Постанова 4824 № 369/16906/23

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 4 червня 2024 року місто Київ справа № 369/16906/23 апеляційне провадження № 22-ц/824/10894/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О., за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Янченка А.В. від 2 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сташкова А.Г., про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації. Вказував, що 10 жовтня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля AUDI А6, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Кіа Rio, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року у справі № 369/13916/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 2 січня 2020 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. 11 грудня 2019 року, під час розгляду адміністративної справи № 369/13916/19, ОСОБА_3 , передбачаючи негативні наслідки для себе у випадку відшкодування збитків шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, продав ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1456 га, кадастровий номер 3222480800:11:003:0035, за цією ж адресою. Вказані правочини є фіктивними, оскільки дії відповідачів були направлені на приховання майна від виконання в майбутньому судового рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі № 759/22174/19, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 464 191 грн 20 коп., витрати на послуги евакуатора в розмірі 6 500 грн, витрати на проведення експертизи в розмірі 2 000 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, судовий збір в розмірі 4 832 грн 75 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, а всього 483 523 грн 96 коп. Зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль AUDI А6, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що він вже звертався до суду з позовом про визнання спірних правочинів недійсними та скасування державної реєстрації (справа № 369/1943/20), однак судами всіх інстанцій відмовлено у задоволенні позову, оскільки на момент розгляду справи рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків прийнято не було. Посилаючись на те, що дії відповідачів по відчуженню майна є фіктивними і направленими на уникнення виконання зобов`язання, підстави у даному позову є відмінними від тих, що були у справі № 369/1943/20, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 119,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 11 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г., зареєстрований за № 4792, та скасувати реєстрацію права власності на будинок; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1456 га, кадастровий номер 3222480800:11:003:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 11 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г., зареєстрований за № 4793, та скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 квітня 2024 року провадження у справі закрито. Судове рішення мотивовано тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року у справі № 369/1943/20, яке набрало законної сили, вже розглянуто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Твердження позивача про відмінність підстав позову у цій справі і справі № 369/1943/20 є необґрунтованими, оскільки рішення у цивільній справі № 759/22174/19 про стягнення матеріальної шкоди може бути підставою для перегляду судового рішення у справі № 369/1943/20 за нововиявленими обставинами, а не ініціювання нового судового спору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі, оскільки на момент розгляду справи № 369/1943/20 не було рішення суду про стягнення на його користь матеріальної шкоди, а наявна була лише ухвала про відкриття провадження. Розглядаючи вказану справу, суди всіх інстанції зазначили, що наявність у провадженні суду справи про відшкодування шкоди не підтверджує факт існування у відповідача боргового простроченого зобов`язання перед позивачем на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу, а також його наміри не досягти правових наслідків за цими угодами. Наведене свідчить, що даний позов ґрунтується вже на рішенні суду у справі № 759/22174/19, а не на ухвалі. Крім того, рішення, що набуло законної сили є новою обставиною, а не нововиявленою, як на те помилково вказав суд першої інстанції. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав. ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 , яка також представляє інтереси ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сташкова А.Г. в судове засідання не з`явилася, однак направила клопотання про розгляд справи у її відсутність. Фактичні обставини справи, встановлені судом 10 жовтня 2019 року на автодорозі Київ - Чоп (34 км + 900 м) у с. Бузова сталася дорожньо-транспортна пригода, з участю автомобіля AUDI А6, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , та автомобіля Кіа Rio, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , у зв`язку з чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року у справі № 369/13916/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 2 січня 2020 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. 11 грудня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладені договори купівлі-продажу житлового будинку (з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1456 га, кадастровий номер 3222480800:11:003:0035, за цією ж адресою. За вказаними договорами ОСОБА_6 відчужив належне йому нерухоме майно на користь ОСОБА_2 . У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6 , третя особа: ПрАТ "СК "АСКО-Донбас Північний" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (справа № 759/22174/19). Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі № 759/22174/19, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 464 191 грн 20 коп., витрати на послуги евакуатора в розмірі 6 500 грн, витрати на проведення експертизи в розмірі 2 000 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, судовий збір в розмірі 4 832 грн 75 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, а всього 483 523 грн 96 коп. Зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль AUDI А6, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_1 . У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова А.Г., про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації з підстав фіктивності правочинів (справа № 369/1943/20). Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року та постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини, на які він посилався як на підставу для визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Фактичні обставини справи свідчать про те, що передбачені договорами купівлі-продажу від 11 грудня 2019 року правові наслідки дійсно настали, сторони договору (відповідачі у справі) вчинили усі передбачені цими договорами дії, виконали їх, передавши майно від продавця покупцю з отриманням продавцем коштів за здійснений продаж майна, що в свою чергу виключає можливість визнання такого договору фіктивним. На момент укладення оспорюваних договорів були відсутні будь-які арешти щодо зазначеного нерухомого майна або встановлені заборони на його відчуження. Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 29 квітня 1986 року та самих договорів, на момент укладання правочинів відповідачі не перебували у шлюбі. Крім того, на момент розгляду справи суду не було надано жодних доказів про прийняття рішення про стягнення з відповідача будь-яких збитків на користь позивача. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. За змістом норм ЦПК України предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21). Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже звертався до суду із аналогічними позовними вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування державної реєстрації, у задоволенні яких було відмовлено рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року (справа № 369/1943/20), яке набрало законної сили 19 жовтня 2021 року. У справі № 369/1943/20, судове рішення у якій набрало законної сили, сторонами були: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; підставою позову є вчинення фіктивних правочинів з метою уникнення від виконання грошового зобов`язання, а предметом - визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 . У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 . Підставою позовних вимог є вчинення відповідачами фіктивних правочинів з метою уникнення від виконання грошового зобов`язання. Отже, сторони, предмет і підстави позовів у справі № 369/1943/20 та у справі, яка переглядається, є тотожними. Чинним процесуальним законодавством України не допускається подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є прийняте рішення, що фактично полягатиме у переоцінці обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили. Повторне звернення з тими самим вимогами з тих самих підстав фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки набрало законної сили рішення суду у справі № 369/1943/20, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Доводи апеляційної скарги про те, що у справі, яка переглядається, як на підставу позову йде посилання на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі № 759/22174/19, яким з ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і якого не було на момент розгляду справи № 369/1943/20, не є підставою для скасування судового рішення, враховуючи, що не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15). Колегія суддів зауважує, що до підстави позову не можуть входити обставини, що виступають доказами у справі, оскільки з ними закон не пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав і обов`язків. Вказані обставини лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Висновок суду першої інстанції про можливість віднесення рішення у справі № 759/22174/19 до нововиявлених обставин при перегляді судового рішення у справі № 369/1943/20 не впливає на підстави для закриття провадження у даній справі, а тому не може бути підставою для скасування правильного по своїй суті судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). З урахуванням викладеного, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 квітня 2024 про закриття провадження у справі є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: