Постанова Львівський апеляційний суд № 452/3827/22

Справа № 452/3827/22 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П. Провадження № 22-ц/811/3042/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Х.Б. Назар розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Дяків Володимира Богдановича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача, - В С Т А Н О В И В: 13.12.2022 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в якому просив: - зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116 262 грн 50 коп. шляхом відновлення їх на платіжній картці № НОМЕР_1 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк»; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» поновити ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 52 000 грн 00 коп. на платіжній картці № НОМЕР_2 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк», ІВАN НОМЕР_3 ; визнати недійсним договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством Комерційний Банк «Приватбанк» 04.09.2022. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27.08.2021 року з метою відкриття рахунку у AT КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Позивач був мобілізований та проходить військову службу у Збройних Силах України. Згідно з витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.05.2022, рядовий ОСОБА_1 входить до числа військовослужбовців, які прибули з місця постійної дислокації у Львівській області до с. Майдан Донецької області для безпосередньої участі у здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 04.09.2022 невстановлені особи (особа) здійснили незаконне списання грошових коштів з банківської карти «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 , у сумі 116 262,50 грн. Цього ж дня, згадані невстановлені особи (особа) з використанням банківської карти «ПриватБанку» позивача № НОМЕР_2 , витратили кредитний ліміт у сумі 52 358,24 грн (переважно шляхом перерахування грошових коштів на свої банківські рахунки) та уклали від його імені з AT КБ «ПриватБанк» договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291. Так, перебуваючи на сході України в районі міста Бахмут Донецької області, у зв`язку з виконанням завдань щодо захисту територіальної цілісності нашої держави, ОСОБА_1 , з використанням мережі Інтернет, за допомогою комплексу Starlink, увійшов до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки йому прийшло сповіщення про оформлення кредиту «Оплата частинами». Увійти до застосунку «Приват24» позивачу не вдалося, а номер його мобільного телефону виявився неактивним. З`ясувавши ці обставини, позивач одразу ж зателефонував до AT КБ «ПриватБанк» (не зі свого мобільного номеру) та заблокував свої банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 . 07.09.2022 позивач повідомив про вчинення щодо нього кримінального правопорушення (шахрайства) до органу Національної поліції. Станом на момент подачі позовної заяви, у провадженні СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022141380001056 від 09.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Згідно відповіді Управління Служби безпеки України у Львівській області, 03.09.2022 року, невстановленими особами здійснено заміну двох сім-карт абонентів ПрАТ «Київстар» ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 . Після цього, зловмисниками отримано доступ до Інтернет-банкінгу та 04.09.2022 о 10:39 год. оплачено покупку в розмірі 12.90 грн у ТЦ «Ашан» в м. Дніпро, після чого знято готівку у розмірі 1768 грн. Також цього ж числа за допомогою Інтернет-банкінгу переведено кошти з картки, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на платіжні карти «Таскомбанку» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 ». Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 у справі №466/7870/22 надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT «ТАСКОМБАНК», а саме до повного руху грошових коштів картки «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 . Ухвалою слідчого судці Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 у справі №466/7870/22 надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT КБ «ПриватБанк», а саме повного руху грошових коштів картки «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 . Вищезазначені ухвали були постановлені на підставі клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.09.2022, у яких зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що 04.09.2022 невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в розмірі близько 160 000, 00 грн. Крім цього, на його ім`я було оформлено кредит на банківську карту «ПриватБанку» № НОМЕР_2 ». Саме цією інформацією і керувалися слідчі судді, постановляючи ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.09.2022. З матеріалів, наданих AT КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали слідчого судді, вбачається, що 03.09.2022 баланс на карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 становив 00.00 грн, кредитний ліміт - 52 000 грн. 04.09.2022 із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було здійснено ряд транзакцій, зокрема: 1) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_6 , а саме: о 00:56:16 у сумі 12939,38 грн, з яких стягнуто 376,88 грн комісії; о 00:56:42 у сумі 12939,38 грн, з яких стягнуто 376,88 грн комісії; о 00:57:08 у сумі 12939,38 грн, з яких стягнуто 376,88 грн комісії; о 02:13:55 у сумі 12939,38 грн, з яких стягнуто 376,88 грн комісії; о 02:14:32 у сумі 2587,88 грн, з яких стягнуто 75,38 грн комісії; 2) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_7 : о 07:47:26 на суму 211,15 грн, з яких стягнуто 6,15 грн комісії; о 07:49:16 на суму 211,15 грн, з яких стягнуто 6,15 грн комісії; о 07:49:53 на суму 211,15 грн, з яких стягнуто 6,15 грн комісії; о 07:50:22 на суму 108,15 грн, з яких стягнуто 3,15 грн комісії; 3) о 10:44:45 04.09.2022 стягнуто 999,8 грн - перший платіж для АЛЛО, ( АДРЕСА_1 від 04.09.2022 р. по сервісу «Оплата частинами»). Загальна сума цього платежу становить 9998 грн. Крім цього, згідно з випискою по карті № НОМЕР_2 , за період з 03.09.2022 по 04.10.2022 на цю карту було переведено грошові кошти з карти ОСОБА_1 № НОМЕР_5 у сумі 3000, 200, 3300, а також - зараховано 400 грн із «Скарбнички». Після усіх операцій, здійснених невстановленою особою 04.09.2022, баланс по карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 станом на 11:12:38 цього дня становив - (мінус) 52 358,24 грн. 04.09.2022 року із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 було здійснено такі операції: 1) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_6 , а саме: о 00:43:58 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:44:31 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:44:56 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:45:19 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:45:44 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:46:11 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:54:12 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:54:35 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:55:00 04.09.2022 на суму 12562,5 грн. Крім цього, з картки ОСОБА_1 № НОМЕР_5 за рахунок належних йому грошових коштів було переведено грошові кошти на іншу належну йому карту № НОМЕР_2 у сумі 3000 грн та 200 грн (перекази здійснювалися о 02:13:20 та 02:31:11). Таким чином, сума грошових коштів, списаних незаконним шляхом та поза волею ОСОБА_1 з його банківської картки № НОМЕР_5 становить 116 262,50 грн (12 562,5 * 9 + 3000 + 200). Із одержаної в результаті тимчасового доступу до речей і документів виписки по картці № НОМЕР_8 AT «ТАСКОМБАНК», яка належить ОСОБА_4 вбачається, що 04.09.2022 на цю карту із використанням Приват24 було здійснено перерахування грошових коштів у загальній сумі 165 000 грн. При цьому, номер картки ОСОБА_4 , суми здійснення переказів та їх час співпадають із наведеною вище інформацією про операції, які вчинялися із рахунків позивача № НОМЕР_5 та № НОМЕР_2 . З виписки по картці № НОМЕР_9 ОСОБА_5 , яка надана AT «ТАКСКОМБАНК» на виконання ухвали суду вбачається, що ним через Приват24 одержано три платежі по 200 грн та один в сумі 100 грн. При цьому номер картки ОСОБА_5 , суми здійснення переказів та їх час співпадають із наведеною вище інформацією про операції, які вчинялися із рахунка позивача № НОМЕР_2 . Для з`ясування підстави списання грошових коштів із його банківських карток № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 , позивач звертався до AT КБ «ПриватБанк». У відповідь на це звернення AT КБ «ПриватБанк» повідомило, що «04.09.2022 за його рахунком було здійснено ряд операцій; списання коштів проводилося після введення номеру карти, CVV-2 коду, терміну дії. Однак, позивач банківські картки «ПриватБанку» не втрачав, нікому не передавав, а згадані вище відомості нікому не повідомляв та не розголошував, про що він також повідомив орган досудового розслідування під час допиту в ході кримінального провадження. Відтак, на переконання сторони позивача, грошові кошти, які були списані з карткових рахунків № НОМЕР_10 , № НОМЕР_2 за ініціативою невстановлених осіб внаслідок несанкціонованих позивачем транзакцій, відповідачем повинні бути повернуті. AT КБ «ПриватБанк» зобов`язане повернути позивачу за рахунок власних коштів суми помилкових/неакцептованих/неналежних платіжних операцій, які були здійснені невстановленою особою (особами) 04.09.2022, а саме: грошові кошти в сумі 116 262,50 грн (шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_11 , відкритому у AT «ПриватБанк»), а також - поновити позивачу кредитний ліміт, встановлений на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у AT «ПриватБанк» у сумі 52 000,00. Грошові кошти у сумі 116 262, 50 грн, на переконання сторони позивача, повинні бути повернуті саме на банківську карту № НОМЕР_11 , яка була відкрита на заміну заблокованої позивачем карти № НОМЕР_5 , з якого ці кошти були незаконно списані. Щодо недійсності договору споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291, то як зазначалося вище, 04.09.2022 невстановленою особою, яка шляхом обману одержала доступ до карткових рахунків позивача та підписала цей договір простим електронним підписом, було укладено від його імені з відповідачем договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №2209043328529 (сума кредиту - 9998,00 грн) і доручено банку встановити регулярний платіж з картки/рахунку № НОМЕР_2 . Згідно виписки по карті № НОМЕР_2 04.09.2022 р. о 10:44 з цього карткового рахунку було списано 999,8 грн - перший платіж за покупку на суму 9998 грн в Р АЛЛО (2861, м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, буд. 17 від 04.09.2022 р. по сервісу «Оплата частинами»). На переконання сторони позивача, договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №2209043328529 є нікчемним. Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, укладення договору споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291 було здійснено невстановленою особою (ймовірно, ОСОБА_4 або ОСОБА_6 ) та було спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на картковому рахунку позивача. Описані дії містять склад кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки укладення згаданого вище договору споживчого кредиту відбувалося без відома і дозволу позивача. З огляду на викладене, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив позов задовольнити у повному обсязі, при цьому зазначив, що якщо суд прийде до висновку, що договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291 не є нікчемним, просив визнати такий недійсним. Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. 23.10.2023 рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає оскаржуване рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що згідно актуальної практики Верхового Суду, у справах з аналогічними правовідносинами, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН- коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За відсутності належних та допустимих доказів, сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких відносинах, оскільки правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. У засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - ОСОБА_2 скаргу підтримав, просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позову задовольнити. Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Гнатишак О.В. проти доводів скарги заперечив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачаОСОБА_2 , представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Гнатишака О.В., перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно частини 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до абз. 3, 4 п. 7 ч. 19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів. Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (п. 5 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»). Згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. У пункті 144 положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (надалі - Положення) передбачено, що надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 146 Положення). Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті в мережі інтернет (надалі - Умови). Пунктом 2.1.4.5.1. Умов передбачено, що клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних (пункт 1.1.10.10.9 Умов). Судом встановлено, що пред`являючи позов до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, позивач мотивував його тим, що 04.09.2022 невстановлені особи (особа) здійснили незаконне списання грошових коштів з банківської карти «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , яка належить позивачу ОСОБА_1 , в сукупній сумі 116 262,50 грн. Цього ж дня, згадані невстановлені особи (особа), з використанням банківської карти позивача № НОМЕР_2 , витратили кредитний ліміт у сумі 52 358,24 грн (переважно шляхом перерахування грошових коштів на свої банківські рахунки) та уклали від його імені з AT «ПриватБанк» Договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291. Вважають за можливе захистити порушені права позивача шляхом подання позову про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку; відновлення кредитного ліміту на рахунку; визнання недійсним договору споживчого кредиту. На підтвердження обґрунтованості поданого позову позивач зіслався на: копію звернення позивача, адресованого відділу поліції, де він зазначає, 04.09.2022 будучи в зоні бойових дій став жертвою хакерської атаки на його номер, в результаті чого були вчинені зняття готівки, взяття кредиту, взламаний доступ до особистих даних (а.с. 19); дані витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно яких за заявою позивача зареєстровано провадження, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 20); відповідь Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.10.2022, з якої відомо, що оперативним шляхом встановлено, що 03.09.2022, невстановленими особами здійснено заміну двох сім-карт абонентів ПрАТ «Київстар» ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 . Після отримання доступу до Інтернет-банкінгу та 04.09.2022 о 10:39 було оплачено покупку в розмірі 12.90 грн у ТЦ «Ашан» в м. Дніпро, після чого знято готівку у розмірі 1768 грн. Також цього числа за допомогою Інтернет-банкінгу переведено кошти із картки, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на платіжні карти «Таскомбанку» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 » (а.с. 21-22); копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 у справі №466/7870/22, згідно якої надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT «ТАСКОМБАНК», а саме до повного руху грошових коштів картки «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 (а.с. 23-26); копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 у справі №466/7870/22, з якої відомо про надання тимчасового доступу до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT КБ «ПриватБанк», а саме повного руху грошових коштів картки «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 (а.с. 27-30); копію заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого (а.с. 37); копію протоколу допиту позивача в якості потерпілого від 21.10.2022 (а.с. 38-40). Позивач зазначав, що банківські картки «ПриватБанку» не втрачав, нікому не передавав, нікому не повідомляв та не розголошував пін-код та іншу інформацію, що стосується банківських карток. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі мала місце електронна ідентифікація платіжних засобів клієнта та самого клієнта. Також мала місце зміна паролю-входу у Приват 24, який відбувався з введенням вірного пін-коду карти клієнта банку. Особа, яка входила в Приват 24, вірно ввела пін-код карти, відтак отримала доступ до Приват

24. Зміна паролю можлива лише за умови особистого підтвердження пін-коду карти, а відтак всі видаткові операції були проведенні з ідентифікацією особи. Вірне введення ПІН-коду, який був відомий лише користувачу картки, дало змогу здійснити електронну ідентифікацію користувача картки та самих карток та проведення за картковими рахунками ряду транзакцій. Тобто, без розголошення чи передачі з боку позивача інформації, яка дає змогу ініціювати та підтверджувати платіжні операції, проведення таких було б неможливим. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2021 позивач з метою відкриття рахунку у AT КБ «ПриватБанк», підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується долученою до позову анкетою-заявою (а.с. 14-16). Згідно довідки від 06.09.2022 № 59 ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_4 (а.с. 17). Згідно з Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 31.05.2022 р., рядовий ОСОБА_1 входить до числа військовослужбовців, які прибули із місця постійної дислокації у Львівській області до с. Майдан Донецької області для безпосередньої участі у здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с. 18). Як вбачається із наданих стороною відповідача документів, згідно програми адміністрування Приват24 о 23:52:07 03.09.2022 зафіксовано зміну паролю доступу в Приват-24 клієнта ОСОБА_1 . Вхід в Приват-24 відбувся через WEB-версію в інтернет - браузері Chrome Mobile із використанням чинного логіну, а саме фінансового номера клієнта НОМЕР_12 . Підтвердження зміни паролю було здійснено за картою клієнта НОМЕР_5 з коректним введенням ПІН-коду такої, що підтверджуються прінт-скрінами двох сторінок програмного комплексу банку (а.с. 160-161). Особою, котра ввела вірний ПІН-код зазначеної вище картки, отримано доступ до повного функціоналу акаунта Приват-24 ОСОБА_1 , в якому можна переглянути баланси всіх карток, номери карток, терміни їх дії, CVV-коди, ініціювати та підтверджувати прихідні та видаткові операції в самому додатку щодо всіх без виключення карток/рахунків клієнта. Після цього, по карті № НОМЕР_2 було піднято кредитний ліміт до 52 000 грн та здійснені видаткові операції на загальну суму 56 629,90 грн. Зазначені обставини підтверджуються деталізованою випискою по карті клієнта (а.с. 162). 04 вересня 2022 року карту ОСОБА_1 о 01:06:12 успішно додано до Google Pay, - повідомлення про що надіслано банком на електронну пошту клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра вказана ним як особиста в тому числі і в позовній заяві. Зазначені обставини підтверджуються прінт-скріном робочої сторінки програмного комплексу банку (а.с. 163). Опісля, користувачем додатку Приват-24 оформлено Договір оплата частинами на покупку телефона в магазині "АЛЛО'' за адресою АДРЕСА_2 та здійснено обов`язковий перший платіж на суму 999,80 грн згідно оформленого договору. Повідомлення про відкриття договору надіслано на пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно виписки по рахунку картки наступними транзакціями були: 1 712,90 грн зняття готівки на касі в гіпермаркеті "АІІІАН" за адресою: АДРЕСА_3 ; 235 грн покупка в АДРЕСА_3 ; 200 грн GAME- GLASS-WEB, DNIPRO. В період з 04.09.2022 по 05.09.2022 з карткового рахунку № НОМЕР_5 також проведено видаткові операції: переказ 113 062,50 грн на карту PUBLIC JOINT STOCK COMPANY TASCOMBANK НОМЕР_13; надходження на карту кредитної позики в розмірі 4400,00 грн оформленої в фінансовій компанії MoneyVeo; переказ 3 300,00 грн на власну карту НОМЕР_2 ; переказ 1000 грн на фінансову компанію MoneyVeo; прив`язка карти на сайті ITUNES.COM. Всі підтвердження про проведення платежів за картами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 та смс повідомлення надходили на фінансовий номер клієнта НОМЕР_12 . Про успішність та фактичність здійснення таких стверджується виписками по рахунках карток клієнта (а.с. 164). Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі 182/5175/16-ц на клієнта банку - власника картки покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, СVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення інформації за рахунком. Оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу ЗD Secure, списання коштів з карткового рахунку ОСОБА 1 відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ ПриватБанк», то останній не повинен нести відповідальність за дану операцію. Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, в особі його представника не доведено порушення його права саме відповідачем. Позивач не надав доказів, які би підтверджували, що операції через Приват 24 здійснювались не ним, оскільки такі дії (операції) були здійснені з попередньою авторизацією позивача. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права, оскільки особи, на рахунки яких було переведено кошти з рахунку позивача є встановленими. Відтак, позивачу слід було пред`явити позов про повернення безпідставно набутих коштів до осіб,на рахунки яких було перераховано кошти, а не до банку про захист прав споживача. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 19 квітня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді Я.А. Левик М.М.Шандра