Ухвала КЦС ВС № 465/7963/22

УХВАЛА 14 червня 2024 року м. Київ справа № 465/7963/22 провадження № 61-296св24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича, про відвід колегії суддів Верховного Суду: Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, ВСТАНОВИВ: 27 грудня 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу; справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 06 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сокальський Д. А. подав до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду: Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. Просить вказану колегію суддів заявити самовідвід. У разі неподання таких заяв заявляє про відвід всьому складу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду у цій справі, Краснощокову Є. В. (судді-доповідачу) та суддями, які входять до складу колегії: Крату В. І., Гудимі Д. А., Коротуну В. М., Дундар І. О. Заява мотивована тим, що сторони не повідомлені про день і час розгляду справи по суті, в судове засідання не викликались, однак такий розгляд може бути призначений на 12:00 год. 06 червня 2024 року. Було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Окрім того, встановлено обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді-доповідача Краснощокова Є. В., оскільки він безпідставно відкрив касаційне провадження у справі № 465/7963/22 та протиправно припустив, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах). До відкриття провадження у справі суддя-доповідач не звернув належної уваги на істотні обставини, встановлені у справі судом першої та апеляційної інстанцій. Діючим ЦПК України не передбачено розгляд справи без проведення судового засідання. Однак ухвалою від 01 травня 2024 року Верховний Суд призначив справу № 465/7963/22 до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Розгляд справи без участі заявника та його представника без проведення судового засідання в суді касаційної інстанції є грубим порушенням прав сторони. Таким чином, участь суддів у такому розгляді не може не викликати відчуття (враження), що такий суддя у будь-якому разі поза суб`єктивним критерієм може сприйматися як небезсторонній чи, приміром, тенденційний. Отже, колегія суддів вже висловлювала свою думку та незмінну позицію у цій справі в ухвалі про відкриття провадження у справі та в ухвалі про призначення справи до розгляду, з чого вбачається певна повторність, аналогічність, що становить тенденцію прийняття суддею рішень, наслідком яких є задоволення зазначених аналогічних клопотань позивача. Суддя у цій справі навмисно порушив основні принципи цивільного судочинства: принцип верховенства права; принцип справедливого розгляду справи; принцип прийняття рішення незалежним і безстороннім судом; принцип рівності сторін перед законом і судом; принцип змагальності сторін; принцип пропорційності розгляду справи; принцип диспозитивності цивільного судочинства. Суддя є упередженим та необ`єктивним, особисто зацікавленим в результатах розгляду справи, оскільки дії та рішення судді свідчать про те, що він надав незаконну перевагу позивачу та його представнику. Тому подальша участь колегії суддів у розгляді цієї справи викликає підставний, мотивований, обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Сокальським Д. А. відвід колегії суддів Верховного Суду: Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. визнано необґрунтованим. На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. згідно з протоколом автоматизованого розподілу передано судді Верховного Суду Сакарі Н. Ю. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52). Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І. , Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. зводяться до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року про відкриття касаційного провадження та ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року про призначення справи до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Разом з цим в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу. Довід заяви про відвід колегії суддів, щодо того, що порушено порядок визначення судді для розгляду справи, а саме у день автоматизованого розподілу справи № 465/7963/22 суддя Гудима Д. А., який входить до складу колегії суддів, перебував у відпустці, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке. Зазначення у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2024 року, що суддя Гудима Д. А. одночасно є таким, який ввійшов до складу колегії суддів, і таким, який «не брав участі в автоматизованому розподілі», бо перебував у відпустці, не є помилкою. Вказаний суддя не брав участь у зазначеному розподілі саме для визначення судді-доповідача у справі № 465/7963/22. Однак як член другої постійно діючої колегії у складі трьох суддів Другої судової палати не міг не ввійти до складу колегії з розгляду вказаної справи. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 33 ЦПК України). Крім цього, відповідно до пунктів 1.7, 2.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів; для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад; після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу. Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Д. А. відсутні, оскільки заявником не надано доказів існування об`єктивних обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. Керуючись частиною другою статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича, про відвід колегії суддів Верховного Суду: Краснощокова Є. В. (судді-доповідача), Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року. Ухвала суду оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара