Постанова 4855 № 752/23604/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 752/23604/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Жовноватюк В.С. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П.,Кобаля М.І.; за участю секретаря: Чорної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Солом`янський районний суд міста Києва від 01 квітня 2024 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8063706 від 02.11.2023, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2023 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом`янський районний суд міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) у якому просив скасувати постанову серії ЕАТ № 8063706 від 02 листопада 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 340 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивач не погоджується із винесеною постановою, оскільки у вказаний період часу та у вказаному місці не скоював адміністративного правопорушення, сама постанова винесена без наявності реальних доказів порушення. Також, інспектор не ознайомлював позивача з доказами правопорушення, а пояснення позивача інспектор до уваги не взяв. З рапортом, що значиться як додаток до постанови, позивач також не був ознайомлений. З викладених у постанові обставин порушення взагалі не можна чітко зрозуміти, про яке саме місце та відрізок дороги йде мова. З цих підстав просив позов задовольнити. Рішенням Солом`янський районний суд міста Києва від 01 квітня 2024 року позов задоволено. Постанову від 02 листопада 2023 року серії ЕАТ №8063706 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн - скасовано і закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, 02.11.2023 12:16:43, м. Бориспіль, Шлях 75, водій ОСОБА_1 , керуючи тз Infiniti, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах», здійснив рух в крайній лівій смузі, де дозволено рух тільки ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4.ґ. ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від від 02 листопада 2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 240, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частиною першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 122, частиною першою, другою та четвертою статті 126 КУпАП. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Матеріалами справи встановлено, що 02 листопада 2023 року постановою серії ЕАТ №8063706 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона виражається у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності. Суб`єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу. Відповідно до змісту постанови, 02.11.2023 12:16:43, м. Бориспіль, Шлях 75, водій ОСОБА_1 , керуючи тз Infiniti, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах», здійснив рух в крайній лівій смузі, де дозволено рух тільки ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4.ґ. ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про фіксацію порушення у п. 7 «До постанови додаються»: Бк475287, пояснення водія, відео з відеореєстратора службового ТЗ, рапорт інспектора БПП в м. Бориспіль л-нт Пономаренко В.В . Крім того, відповідач разом із відзивом долучає відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження. З огляду на зазначене, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем ПДР, крім іншого, не може вважатися належним доказом, у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозйомку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №524/1284/17. Щодо відео з БК 475287 та відео з відеореєстратора службового ТЗ, колегія суддів зазначає наступне. Так, позивач зазначає, що не порушував правил дорожнього руху, а також наполягає на тому, що Позивач в зазначений час рухався в крайній правій смузі та проїхав перехрестя вул. Київський шлях-Європейська в крайній правій смузі. Такі обставини не відповідають дійсності. Колегія судів звертає увагу на те, що на матеріали справи, а саме наявні докази: БК475287, пояснення водія, відео з відео-реєстратора з службового ТЗ, рапорт інспектора поліції Пономаренка В.В. БК є абревіатурою від словосполучення «боді-камера» тобто нагрудний відео-реєстратор, які інспектори поліції використовують в службовій діяльності під час спілкування із громадянами. В той же час, 475287 є індивідуальним номером такого нагрудного відео-реєстратора, його інвентарним номером, а також номером за яким він зареєстрований в системі автоматизованого зберігання відеозаписів на сервері під керуванням програмного забезпечення Motorola Solutions. Даний номер дозволяє ідентифікувати конкретний окремо взятий нагрудний відео-реєстратор серед інших, а також встановити якому інспектору в яку дату та час був виданий такий нагрудний відео-реєстратор. Крім того, відеозаписи з таких відео-реєстраторів мають позначення, індивідуальний номер нагрудного відео-реєстратора, дату запису, час, координати відповідно до геопозиціювання GPS та номер жетону інспектора якому виданий нагрудний відео-реєстратор. За такими даними, можливо встановити яким нагрудним відео-реєстратором та яким інспектором було зроблено той чи інший відеозапис. На відеозаписі з нагрудного відео-реєстратора зафіксована розмова інспектора поліції із позивачем, під час якої останній надає усні пояснення. Позивач зазначає наступне: «...стояла Рено в середній полосі, я кого об?їхав зправа, об?їхав і встав с третю полосу. Пішохідний перехід, пішоходи пройшли, я в лівом ряду. Зелене світло загорілось, я проїхав світлофор і перестроївся в крайню праву. Наступний світлофор, одна полова ліворуч та дві прямо. Я був в крайній правій.» (12:38:06 - 12:38:51 відповідно до хронографу нагрудного відео-реєстратора) Тобто, Позивач зазначає, що здійснюючи проїзд перехрестя вул. Київський шлях - Європейська, транспортний засіб яким він керував знаходився в крайній правій смузі. Такі самі відомості позивач зазначає і в своїх письмових поясненнях, що були надані ним 02.11.2023 письмово інспектору поліції. Така обставина не відповідає дійсності. На відеозаписі з відео-реєстратора з патрульного авто добре видно, що на перехресті вул. Київський шлях - Європейська, а також перед ним встановлені знаки 5.16 «Рух по смугах» якими встановлюється, що з крайньої лівої смуги дозволений рух лише ліворуч, тоді як з двох інших прямо. Так, дослідивши відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження було встановлено, що транспортний засіб Infiniti коричневого кольору 02.11.2023 о 12:16 рухається через перехрестя вул. Київський шлях-Європейська знаходячись при цьому в крайній лівій смузі для руху, з якою відповідно до вимог знаку 5.16 дозволено рух тільки ліворуч. Отже, такими відомостями фактично спростовуються твердження позивача про те, що рухаючись через перехрестя вул. Київський шлях - Європейська, транспортний засіб яким керував позивач знаходився в крайній правій смузі для руху, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що цей транспортний засіб рухається в крайній лівій смузі. Так само і спростовуються твердження позивача викладені ним в позовній заяві, щодо того, що в час зазначений в постанові, позивач вже «давно» перелаштувався в крайню праву смугу, оскільки на відеозаписі видно, що рух в лівій смузі через перехрестя відбувається саме в 12:16 02.11.2023. До матеріалів відзиву додаються стоп-кадри з відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження та з відеозапису з службового авто на яких помічені: 1) Знак 5.16 «Рух по смугах» на перехресті вул. Київський шлях -Європейська; 2) Смуги для руху в зазначеному напрямку по вул. Київський шлях через перехрестя; 3) Транспортний засіб Infinity номерний знак НОМЕР_1 , що рухається в крайній лівій смузі через перехрестя вул. Київський шлях-Європейська. Таким чином, фактичними доказами підтверджується, що позивач, 02.11.2023 рухаючись по вул. Київський шлях, 75, в крайній лівій смузі здійснив рух прямо, тоді як знаком 5.16 «Рух по смугах» рух з крайньої лівої смуги дозволено рух тільки ліворуч, а отже порушив п. 8.4г ПДР України за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 122 КУПАП. Отже посилання позивача про начеб то рух в крайній правій смузі, а також про те, що час вчинення правопорушення не відповідає його місцю знаходження в цей час на дорозі не відповідають дійсності і спростовуються фактичними доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 7 8 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України: Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Солом`янський районний суд міста Києва від 01 квітня 2024 року підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 243, 250, 251, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задоволити. Рішення Солом`янський районний суд міста Києва від 01 квітня 2024 року - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8063706 від 02.11.2023, відмовити в повному обсязі. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль