Постанова Житомирський апеляційний суд № 293/682/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №293/682/23 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О.М. Категорія 58 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 293/682/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2023 року, за апеляційними скаргами адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , на додаткове рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року та адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_5 , на додаткове рішення цього ж суду від 28 грудня 2023 року, ухвалених під головуванням судді Збаражського О.М.,- ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що є матір`ю та опікуном ОСОБА_2 , яка визнана недієздатною в зв`язку з наявністю у неї хронічного психічно захворювання, та є особою з інвалідністю першої групи з дитинства. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є її сусідами, постійно принижують її доньку, ображають її різними прізвиськами та іншими нецензурними словами, постійно провокують конфліктні ситуації, після чого її донька впадає в хворобливий стан, постійно плаче та не може змиритися з таким ставленням до неї. Відповідачка ОСОБА_5 , яка проживає недалеко від її домогосподарства, постійно свариться з донькою без видимих на те причин та нецензурно лається на неї, висловлюється в її сторону нецензурними виразами, що часто відбувається в присутності сторонніх осіб й також призводить до нервових зривів у доньки та загострення психічного захворювання. Зазначає, що відповідачі такими діями принижують честь та гідність її недієздатної доньки перед сусідами, які є мешканцями с. Забріддя, Житомирського району Житомирської області, та завдають моральних та фізичних страждань. Таким чином, просила зобов`язати відповідачів привселюдно вибачитись перед ОСОБА_2 та стягнути з них на свою користь 140000 грн моральної шкоди. Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. У грудні 2023 року адвокат Соломонюк С.А. звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявами, в яких просив ухвалити у справі додаткове рішення про стягнення з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_5 витрати, понесені на правову допомогу, в розмірі 14000грн, та на користь відповідачки ОСОБА_3 витрати, понесені на правову допомогу, в розмірі 14000грн. Додатковим рішенням цього ж суду від 28 грудня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Соломонюка С.А., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Компенсовано відповідачу ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 28 грудня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Соломонюка С.А., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Компенсовано відповідачу ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема, зазначає, що заявлені нею позовні вимоги стосувалися відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна умисним приниженням відповідачами честі і гідності її доньки ОСОБА_6 , яка була визнана недієздатною у зв`язку з наявністю у неї хронічного психічного захворювання, та є особою з інвалідністю першої групи з дитинства. Зауважує, що суд не звернув увагу на надані нею письмові докази медичні висновки про погіршення стану здоров`я доньки, свідчення свідка ОСОБА_7 , а також на докази її звернень до Відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, які були витребувані судом, на винесену постанову щодо відповідачів, в діях яких встановлено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, в зв`язку з чим їх було притягнуто до адміністративної відповідальності. Натомість, суд слухав справу з урахуванням лише доводів відповідачів та, відмовляючи у задоволенні позову, не обґрунтував неврахування медичних висновків та медичної довідки про стаціонарне лікування доньки після завдання їй відповідачами моральної шкоди. Так, вони насміхалися з неї, нецензурно висловлювалися, навіть не усвідомлюючи, що це психічно хвора людина, яка не може дати їм словесну відсіч, бо не розуміє, чому коли вона вітається з ними і користується загальновідомими правилами належної поведінки в побуті, які завчила з дитинства для можливості спілкуватися з іншими, відповідачі так ставляться до неї. Внаслідок такої поведінки відповідачів дочка перебуває у стресовому стані, плаче, просить про допомогу, боїться виходити на вулицю. Вважає, що відповідачі умисно принизили честь та гідність її доньки, висловивши свою суб`єктивну думку щодо неї у брутальній та принизливій формі, допустивши при цьому ще й погрози про наявність у майбутньому негативних наслідків, чим порушили особисті немайнові права її доньки та завдали шкоди відповідним її особистим немайновим благам. Окрім того, вказана негативна інформація суб`єктивна думка відповідачів відносно неї, висловлена в брутальній та принизливій формі, була умисно поширена відповідачами, а саме доведена до відома невизначеного кола осіб. Отже, оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, висловлені відповідачами оціночні судження та думки, що стосуються її доньки, слід визнати такими, що порочать її честь, гідність та порушують її особисті немайнові права на повагу до її гідності та честі, та підлягають захисту за судовим рішенням, а заподіяна з вини відповідачів моральна шкода у розмірі 40000 грн з кожного повинна бути відшкодована. Представником ОСОБА_3 та ОСОБА_5 адвокатом Соломонюком С.А., також були подані апеляційні скарги на додаткові рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року, в яких він просить зазначені рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з позивачки на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 понесені ними судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14000 грн кожній. Зокрема, зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Так, позивачкою не надано обґрунтованого заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. Натомість заявником додано детальний розрахунок гонорару та акт виконаних робіт до заяви про ухвалення додаткового рішення. Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивачки. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради від 26.04.2023 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра, визнана інвалідом 1 групи з дитинства безтерміново (а.с.6). Згідно з рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 23 січня 2008 року (справа №2-0-7/08), ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 (а.с.7). Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Високівською сільською радою Житомирського району Житомирської області 27 квітня 2022 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , , та до складу її сім`ї входять: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онук ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 с (а.с.9). Згідно з листом відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 11 липня 2022 року ОСОБА_1 зверталась до органу поліції з приводу конфлікту з сусідами 16 червня 2022 року. За розглядом звернення останньої було встановлено, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в зв`язку із чим їх притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.10). На виконання вимог ухвали суду від 25 травня 2023 року, відділом поліцейської діяльності №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надано інформацію, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до спецлінії «102» ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу конфлікту з сусідами ОСОБА_11 , які ображали її доньку, що має інвалідність. Вищевказане повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за №25765 від 16 червня 2022 року та розглянуто згідно з Законом України «Про звернення громадян» (а.с.30). Свідок ОСОБА_9 пояснив, що влітку 2022 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до них додому та ображали його сестру ОСОБА_2 нецензурними словами, погрожували, що заберуть її до лікарні. Після чого в його сестри був нервовий зрив. Крім того додав, що в лютому 2023 року до них прийшла ОСОБА_5 з поліцією, які хотіли забрати сестру до лікарні. Статтею 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Згідно зі статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. У статті 276 ЦК України зазначено, що орган державної влади, орган Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішенням, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. Згідно зі статтею 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень. Відповідно до положень статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст. 23 ЦК України). При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні Отже, необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок щодо відшкодування шкоди. Як пояснили сторони в судовому засіданні, тривалий час між ними існують вкрай неприязні стосунки. При цьому, кожна зі сторін наполягає на тому, що вона не є ініціатором конфліктних ситуацій. Так, ОСОБА_1 зазначила, що вона та її дочка не вчиняли жодних дій, які б могли спричинити сварку чи конфлікт з відповідачами. У свою чергу, відповідачі, які проживають по сусідству, постійно створюють ситуації, які призводять до виникнення конфліктів ( не здійснюють належний догляд за своїми дітьми, які безпричинно турбують її доньку; не забезпечують нагляд за собакою, яка неодноразово кусала її та доньку). Відповідачі в судовому засіданні заперечили вказані обставини, зазначивши, що неприязні стосунки виникли саме з вини позивачки та її доньки, які не дотримуються правил добросусідства. Окрім того, ОСОБА_12 та її дочка ОСОБА_13 поширюють стосовно них негативну інформацію у соціальних мережах. Однак факт неприязних стосунків між сторонами та неодноразові звернення позивачки до правоохоронних органів не є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди. Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив надані позивачкою докази та дійшов обгрунтованого висновку для відмови у задоволенні позовних вимог. Окрім того, зміст позовної заяви свідчить про те, що ОСОБА_1 зобов`язати відповідачів привселюдно вибачитися перед її донькою. З даного приводу слід зазначити, що частина друга статті 16 ЦК України містить перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд не вправі зобов`язувати відповідачів вибачитися у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності та честі не передбачений положеннями цивільного законодавства. Таким чином, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частиною сьомою даної норми також передбачено, що у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, зокрема, передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження своїх вимог представник відповідача подав до суду договори про надання правової допомоги від 21 червня 2023 року, укладені між адвокатським бюро «Соломонюк та партнери» та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , за умовами яких виконання дій, передбачених договорами, вчинятиметься адвокатом Соломонюком С.А., попередній розрахунок суми витрат наданих адвокатським бюро; детальний розрахунок суми гонорару, виконаних адвокатом згідно з договорами від 21 червня 2023 року, серед яких: складання відзиву на позовну заяву - 5000 грн, та участь в 3 судових засіданнях 9000 грн. Також представник відповідачів надав акт виконаних робіт від 27 листопада 2023 року про виконані послуги на суму 14000 грн. кожній відповідачці. Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Визначаючи розмір понесених відповідачами витрат на правничу допомогу. суд обгрунтовано врахував обсяг наданих адвокатом послуг, а саме: складання відзиву на позов, його об`єм та складність, кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат, час, затрачений на надані послуги, а також докази щодо надання правничої допомоги, дійшов вірного висновку про відшкодування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 2000 грн. кожній. Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення від 23 листопада 2023 року та додаткових рішень Черняхівського районного суду Житомирської області віл 28 грудня 2023 року. Доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , а також апеляційні скарги адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 та в інтересах ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2023 року, додаткове рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року та додаткове рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді :