Постанова 4803 № 205/6897/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4773/24 Справа № 205/6897/22 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д.В Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря - Кошари О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2022 року, - В С Т А Н О В И В: 20 жовтня 2022 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «Качай гроші») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 00-3561944 (далі - Кредитний договір-1). 27.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 27092021 (далі - Договір відступлення права вимоги-1), у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Оскільки відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 27.09.2021 року (дата відступлення права вимоги) за Кредитним договором № 00-3561944 від 08.06.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 20 208 грн. 50 коп., з яких: 6 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 13 708 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками. Далі позивач зазначає, що 19.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «Інвеструм») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 12763-06/2021 (далі - Кредитний договір-2). 29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29122021 (далі - Договір відступлення права вимоги-2), у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Оскільки відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 29.12.2021 року (дата відступлення права вимоги) за Кредитним договором № 12763-06/2021 від 19.06.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 15 200 грн. 00 коп., з яких: 3 800 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. Далі, 19.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУ «Європейська кредитна група» (далі - Первісний кредитор, ТОВ КУ «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 3076906730/698202 (далі - Кредитний договір-3). 24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУ «Європейська кредитна група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 24122021 (далі - Договір відступлення права вимоги-3), у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Позивач наголошує, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, і станом на 24.12.2021 року (дата відступлення права вимоги) за Кредитним договором № 3076906730/698202 від 19.06.2021 року за таким боржником обраховувалась заборгованість на загальну суму 14 500 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 10 500 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 00-3561944 від 08.06.2021 року у розмірі 20 208 грн. 50 коп., заборгованість за Кредитним договором № 12763-06/2021 від 19.06.2021 року у розмірі 15 200 грн. 00 коп., заборгованість за Кредитним договором 3076906730/698202 від 19.06.2021 року у розмірі 14 500 грн. 00 коп., а також, судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп.(а.с.3-7). Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2022 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13 вересня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 00-3561944 від 08.06.2021 року у розмірі 20 208 грн. 50 коп., з яких: 6 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 13 708 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 12763-06/2021 від 19.06.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 15 200 грн. 00 коп., з яких: 3 800 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 3076906730/698202 від 19.06.2021 року на загальну суму 14 500 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 10 500 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі у вигляді судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 00-3561944 від 08.06.2021 року у розмірі 2 481 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості Кредитним договором № 12763-06/2021 від 19.06.2021 року та за Кредитним договором 3076906730/698202 від 19.06.2021 року у загальному розмірі 4 962 грн. 00 коп.» (а.с.65-71, 94-95). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року у задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2022 року по цивільній справі за № 205/6897/2022 (2/205/2937/2022) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено (а.с.149-151). Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог (а.с.157-162). Від ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано, що судом першої інстанції не було порушено норми матеріального або процесуального права, рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, доводи відповідача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. ТОВ «ФК ЄАПБ» просило оскаржуване рішення залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 00-3561944. Згідно умов цього Кредитного договору вказана фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 6500 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90 % річних. Судом також встановлено, що 27.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 27092021, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу із Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу 27092021 від 27.09.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 6500 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 13 708 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками. Судом також встановлено, що 19.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12763-06/2021. У відповідності до умов такого Кредитного договору означена фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 3 800 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 912, 5 % річних. Судом також встановлено, що 29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29122021, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу № 29122021 від 29.12.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 3 800 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. Судом також встановлено, що 19.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 3076906730/698202. Згідно умов цього Кредитного договору фінансовою установою було надано відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. 00 коп. строком на 15 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 912, 5 % річних. Судом також встановлено, що 24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУ «Європейська кредитна група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 24122021, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу № 24122021 від 24.12.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 10 500 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання за вказаними кредитними договорами не виконує, то позов підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Статтею 12 Закон України «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Вищезазначені кредитні договори були підписані електронним підписом Позичальника, що підтверджується копіями договорів. Таким чином, судом встановлено, що укладені кредитні договори між сторонами відповідають формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України. Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18). Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Відповідачем не надано жодного доказу щодо оспорення зазначених кредитних договорів. Таким чином, судом встановлено, що укладені між сторонами договори позики не оспорювались та не визнавались судом недійсними, тому є чинними, оскільки відповідають формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України. Крім того, за кредитними договорами укладеними відповідачем з ТОВ «Качай гроші», ТОВ ФК «Інвенструм», відповідно до укладених договорів факторингу, перейшло право грошових вимог до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про, що свідчать відповідні реєстри прав вимог. Відповідно до ст. 214 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора. Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18) Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача за вищезазначеними кредитними договорами, як у правонаступника первісних кредиторів. Відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів як первісним кредиторам, так і наступним, за кредитними договорами, суду не надано. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У визначені статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідачем не спростовано неукладення ним спірних договорів. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: