Постанова 4808 № 346/6525/23

Справа № 346/6525/23 Провадження № 33/4808/621/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ломничука Ю.Ю. на постанову Коломийського міськрайонного суду від 8.05.2024 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватою у тому, що 23.10.2023 року о 19 год. 25 хв. у смт.Отинія по вул.Лази, керувала транспортним засобом «KIA CEED» « НОМЕР_1 » та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медзакладі, чим порушила п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі захисник Ломничук Ю.Ю. оспорює законність й обґрунтованість постанови суду, вважає, що вона є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, недоведеності встановлених обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що протокол складено з грубим порушенням норм законодавства, а також без дотримання порядку здійснення відеофіксації, як основного доказу вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, працівники поліції, всупереч вимогам законодавства, не повідомили про причини застосування відеозйомки, та вона не була безперервною, а також працівниками поліції не надано документів на підставі чого було долучено оптичний диск з відеозйомкою. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися базовим та беззаперечним доказом винуватості, оскільки він лише відображає відомості, які вносяться вручну працівниками поліції, так само як і рапорти працівників поліції. Працівники поліції тільки формально озвучили ймовірні ознаки алкогольного сп`яніння, які не знайшли свого підтвердження на відеозаписі події, тому законність вимоги пройти огляд на стан сп`яніння є сумнівною. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства, а тому слід було забезпечити право на захист, що здійснено не було, оскільки не було забезпечено допомогу захисника та не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом події. Просить постанову судді скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційний розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 та її захисника за їх клопотанням, їх участь необов`язкова, матеріалів справи достатньо для прийняття законного й обґрунтованого рішення. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через необґрунтованість й невмотивованість. При підтвердженні вини ОСОБА_1 суд перелічив певні документи, але не розкрив їх доказового змісту, не дав правової оцінки доводам захисника про недоведеність її вини, чим залив сумніви в обґрунтованості притягнення її до відповідальності. Всі сумніви згідно ст. 62 Конституції України слід трактувати на користь водія. Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без перевірки даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Апелянт заперечив таке вручення, що підтверджується відеозаписом події, на якому не зафіксовано даний факт, у справі немає документальних підтверджень про вручення ОСОБА_1 такої копії або надсилання її поштою. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення її права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення та не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції. Апеляційний суд не може спростувати доводи апеляції, які підтверджуються відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст.59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і його було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягала би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенства права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови. Не всі апеляційні доводи апеляції дають підставу для скасування постанови суду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 . ОСОБА_3 складу правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Ломничука Ю.Ю. задовольнити, постанову Коломийського міськрайонного суду від 8.05.2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький