Ухвала КЦС ВС № 452/3827/22

УХВАЛА 06 червня 2024 року м. Київ справа № 452/3827/22 провадження № 61-7365ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про повернення грошових коштів, зобов`язання поновити кредитний ліміт та визнання недійсним договору спошивчого кредиту, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказани позовом, у якому просив: - зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116 262,50 грн шляхом відновлення їх на платіжній картці № НОМЕР_1 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк»; - зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» поновити ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 52 000,00 грн на платіжній картці № НОМЕР_2 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк», ІВАN НОМЕР_3 ; - визнати недійсним договір споживчого кредиту «Оплата частинами» НОМЕР_4, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» 04 вересня 2022 року. Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Представник ОСОБА_1 - адовкат Дяків В. Б. 19 травня 2024 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, повний текст якої складено 19 квітня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). Предметом касаційного оскарження є судові рішення у справі про зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116 262,50 грн шляхом відновлення їх на платіжній картці № НОМЕР_1 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк»; Отже, ціна позову в цій справі становить суму, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Крім того, предметом позову є вимоги про зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» поновити ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 52 000,00 грн на платіжній картці № НОМЕР_2 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк», ІВАN НОМЕР_3 , а також про визнання недійсним договору споживчого кредиту «Оплата частинами» НОМЕР_4, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» 04 вересня 2022 року. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Справа № 754/2907/23 в частині вказаних вимог немайнового характеру є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Зазначена справа не підлягає касаційному оскарженню відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України. Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявникомподано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун