Постанова ККС ВС № 569/1908/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2024 року м. Київ справа № 569/1908/23 провадження № № 51-1430 км 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2023 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сердите Шахтарського району Донецької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 ), засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2023 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна; за ч. 5 ст. 111-1 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму, на строк 15 років, з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 111-2 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму, на строк 15 років, з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму, на строк 15 років, з конфіскацією всього майна.

2. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 26 грудня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.

3. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Горлівського району Донецької області, незважаючи на факт триваючої війни України з країною-агресором, добровільно погодилася на незаконну пропозицію окупаційної адміністрації та, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України і Законами України «Про всеукраїнський референдум», «Про правовий режим воєнного стану», узяла безпосередню участь в організації та проведенні протягом 23-ІНФОРМАЦІЯ_9 на базі будинку культури селища Садове «референдуму» з питань приєднання тимчасово окупованих територій днр до складу рф в як суб`єктів як секретар дільничної комісії референдуму.

4. Крім того, ОСОБА_7 , будучи обізнаною про узурпування влади окупаційною адміністрацією держави-агресора, добровільно, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але до 14 квітня 2022 року, погодилася на пропозицію представників окупаційної адміністрації щодо призначення її на посаду керуючої справами незаконно створеної Садовської селищної адміністрації («управляющий делами Садовской поселковой администрации»), яку обіймає на цей час, що входить до складу так званої Адміністрації міста Шахтарськ, яка діє на території Горлівського району Донецької області.

5. Перебуваючи на посаді керуючої справами незаконно створеної Садовської селищної адміністрації, ОСОБА_7 14 квітня 2022 року вчинила дії щодо реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема взяла участь у виконанні указу голови терористичної організації днр від 27 вересня 2021 року № 364 «Об отопительном периоде» ОСОБА_8 шляхом розробки заходів, які підлягали виконанню на тимчасово окупованій території Садовської селищної адміністрації протягом серпня-вересня 2022 року.

6. Також 06 липня 2022 року на виконання закону так званої днр «Про пожежну безпеку», Правил пожежної безпеки під час введення особливого протипожежного режиму, затверджених наказом так званого Міністерства у справах громадянської оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідацій наслідків стихійних лих днр від 25 червня 2018 року, зареєстрованим так званим Міністерством юстиції днр 13 липня 2018 року № 2678, керуючись розпорядженням так званого голови адміністрації м. Шахтарськ від 04 липня 2022 року № 315, ОСОБА_7 розробила План заходів з попередження пожеж у період особливого протипожежного режиму у 2022 році на території, підконтрольній Садовській селищній адміністрації, який надалі затвердила розпорядженням як в.о. голови селищної адміністрації. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

7. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченої, просить судові рішення скасувати, а кримінальне провадження закрити. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що: - відсутні докази винуватості ОСОБА_7 , оскільки інформація, розміщена на вебсторінках та вебсайтах, які їй не належать, є недостовірною та недопустимою; - не встановлено мотиву вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та її ставлення до скоєного, адже його підзахисну не було допитано; - призначене покарання є очевидно несправедливим та надто суворим, а висновок суду в цій частині - невмотивованим.

8. Захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 419 КПК, не мотивував свого рішення та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу залишив без задоволення. Позиції учасників судового провадження

9. У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити. Прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни. Мотиви Суду

10. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

11. За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

12. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

13. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

14. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.

15. Такого висновку суд дійшов на підставі показань допитаного в судовому засіданні (у режимі відеоконференції) свідка ОСОБА_9 , який пояснив суду, що з ОСОБА_7 познайомився під час відпочинку 2013 році в м. Бердянську. З мережі «Інтернет» йому стало відомо про її роботу в органах окупаційної адміністрації. На цей час стосунків з нею не підтримує, її місце перебування йому невідоме.

16. Також вина ОСОБА_7 підтверджується фактичними даними, які містяться у письмових доказах, зокрема: - у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 січня 2023 року та додатках до нього, відповідно до якого ОСОБА_9 вказав на фотознімок № 2, на якому зображена ОСОБА_7 . Згідно з довідкою-додатком до протоколу на фотознімку № 2 зображена громадянка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 200-204); - протоколі огляду від 03 січня 2023 року (з оптичним диском) у соціальній мережі «ВКонтакте» спільноти «ІНФОРМАЦІЯ_5», згідно з яким, ІНФОРМАЦІЯ_7 о 11:46 користувач під нікнеймом « ОСОБА_10 » опублікував допис, на якому відображений виступ ОСОБА_7 як секретаря виборчої комісії (т. 1, а. с. 40-45); - протоколі огляду від 03 січня 2023 року сторінки користувача під нікнеймом « ОСОБА_11 » у соціальній мережі «ВКонтакте», у ході огляду якої, зокрема зафіксовано фотоматеріали, що свідчать про її проросійську позицію (т. 1, а. с. 51-56); - протоколі огляду від 10 січня 2023 року (з оптичним диском) соціальної мережі «ВКонтакте», а саме спільноти під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» (мовою оригіналу), згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_9 о 17:17 було опубліковано допис про роботу дільничих комісій референдуму (т. 1, а. с. 57--62); - протоколі огляду від 03 січня 2023 року інтернет-сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (офіційний сайт адміністрації у м. Шахтарську), відповідно до якого встановлено, що 20 вересня 2022 року о 15:25 було опубліковано допис під назвою «Встреча заместителя главы администрации города Шахтерска ОСОБА_12 с колективом Садовской поселковой администрации» (мовою оригіналу) та підписом до зазначених фотоматеріалів. На оглянутих фотознімках, серед інших представників, зображена ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 63-66); - протоколі огляду від 03 січня 2023 року (з оптичним диском) соціальної мережі «ВКонтакте», а саме спільноти під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», згідно з яким, ІНФОРМАЦІЯ_8 о 09:15 опубліковано відеозапис, на якому зображено ОСОБА_7 , з підписом « ОСОБА_11 - управляющий делами Садовской поселковой администрации» (мовою оригіналу). Також респондент представляє її як керуючу справами цієї адміністрації (т. 1, а. с. 67-71); - протоколі огляду від 04 січня 2023 року інтернет-сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з додатками, за даними якого встановлено, що в розділі «Документи» розміщено посилання на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де опубліковано посилання на «ІНФОРМАЦІЯ_10» (мовою оригіналу). У ході огляду розпоряджень голови окупаційної Садовської адміністрації з`ясовано, що на виконання нормативних актів терористичної організації днр керуюча справами Садовської селищної адміністрації ОСОБА_7 розробили нормативні документи щодо території підконтрольної селищній адміністрації, які надалі було затверджено її розпорядженням як в.о. голови селищної адміністрації (т. 1, а. с. 72-105); - протоколі огляду від 18 січня 2023 року (з оптичним диском) відеохостингу «YouTube», а саме каналу під назвою « ОСОБА_13 », де ІНФОРМАЦІЯ_7 о 11:47 було опубліковано відеозапис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якому ОСОБА_7 дає інтерв`ю щодо участі у псевдореферендумі про приєднання частини Донецької області до складу росії, що відбувся у 2014 році (т. 1, а. с. 195-199); - протоколі огляду від 18 січня 2023 року офіційного сайту «Центральная избирательная комиссия ДНР» з додатками, згідно з яким виявлено постанову ЦВК днр від 20 серпня 2022 року № 93 про порядок підготовки та проведення референдуму днр з питання входження в склад російської федерації на правах її суб`єкта, порядок проведення та результати так званого референдуму. Із зафіксованого порядку підготовки та проведення референдуму встановлено загальні положення (у т. ч. право участі в референдумі лише громадян днр), організаційні питання діяльності комісій референдуму, формування списків учасників, порядок голосування (т. 1, а. с. 111-194), та в інших письмових доказах, зміст яких детально викладено у вироку.

17. Таким чином, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК. Такий висновок суду є достатньо мотивованим і ґрунтується на даних, які було належним чином перевірено в судовому засіданні та змістовно наведено у вироку.

18. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.

19. Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, аналогічні доводам у його касаційній скарзі, та визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви прийнятого рішення.

20. Доводи сторони захисту про недостовірність і недопустимість інформації, отриманої з мережі «Інтернет», є безпідставними з огляду на таке.

21. ОСОБА_7 засуджено за злочини, які віднесені до злочинів проти основ національної безпеки України. Основними доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграмканали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам`яті тощо). За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можутьвикористовуватися в кримінальному провадженні як докази.

22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на виконання відповідних доручень старшого слідчого, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноваженим співробітником було проведено огляд інтернет-сторінок, зроблено скриншоти і завантажено відеофайли, які є додатками до протоколів огляду, оформлених, відповідно до вимог КПК.

23. Місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, визнав їх такими, що перебувають в об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованими злочинами, не спростовані в ході судового розгляду, чинним законодавством передбачені як джерела доказування та зібрані з дотриманням процесуальних норм.

24. Суд зауважує, що виходячи з положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, вирішувати питання про їх достовірність, такими повноваженнями наділені суди першої та апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів провадження, під час судового провадження сторона захисту хоча й ставила питання про недостовірність таких доказів, однак не заявляла будь-яких клопотань про залучення спеціалістів чи експертів, проведення експертизи, а тому колегія суддів погоджується з висновками, зробленими місцевим судом.

25. Доводи захисника в касаційній скарзі про те, що його підзахисну не було допитано, а тому залишилися невстановленими мотиви скоєного та її ставлення до вчинених нею правопорушень, є неприйнятними, адже кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду, передбаченому нормами КПК, з обов`язковою участю захисника і за відсутності обвинуваченої («in absentia»), про що свідчить ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2023 року. При цьому, досліджені місцевим судом і покладені в основу обвинувального вироку докази свідчать саме про добровільність дій засудженої та наявність умислу на вчинення інкримінованих злочинів. Будь-якої інформації стосовно протилежного матеріали справи не містять.

26. Доводи захисника про невмотивованість висновків суду щодо призначеного ОСОБА_7 максимального покарання є безпідставними з огляду на таке.

27. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

28. Як убачається з копії судових рішень, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 місцевий суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, урахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжким, тяжким та особливо тяжким, відповідно, мають підвищену суспільну небезпеку і були спрямовані проти основ національної безпеки. Також суд урахував дані про особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується нейтрально.

29. Урахувавши ці обставини, суд призначив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 110, ч. 5 ст.111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК покарання яке визначено в межах санкцій указаних норм, та за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму, на строк 15 років, з конфіскацією всього належного їй на праві приватної власності майна, з чим погодився й суд апеляційної інстанції.

30. Таким чином, виходячи зі своїх дискреційних повноважень, місцевий суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, яке сприятиме виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

31. На думку колегії суддів, у цьому конкретному випадку таке покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів. Правових підстав вважати покарання явно несправедливим через суворість немає.

32. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив усі викладені в ній доводи, які є аналогічними доводам у його касаційній скарзі, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та, відповідним чином мотивувавши свою позицію, обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених вимог.

33. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

34. Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду, колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 400 КПК якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 цього Кодексу.

35. Тобто навіть після закінчення строків на апеляційне/касаційне оскарження засуджена не позбавлена права подати скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження судових рішень, якщо причини її неявки дійсно виявляться поважними, під час якого ОСОБА_7 також не буде позбавлена можливості ставити питання про усунення порушень, які, на її думку, були допущені у ході спеціального досудового розслідування та судового розгляду.

36. Отже, під час касаційного розгляду істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскаржених судових рішень, не встановлено, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення - без зміни. Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд ухвалив: Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2023 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3