1/3389/фп74222 від 08.05.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 10%. ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язаний підготувати на ім`я ОСОБА_2 та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 звільнилася на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2022 року. У задоволені вимог адміністративного позову в іншій частині ОСОБА_2 відмовлено. В апеляційному порядку судове рішення ОСОБА_2 не оскаржувалося. 02.04.2024 року головним державним виконавцем ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благодир Д.Г. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконання виконавчого листа № 440/11852/23, виданого 27.12.2023 року Полтавським окружним адміністративним судом. 03.04.2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_3 , якою заявниця, керуючись ст. 383 КАС України, просила визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання судового рішення у справі № 440/11852/23 щодо складання довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.04.2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2022 року з застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2022 року для працездатних осіб. В обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначала, що, виконуючи судове рішення у справі № 440/11852/23, відповідач у довідці від 04.12.2023 року № ФП74222/12489 розмір її додаткових видів грошового забезпечення, а саме, - надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію та премії, обчислив з порушенням вимог наказу МО України від 07.06.2028 року № 260, безпідставно залишивши розмір цих додаткових видів її грошового забезпечення та премії без врахування розміру посадового окладу на ріні 3.720 грн, окладу за військове звання (солдат) 840 грн та відсоткової надбавки за вислугу років 1.824 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року заява ОСОБА_1 залишена без задоволення. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено, що у даному випадку мають місце дії, які вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі № 440/11852/23. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду від 10.04.2024 року та задовольнити її заяву від 03.04.2024 року. Скаржниця зазначає, що суд дійшов до неправильного висновку, залишивши поза увагою те, що правомірність або протиправність зазначених відповідачем складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розміри яких визначені виходячи із розмірів основних видів грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018 року, може встановити лише суд. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не наданий, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне. Положеннями ст. 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Частиною першою вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до частини 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 295/13613/16-а). Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 440/11852/23 від 04.10.2023 року відповідачем видана довідка від 04.12.2023 року № ФП74222/12489 про розмір грошового забезпечення позивачки для перерахунку пенсії, у якій, визначив такі види і розмір видів грошового забезпечення ОСОБА_2 : посадовий оклад 3.720 грн, оклад за військове звання 840 грн, відсоткова надбавка за вислугу років 1.824 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) 2.948 грн, надбавка за класну кваліфікацію (5%) 132 грн, премія (138) 3.643,20 грн. Таким чином, між сторонами виникли нові правовідносини, в яких позивачкою оскаржується відмова відповідача у обчисленні розміру додаткових видів її грошового забезпечення та премії, що враховуються при обрахунку розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу 3.720 грн, окладу за військове звання 840 грн та відсоткової надбавки за вислугу років 1.824 грн. і, таким чином, вирішення спірних правовідносин не може охоплюватися процедурою, передбаченою статтею 383 КАС України. За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 316 КАС України). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 316, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, - без змін. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило