Постанова КГС ВС № 910/11367/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 року м. Київ cправа № 910/11367/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О. за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В. представників учасників справи: позивача - Барди С.Ю., відповідача - Бардіна Д.І., третьої особи - не з`явились, розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Укртрансбуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (суддя Ярмак О.М.) у справі №910/11367/22 за позовом Міністерства оборони України до Корпорації "Укртрансбуд", третя особа: Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація, про розірвання контракту, зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик, зобов`язання підписати акт звіряння розрахунків та стягнення 47 742 955,35 грн, ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень 1.1.Міністерство оборони України (далі також - Міноборони) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Укртрансбуд" про розірвання контракту, зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик, зобов`язання підписати акт звіряння розрахунків та стягнення 47 742 955,35 грн. 1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов державного контракту від 20.12.2018 №509/3/18/19 в частині виконання робіт, з огляду на що позивач просив розірвати контракт, зобов`язати відповідача звільнити та передати будівельний майданчик, підписати акт звіряння розрахунків, а також стягнути з відповідача 34 103 734,26 грн пені та 13 639 221,10 грн штрафу за порушення строків виконання робіт. 1.3.Заперечення проти позову мотивовані належним виконанням відповідачем умов контракту в частині виконання робіт за вказаним правочином. Затримка з виконанням робіт за контрактом, за твердженнями відповідача, була спричинена несвоєчасним наданням робочої документації позивачем. Всупереч частині шостій статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК) позивач нарахував пеню понад шість місяців. 2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 18.04.2023 у справі №910/11367/22, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 07.02.2024, позов задовольнив повністю: розірвав державний контракт від 20.12.2018 №509/3/18/19, укладений між Міністерством оборони України та Корпорацією "Укртрансбуд"; стягнув з Корпорації "Укртрансбуд" на користь Міністерства оборони України 34 103 734,26 грн пені, 13 639 221,10 грн штрафу, 716 144,33 грн судового збору; зобов`язав Корпорацію "Укртрансбуд" звільнити та передати Міністерству оборони України будівельний майданчик за об`єктом будівництва "Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення. Військова частина НОМЕР_1 ; зобов`язав Корпорацію "Укртрансбуд" підписати акт звіряння розрахунків за державним контрактом №509/3/18/19 від 20.12.2018. 2.2.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) відповідач не подав суду належних доказів виконання передбачених контрактом робіт на суму 30 986 592,72 грн, відтак, перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважав, що вказаний розрахунок здійснено правильно, відповідно вимоги про стягнення 34 103 734,26 грн пені та 13 639 221,10 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі. 2.3.Встановивши факт прострочення виконання відповідачем робіт за контрактом, на отримання яких позивач розраховував, укладаючи даний контракт, що є істотним порушенням умов цього контракту, суд вважав, що позовні вимоги про розірвання державного контракту від 20.12.2018 №509/3/18/19 та зобов`язання відповідача підписати акт звіряння розрахунків та зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик також підлягають задоволенню. 3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Заперечення іншої сторони 3.1.Корпорація "Укртрансбуд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в вступній частині якої просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у цій справі і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 3.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що: - судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 24.11.2022 №914/1904/21, від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 22.02.2022 у справі №906/762/20, від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 у справі №911/3276/20, від 05.07.2022 у справі №922/2469/21, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22, від 11.12.2023 у справі №200/658/21-а, щодо застосування статей 651, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статте 56, 58, 60, 226 ГПК; - відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування: (1) частини четвертої статті 621 ЦК у взаємозв`язку з частиною першою статті 613 ЦК за обставин, коли генпідрядник не повідомив замовника про необхідність внесення змін до календарного графіку виконання робіт у зв`язку з відсутністю проектної документації; (2) частини четвертої статті 612 ЦК у взаємозв`язку з частиною першою статті 613 ЦК та частиною сьомою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; (3) частини другої статті 16 ЦК та частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) щодо того чи є "зобов`язання підписати акт звірки взаєморозрахунків" належним способом захисту прав; - справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; судами необґрунтовано відхиллено клопотання учасника справи (пункт 1 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК). 3.3.Доводи скаржника зводяться до того, що: (1) суди попередніх інстанцій не врахували наданих відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт та не перевірили реальності виконання цих робіт; (2) заявлене відповідачем з метою перевірки реальності виконання робіт за актами, не підписаними позивачем, клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції залишив без задоволення з огляду на те, що запропоновані для вирішення експертизи питання не стосуються предмету спору, а апеляційний суд взагалі проігнорував клопотання, чим суди позбавили відповідача можливості довести свою правову позицію, оскільки іншими доказами, крім судової експертизи, неможливо довести факт реальності виконання робіт за договором підряду, зокрема, з огляду на те, що відповідач позбавлений можливості самостійно провести судову експертизу, оскільки об`єкт будівництва, прийнятий позивачем і перебуває в його віданні; (3) необґрунтоване відхилення судом першої інстанції та ігнорування (відсутність рішення з питання заявленого клопотання) судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про призначення судової експертизи унеможливило належне встановлення судами попередніх інстанцій реального обсягу та вартості виконаних відповідачем робіт; (4) відхиляючи аргументи відповідача щодо виконання робіт, що підтверджується підписаними зі сторони відповідача звітними документами, суди посилалися на листи позивача, які відсутні у матеріалах цієї справи, проте наявні у справі №910/11438/22, з рішення в якій суд першої інстанцій ймовірно й скопіював своє рішення; (5) відповідно до цих листів позивач не заперечує факт виконання будь-яких робіт, зазначених в актах, відповідне твердження відсутнє й у позовній заяві; (6) штрафні санкції були нараховані відповідачу не за невиконання робіт чи прострочення виконання робіт, а за затримку відповідачем у прийнятті виконаних робіт; (7) у справі №910/9985/21, рішення в якій позивач не оскаржив, суд встановив, що виконані відповідачем у березні 2020 (в строк встановлений в контракті) роботи приймались позивачем протягом 2021-2023; (8) решта робіт також були виконані відповідачем у встановлений строк, однак позивач припинив їх прийняття; (9) тлумачення апеляційним судом частини другої статті 612 ЦК таким чином, що для настання прострочення кредитора, що мало б виключати прострочення боржника, недостатньо самого факту прострочення, а необхідне також звернення боржника до кредитора щодо внесення змін до договору в частині строків виконання зобов`язання, є неправильним, оскільки ця норма є імперативною та містить безумовне твердження щодо неможливості прострочення боржника, у випадку констатації прострочення кредитора; (10) невиконанням позивачем вимог частини сьомої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про коригування проектно-кошторисної документації, у зв`язку з чим відповідач не мав права виконувати роботи до такого повідомлення, є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК та виключає прострочення боржника; (11) ухвалення суми рішення про зобов`язання відповідача підписати акт звіряння розрахунків за контрактом по суті свідчить про неправильне застосування частини другої статті 16 ЦК та частини другої статті 20 ГК, які як і укладений контракт, не передбачають такого способу захисту порушеного права; (12) суди попередніх інстанцій, всупереч практиці Верховного Суду, ухвалили рішення про розірвання контракту, дія якого вже закінчилась (30.03.2022 на підставі пункту 62 (в редакції додаткової угоди від 16.12.2021 №17) на момент звернення до суду із позовною заявою (22.09.2022). Позивач не заперечує факт закінчення строку дії контракту 30.03.2022, а тому ця обставина є встановленою відповідно до частини першої статті 75 ГПК; (13) позовну заяву Міноборони у цій справі підписав ОСОБА_1 , щодо якого відсутні докази того, що він є представником позивача, як і докази того, що він має повноваження діяти від імені позивача в судах в порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція). Додано лише довіреність, якою згідно позиції Верховного Суду не може бути оформлено самопредставництво; (14) апеляційний суд не повідомив відповідача завчасно про відкладення судового засідання 07.02.2024 на інший час, внаслідок чого представник відповідача не зміг взяти участь в судовому засіданні. 3.4.В касаційній скарзі скаржник повідомив, що за час розгляду справи в суді касаційної інстанції він планує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. 3.5.Міноборони подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін. 3.6.За твердженнями позивача: (1) доказами та доводами сторін доведено факт порушення відповідачем умов контракту щодо ненадання відповідачем оформлених у відповідності до умов контракту актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), і, відповідно, незасвідчення виконання робіт у встановлені Календарним планом строки; (2) у судовому засіданні було досліджено акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ- 3), накладні, тому висновки суду щодо відсутності у матеріалах справи перевірених представниками технічного нагляду відповідних актів та довідок є цілком обґрунтовані та є правомірною підставою для неприйняття робіт позивачем;(3) при перевірці актів форми КБ-2в, КБ-3, які надавалися відповідачем на перевірку технічному нагляду, були виявлені зауваження і вказані акти поверталися відповідачу на доопрацювання. Позивачем неодноразово вказувалося відповідачу на недоліки та невідповідності в наданих актах форми КБ-2в, КБ-3. Деякі з недоліків, що були виявлені представником технічного нагляду, носили систематичний характер та не усувались тривалий час, що унеможливлювало прийняття виконаних робіт; (4) ігнорування відповідачем пунктів контракту щодо порядку приймання і передачі виконаних робіт стало підставою прострочення строків виконання робіт та, відповідно, нарахування штрафних санкцій; (5) акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості та її сплати тощо. Непідписанням акта звіряння взаєморозрахунків відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за контрактом, тому рішення суду щодо зобов`язання підписати акт взаємних розрахунків відповідачем є цілком логічним та справедливим; (6) закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, а також не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився. Підтвердження розірвання договору в судовому порядку дасть змогу позивачу укласти договір підряду з іншим виконавцем та поставить крапку в питаннях подальших взаємовідносин з контролюючими органами; (7) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас суди встановили, що відповідач всупереч умов державного контракту, у порушення норм процесуального законодавства, не підтвердив належними доказами виконання передбачених контрактом робіт, їх обсягу та вартості на суму 30 986 592,72 грн попередньої оплати; (8) в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують повноваження особи представляти юридичну особу у якості представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, що, серед іншого, підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; (9) представники відповідача не з`являлися в судові засідання, а маніпулювали та затягували судовий процес отриманням доступу до державної таємниці, неналежним повідомленням про дату та час розгляду справи та іншими причинами. 4.

Позиція Верховного Суду 4.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 4.2.Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. 4.3.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. 4.4.Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 4.5.Як зазначалось, однією із підстав касаційного оскарження відповідач скаржник визначив пункт 1 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; судами необґрунтовано відхиллено клопотання учасника справи). Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення його апеляційним судом про час судового засідання 4.6.Відповідно до частини другої-четвертої статті 120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). 4.7.Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. 4.8.Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання. 4.9.Виходячи з системного аналізу положень частин другої-четвертої статті 120, частин першої, другої статті 202, статті 242 ГПК, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 зі справи № 918/1478/14). 4.10.Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін. 4.11.Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина сьома статті 4 ГПК). 4.12.Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК). 4.13.Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. 4.14.Згідно з частинами першою, третьою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. 4.15.Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними 9частина одинадцята статті 270 ГПК). 4.16.За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами статті 201 ГПК господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак, вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом. 4.17.Водночас необхідно враховувати, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 4.18.З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів. 4.19.Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога"). 4.20.Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23). 4.21.Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття. 4.22.Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин. 4.23.При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією. 4.24.Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду цієї справи Північним апеляційним господарським судом склад суду змінювався, розгляд справи перепризначався та відкладався, зокрема, в судовому засіданні 15.01.2024 апеляційний суд відклав розгляд справи на 07.02.2024 о 09:15, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.01.2024 (а.с. 106, том 2) та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (а.с.107, том 2), дата якої не збігається з датою проведення судового засідання, в якому було відкладено розгляд справи. 4.25.Про відкладення розгляду справи на 07.02.2024 о 09:15 суд повідомив присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, про що свідчить розписка про відкладення розгляду справи з їх підписами (а.с. 108, том 2). 4.26.07.02.2024 в місті Києві було оголошено повітряну тривогу о 05:54, яка тривала до 08:49. 4.27.Тобто, відповідно до визначеного апеляційним судом часу (09:15) судове засідання 07.02.2024 повинно було розпочатись через 24 хвилини після оголошення сигналу "відбій повітряної тривоги". 4.28.Проте, як вбачається з протоколу судового засідання від 07.02.2024 (а.с. 122, том 2), судове засідання апеляційний суд відкрив о 09:40 год із зазначенням після відбою повітряної тривоги, тобто суд розпочав судове засідання через 25 хвилин після 09:15 год - часу початку судового засідання, який суд визначив при відкладенні розгляду справи 15.01.2024 та про який повідомив присутніх у судовому засідання 15.01.2024 представників сторін, зокрема, представника відповідача - Корпорації "Укртрансбуд" Бородкіна Д.І. 4.29.Водночас, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Корпорації "Укртрансбуд" про час розгляду справи 07.02.2024 о 09:40 год. 4.30.Так, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що апеляційний господарський суд повідомив Корпорації "Укртрансбуд" (відповідача) про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, що, в свою чергу, свідчить про те, що у цьому конкретному випадку сторона (відповідач) у справі не була належним чином повідомлена про час судового засідання 07.02.2024 о 09:40, щоб мати можливість приймати участь в ньому, зокрема, з огляду на те, що сигнал "відбій повітряної тривоги" було оголошено о 08:49, а судове засідання призначено на 09:15. 4.31.Як стверджує скаржник, оскільки судове засідання 07.02.2024 у цій справі було призначено на 09:15, представник відповідача після відбою повітряної тривоги прибув до Північного апеляційного господарського суду о 09:52 з метою участі в судовому засіданні у іншій справі, яке мало відбутись цього ж дня о 10:00. Відповідно у представника відповідача були відсутні при собі документи, необхідні для участі у цій справі, зокрема припис на виконання завдання, про що він повідомив суд апеляційної інстанції, після чого був видалений із зали судових засідань. 4.32.Так, з протоколу судового засідання від 07.02.2024 (а.с. 122, том 2) вбачається, що представник відповідача - Бородкін Д.І. з`явився в судове засідання 07.02.2024, яке суд розпочав о 09:40 після відбою повітряної тривоги, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що у нього немає припису на участь у цій справі. В протоколі також зазначено, що представник відповідача видалений із зали суду і суд оголосив про розгляд справи без участі представника відповідача. 4.33.Проте, в протоколі не зазначено чи суд розглянув клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, з яких підстав видалив представника із залу суду та чому вважав за можливе продовжити розгляд справи в судовому засіданні 07.02.2024, розпочатому о 09:40 після відбою повітряної тривоги, за відсутності представника відповідача, належним чином неповідомленого про інший час судового засідання. 4.34.При цьому, Суд враховує, що у вступній та описовій частині (явка учасників справи та позиція учасників справи) оскаржуваної у цій справі постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, прийнятої за відсутності представника відповідача (видаленого із зали суду) зазначено, що такий представник був присутній в судовому засіданні 07.02.2024, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, що не узгоджується з даними протоколу судового засідання про видалення представника відповідача із зали суду. Жодного аргументування щодо прийняття оскаржуваної постанови за відсутності видаленого із зали суду представника відповідача, належним чином неповідомленого про інший час судового засідання, відповідна постанова не містить, як не містить і даних про розгляд клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. 4.35.Апеляційний суд не врахував, що у цьому випадку не йдеться про затримку судового засідання на певний час, коли особа мала обов`язок з`явитись на призначений час і очікувати в приміщенні суду своєї черги у списку (з урахуванням часу, витраченого на розгляд раніше за часом призначених справ), а йдеться про неприбуття в судове засідання на призначений час з поважних причин, що зумовлювало або зняття з розгляду справи, або повідомлення про наступний час судового засідання після 09:15. Якщо таких процесуальних дій не відбулось, суд повинен був відкласти розгляд справи на підставі пункту 1 частини другої статті 202 ГПК, проте, як зазначалось вище, цього не зробив. 4.36.З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача про інший час судового засідання, оскільки розглянув справу за його відсутності, видаливши представника із зали суду, та без наявності доказів належного повідомлення його про інший час судового засідання. Щодо доводів скаржника про нерозгляд апеляційним судом клопотання відповідача про призначення експертизи 4.37.Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 4.38.Нормами статті 236 ГПК визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 4.39.Частинами першою-третьою статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. 4.40.Згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 282 ГПК постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу. 4.41.Європейський суд з прав людини констатував, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення у справі Ван де Гурк проти Нідерландів). Завданням Суду відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів (Ельсгольц проти Німеччини). 4.42.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. 4.43.Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 4.44.Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Корпорації "Укртрансбуд" про призначення судової експертизи(а.с.43-44, том 2), в якому остання, серед іншого, вказувала на те, що заявляла аналогічне клопотання під час розгляду справи в суд першої інстанції, однак місцевий господарський суд відмовив у задоволенні такого клопотання чим, фактично, унеможливив доведення відповідачем своєї правової позиції. 4.45.Проте, апеляційний суд взагалі не розглянув клопотання Корпорації "Укртрансбуд" про призначення судової експертизи, про його задоволення чи відхилення не зазначив ні в оскаржуваній постанові, ні в жодній з постановлених апеляційним судом ухвал, що, в свою чергу, свідчать про те, що апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права та не дотримався обов`язку щодо сприяння учасникам справи в реалізації ними прав, передбачених ГПК. 4.46.З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що нездійснення апеляційним судом розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи унеможливило реалізацію позивачем прав, передбачених ГПК. 4.47.Крім цього, Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявне клопотання Корпорації "Укртрансбуд" про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 40, том 2), яке надійшло до північного апеляційного господарського суду 20.06.2023, проте, як і у випадку з клопотанням про призначення експертизи, апеляційний суд не розглянув його та не вирішив питання щодо задоволення або відмови в задоволені. 4.48.За наведених обставин, Верховний Суд не вбачає підстав для перевірки доводів скаржників щодо неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду стосовно норм права, застосованих при розгляді позовних вимог по суті спору та відсутності висновку з питань застосування наведених скаржником норм права (підстав оскарження, визначених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 5.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 5.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 5.3.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. 5.4.Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 5.5.Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. 5.6.Під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати наведене у цій постанові та залежно від установленого постановити законне й обґрунтоване рішення з викладенням у ньому ґрунтовних мотивів його прийняття.

6. Розподіл судових витрат 6.1.Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК). Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : 1.Касаційну скаргу Корпорації "Укртрансбуд" задовольнити частково. 2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №910/11367/22 скасувати. 3.Справу №910/11367/22 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Бакуліна Судді О.М. Баранець О.О. Мамалуй