Постанова 4801 № 147/810/22

Справа № 147/810/22 Провадження № 22-ц/801/1106/2024 Категорія: 9 Головуючий у суді 1-ї інстанції Натальчук О. А. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б., суддів Матківської М. В., Стадника І. М., з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конякін Михайло Сергійович, на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Натальчук О. А. в залі суду в м. Тростянець Вінницької області, повне рішення суду складено 12 квітня 2024 року, у цивільній справі № 147/810/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та витребування майна, встановив: Короткий зміст вимог У вересні 2022 року ТОВ «Агрофірма «Ободівська» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та витребування майна. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 01 червня 2021 року ТОВ «Агрофірма «Ободівська» направило до ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області заяву (повідомлення) про злочин, за якою 02 червня 2021 року внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.358 КК України за фактом підроблення документів та їх використання за №12021025120000106. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №183031447 від 01 жовтня 2019 року, підтверджено, що власником будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 Дата державної реєстрації

26. Вересня 2019 року, підстава довідка №392 від 11 квітня 2014 року, видана КП «Тульчинське МБТІ», технічний паспорт, серія та номер: 20-000725, виданий 11 квітня 2004 року, видавник КП «Тульчинське МБТІ». Однак, з відповіді КП «Тульчинське МБТІ» №781 від 17 вересня 2021 року позивачу стало відомо, що вказані документи не реєструвалися та не видавалися. Отже, відповідач безпідставно та незаконно зареєстрував право власності на майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 . ТОВ «Агрофірма «Ободівська» на підставі протоколу №5 зборів співвласників майна від 28 травня 2009 року та акту приймання-передачі від 29 травня 2009 року, набула право на будівлі та споруди, включаючи майно за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаних документів, позивач виготовив техпаспорт на майно за вказаною адресою, однак це право не було зареєстровано, оскільки це не є обов`язком законного набувача проводити такі дії, а є лише його правом, яке він міг реалізувати у будь-який час. Жодних дій з відчуження належного майна ТОВ «Агрофірма «Ободівська» не вчиняло. Позивач вказує, що підроблені документи, які були подані ОСОБА_1 державному реєстратору ОСОБА_2 , не можуть породжувати право власності та присвоєння адреси спірному комплексу будівель і споруд, а тому з метою захисту порушених прав представник позивача просив: скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенство адміністративних послуг» Козловського М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:48941614 від 01 жовтня 2019 року; скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену 26 вересня 2019 року з номером запису 33464705, державним реєстратором КП «Агенство адміністративних послуг» Козловський М.С.; витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «Ободівська» нерухоме майно за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Бережанка, вул. Шкільна, 1а. Також просив вирішити питання про стягнення судових витрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року позов задоволено частково. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенство адміністративних послуг» Козловського М. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48941614 від 01.10.2019. Скасовано державну реєстрацію права власності, здійснену 26.09.2019 з номером запису: 33464705 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенство адміністративних послуг» Козловським М. С. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «Ободівська» 4 962, 30 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська» в частині скасування державної реєстрації підлягають до задоволення, оскільки відповідачем було зареєстровано право власності на майно, за адресою, за якою розташоване майно, право на яке на законних підставах набуто позивачем. Наявність такої реєстрації грубо порушує право позивача на розпорядження своїм майном, його державну реєстрацію. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині витребування у ОСОБА_1 нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням наявних у справі доказів в їх сукупності, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивачем не доведено, що в користуванні та у власності відповідача перебуває саме спірне майно корівник 4-рядний, а не інший об`єкт, адресу якого вказано неправильно у правовстановлюючих документах, тому дійшов висновку, що позов ТОВ «АФ «Ободівська» до ОСОБА_1 в частині витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не ідентифіковано, що саме цей об`єкт перебуває у фактичному володінні відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з таким рішенням ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог і розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 квітня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Сопрун В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 відкрито апеляційне провадження у цій справі та надано позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду 21 травня 2024 року о 11:40 год. з повідомленням сторін, який в подальшому відкладено на 04.06.2024 о 11:20 год. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2024 року суддю ОСОБА_3 замінено на суддю ОСОБА_4 . Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Агрофірма «Ободівська» не могла набути право на спірне майно, оскільки юридичні особи не можуть набувати права на майновий пай це перевага фізичних осіб. Крім того апелянт вказує, що єдиним доказом, на який посилається позивач, є технічний паспорт на корівник, площею 1 571, 2 кв. м., де є співпадіння за адресою, що є помилкою, оскільки ОСОБА_1 належить комплекс будівель та споруд загальною площею 5 495, 2 кв.м., яке складається з будівлі млина, складу та будівлі пилорами з їх складовими. Тобто це різні об`єкти, а тому права ТОВ «Агрофірма «Ободівська» ніким не порушено. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу 25 квітня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Агрофірма «Ободівська» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В заперечення проти апеляційної скарги зазначає, що реєстрація прав відповідача на спірне майно проведена на підставі підроблених документів, а позивач в свою чергу довів порушення прав відповідачем та наявність підстав для звернення до суду із позовом. Позиція учасників справи у судовому засіданні Представник відповідача - адвокат Конякін М. С. апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Суду пояснив, що за вказаною адресою знаходиться інше нерухоме майно, яке не належить відповідачу, проте позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності саме на майно, що належить відповідачу. Представник позивача адвокат Тимощук Є. С. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що 28.05.2009 згідно з протоколом зборів співвласників майна, у відповідності до ст. 364 ЦК України та «Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» від 14.03.2001 за №62, вирішено виділити в натурі майно, що знаходиться у спільній дольовій власності (передача майна здійснюється згідно актів приймання-передачі, після оформлення яких співвласникам надається право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися всім майном, що отримано по акту приймання-передачі) ТОВ «Агрофірма «Ободівська» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області в розмірі 3924980,3 грн (уточнена вартість майнового паю згідно Протоколу №3 загальних зборів Співвласників від 5 квітня 2003 року) що становить 74,45% Пайового фонду, а саме: майно зазначено в таблиці, зокрема корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, вартістю 51092 грн. (т.1, а.с.11-26). Відповідно до акту приймання-передачі від 29.05.2009, ТОВ «Агрофірма «Ободівська», в подальшому «Сторона 1», в особі директора ОСОБА_5 з однієї сторони та Спілка співвласників реорганізованого КСП «Світанок», в подальшому «Сторона 2», в особі голови Спілки Резніка Г. К., з іншої сторони, згідно з протоколом зборів співвласників КСП «Світанок» №5 від 28.05.2009, склали цей акт про слідуюче: Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в якості повернення належного її майнового паю в пайовому фонді КСП «Світанок» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується Свідоцтвами про право на майновий пай ВІХХІ №010101, виданого Ободівською сільською радою, нижче вказане майно на загальну суму 3924980,30 грн., що являється власністю співвласників майна (т.1 а.с.27-40). З протоколу №6 зборів співвласників майна від 09.04.2013 вбачається, що після рішення зборів співвласників реорганізованого КСП «Світанок» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області - Протокол №5 від 28.05.2009, 52 особи, що мали право на майно, як колишні члени реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, не реалізували своє право на майновий пай. Відповідно до договорів купівлі продажу прав на майновий пай - 48 осіб реалізували свої майнові права ТОВ «Агрофірма «Ободівська», що складає 92% Пайового фонду, з числа осіб які не реалізували свої права до 28.05.2009. На порядок денний було поставлено 3 питання, зокрема №3 затвердження переліку не витребуваного майна Пайового фонду і переліку осіб, що не витребували свій майновий пай. Вирішили: у відповідності до ст. 364 Цивільного Кодексу України та «Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» від 14.03.2001 №62, виділити в натурі майно, що знаходиться в спільній дольовій власності (передача майна проводиться згідно актів приймання-передачі, після оформлення яких співвласникам надається право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатись всім майном що отримане по акту приймання-передачі) ТОВ «Агрофірма «Ободівська» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області в розмірі 274303,00 гривень (уточнена вартість майнового паю згідно Протоколу №3 загальних зборів Співвласників від 5 квітня 2003 року) що становить 92% Пайового фонду, а саме : корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, уточнена сума 51 092 грн (т.2, а.с.41-44). Відповідно до акту приймання-передачі від 10.04.2013, ТОВ «Агрофірма «Ободівська», в подальшому «Сторона 1», в особі директора Солодкого Ю. Ф., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Спілка Співвласників реорганізованого КСП «Світанок», в подальшому «Сторона 2», в особі голови спілки співвласників Резніка Г. К., що діє на підставі Статуту з іншої сторони у відповідності з Протоколом Зборів Співвласників КСП «Світанок» № 6 від 9 квітня 2013 року склали цей акт про слідуюче: Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в якості повернення належного і майнового паю в Пайовому Фонді КСП «Світанок» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується Свідоцтвами про право на майновий пай, вказане майно на загальну суму 272 250,00 гривень, що являється власністю Співвласників майна: зокрема №4корівник 4-рядний, 1967 рік вводу, сума 51 092 грн (т.2, а.с.48). Відповідно до копії довідки №137 від 15.04.2013, виконком Ободівської сільської ради повідомив про те, що господарські двори, а саме приміщення бувшого КСП «Світанок» с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області розташовані за такою адресою: корівник 4-рядний, 1967 р. вводу, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.41). 20.10.2013 КП «Тульчинське МБТІ» на замовлення ТОВ «Агрофірма «Ободівська» виготовило технічний паспорт на нежитлову будівлю - корівника 4-рядного, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.42-47). З довідки ТОВ «Агрофірма «Ободівська» від 20.07.2022 №186 вбачається, що на балансі господарства перебуває комплекс будівель та споруд (корівник), який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.49). Разом з тим, як зазначає позивач, право власності на майно за вказаною адресою не реєструвалося, оскільки це не є обов`язком законного набувача проводити такі дії, а є лише його правом, яке він міг реалізувати у будь-який час. Згідно інформації КП «Тульчинське МБТІ» від 04.07.2022 №145, інвентаризаційна справа на об?єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була вилучена ухвалою Тростянецького районного суду справа №147/571/21 від 18.06.2021. В архіві КП «Тульчинське МБТІ» знаходить копія інвентаризаційної справи №20-000770 на дане нерухоме майно ( 2 примірник). Інвентаризаційна справа на об?єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була заведена 20.10.2013. Інвентаризаційна справа заводилась згідно довідки Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 15.04.2013 №137. Право власності станом на 31.12.2012 на дане нерухоме майно, згідно архівних даних - не зареєстровано (т.1, а.с.48). Однак, дізнавшись, що належне ТОВ «Агрофірма Ободівська» майно зареєстровано за відповідачем, до ВП №2 було подано заяву від 01.06.2021 про вчинення злочину. Заява зареєстрована за №2954 02.06.2021 (т.1, а.с.8,9). 02.06.2021 до ЄРДР за №12021025120000106 внесено відомості за ч.1 ст.358 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 02.06.2021 до відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від директора ТОВ «Агрофірма «Ободівська» ОСОБА_5 щодо незаконного оформлення права власності на нерухоме майно (т.1, а.с.10). Ладижинський міський суд Вінницької області в ухвалі від 17.07.2023, яка набрала законної сили 25.07.2023 року вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2019 ОСОБА_1 вернувся із заявою до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенство адміністративних послуг» Козловського М. С. про реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на використання завідомо підроблених документів, достеменно знаючи, що державними органами влади не видавались документи, які свідчать те, що він являється власником вищевказаного комплексу будівель та споруд, з метою оформлення на себе права власності на зазначене нерухоме майно, особисто надав державному реєстратору ОСОБА_2 підроблені документи, а саме: довідку №392 видану Комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації у Вінницькій області» від 11.04.2014 та технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий Комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації у Вінницькій області». В подальшому на підставі зазначених документів державним реєстратором Козловським М. С., якому не було відомо, що подані документи є підробленими, було здійснено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа. Цією ж ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст.358КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12021025120000106 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, закрито. Скасовано арешт майна: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ., накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.07.2021; земельну ділянку кадастровий номер 0524184200:01:001:0222, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11.01.2022 (т.1, а.с.100, 101). Окрім того, зі змісту ухвали вбачається, що обвинувачений цілком зрозумів свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України. Таким чином, закриття вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 було здійснено на нереабілітуючій підставі, оскільки, спочатку був встановлений юридичний факт - вчинення кримінального правопорушення, а тільки після цього певні правові підстави такі як сплив строку. У зв`язку з чим позивачу у цій справі не потрібно доказувати про те, що вже встановлено судом, а саме те, що для реєстрації права власності на нерухоме майно, що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 році було використано підроблений документ. Так, з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.10.2019, індексний номер витягу 183031447, вбачається, що 26.09.2019, номер запису про право власності: 33464705, державний реєстратор КП «Агентство адміністративних послуг» Козловський М.С. на підставі довідки №392 від 11.04.2014, виданої КП «Тульчинське МБТІ», технічного паспорту серія та номер 20-000725 від 11.04.2014, виданого КП «Тульчинське МБТІ» зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 5495,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Індексний номер рішення 48941614 від 01.10.2019 (т.1, а.с.50). Однак, як вбачається з листа начальника КП «Тульчинське МБТІ» від 17.09.2021 №781, який адресовано слідчому СВ ВП №2, відповідно до журналу вихідної документації за 2014 рік, запис за №392 про видачу довідки щодо комплексу будівель та споруд, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній. Інвентаризаційний номер справи №20-000725 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за вищевказаною адресою, не присвоювався (т.1, а.с.52). Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не відповідає. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (стаття 388 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України). Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (Постанова ВП ВС, 04.07.18, справа № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (Постанова ВП ВС, 23.11.21, справа №359/3373/16-ц). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц(пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі N 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі N 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (Постанова ВП ВС, 06.07.22, справа №914/2618/16). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17(провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі N 910/3907/18 (провадження N 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) вчергове нагадала, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387і 388 ЦК України, є неефективними. У даній справі позивач просив витребувати у відповідача нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Тростянецький районний суд Вінницької області відмовив ТОВ «Агрофірма «Ободівська» у задоволенні позову про витребування майна із чужого незаконного володіння з підстав необґрунтованості, оскільки позивачем не ідентифіковано, що саме цей об`єкт перебуває у фактичному володінні відповідача. В ці частині рішення суду не оскаржується. Разом з тим, всупереч висновку про неможливість ідентифікувати спірне майно як таке, що належить відповідачу, суд прийшов до висновку про задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності відповідача на таке майно. При цьому районний суд не врахував, що законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 ЦК України). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі спосіб повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування. В пункті 8.55, 856 постанови від 11 січня 2022 року у справі N 910/10784/16 (провадження N 12-30гс21) Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що за змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 11 зазначеного Законудержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, не підлягають задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права позивача. А у пункті 153 постанови від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц (провадження N 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц(провадження N 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі N 19/028-10/13 (провадження N 12-158гс19, пункт 10.29)). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі N 925/1265/16 (провадження N 12-158 гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу. Пунктом 155 визначила, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19(провадження N 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі N 925/642/19 (провадження N 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (провадження N 14-125цс20, пункт 76). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України). Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог про скасування державної реєстрації спірного майна та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо судових витрат Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 7 443 грн 45 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конякін Михайло Сергійович, задовольнити. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенство адміністративних послуг» Козловського Миколи Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48941614 від 01.10.2019, та скасування державної реєстрації права власності, здійсненої 26.09.2019 з номером запису: 33464705 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенство адміністративних послуг» Козловським Миколою Сергійовичем - відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» (юридична адреса: с. Ободівка, вул. Дружби, 43, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 33308866) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні 45 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 червня 2024 року. Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: М. В. Матківська І. М. Стадник