Постанова 4855 № 320/39548/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/39548/23 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року ПП «Будпостач» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач/апелянт/митниця) про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці від 06 жовтня 2023 року № UA902080/2023/000021/2 про коригування митної вартості товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність спірного рішення та висновків, викладених в ньому, оскільки при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, визначено його митну вартість за основним методом-ціною договору (контракту), про що надано митному органу документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару, містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Окрім того, аргументи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в наданих документах відсутні розбіжності, що впливають на митну вартість, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. На думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року адміністративний позов ПП «Будпостач» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці від 06 жовтня 2023 року № UA902080/2023/000021/2 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто на користь приватного підприємства «Будпостач» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці. В апеляційній скарзі Черкаська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказав, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов`язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Тому апелянт вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, а підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Будпостач» зазначило, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані до органу митного контролю документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Тому відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9Е, кімната 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07 березня 1996 року, про що свідчать дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1 067 120 0000 000680 від 27 вересня 2004 року). 08 червня 2018 року між компанією HEBEI JIANGO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD., (Китай) (далі - продавець), та позивачем (покупець) укладено контракт № 1055 (далі - контракт), відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB згідно правил INCOTERMS, 2010), товари (будівельні та оздоблювальні матеріали, сітка зі скловолокна) у відповідності з проформа-інвойсом, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, строк поставки та порядок платежів. 19 квітня 2023 року компанією HEBEI JIANGO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD., (Китай) надіслано позивачу комерційну пропозицію відповідно до контракту № 1055 від 08 червня 2018 року щодо цін на склосітку загальною вартістю 45 020, 06 доларів США за 9 106 рулонів склосітки по ціні 4, 944 доларів США за рулон. 10 травня 2023 року продавець виставив позивачу проформу-інвойс № JA20230510 на суму 1 981 440, 00 доларів США, з яких, зокрема, 120 000 рулонів по ціні 4, 944 доларів США за рулон. В умовах проформи-інвойсу вказано, що портом завантаження є XINGANG, Китай або будь-який інший порт Китаю. Порт розвантаження - Гданськ, Польща або будь-який інший порт Польщі. Умови оплати: передплата відповідно до контракту № 1055 від 08 червня 2018 року. Умови поставки: FOB XINGANG, Китай або будь-який інший порт Китаю відповідно до Інкотермс-2010. Термін поставки - червень-жовтень 2023. 09 червня 2023 року позивач на підставі контракту від 09 червня 2018 року № 1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті № 21 грошові кошти в розмірі 4 449, 60 доларів США. 28 червня 2023 року продавець виставив позивачу проформу-інвойс № JA230628 на суму 45 020, 06 доларів США на поставку 9 106 рулонів склосітки по ціні 4, 944 доларів США за рулон. В умовах проформи-інвойсу вказано, що портом завантаження є XINGANG, Китай або будь-який інший порт Китаю. Порт розвантаження - Гданськ, Польща або будь-який інший порт Польщі. Умови оплати: передплата відповідно до контракту № 1055 від 08 червня 2018 року. Умови поставки: FOB XINGANG, Китай або будь-який інший порт Китаю відповідно до Інкотермс-2010. 05 липня 2023 року для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 021720230000168286 за ціною 45 020, 06 доларів США. Продавцем передано товар перевізнику відповідно до коносаменту від 12 липня 2023 року № 228697911. 20 липня 2023 року на підставі контракту від 08 червня 2018 року № 1055 позивач платіжною інструкцією в іноземній валюті № 148 перерахував продавцю кошти за товари в розмірі 40 570, 46 доларів США. Загальна сума перерахованих коштів складає 45 020, 06 доларів США. На придбаний товар виписано сертифікат походження від 25 липня 2023 року № С233361072150052. 24 лютого 2020 року для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування № UA00072711. 14 лютого 2022 року для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі - перевізник) договір № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів. На підтвердження витрат транспортування товарів та включення вартості таких послуг до митної вартості позивачу надані рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 01 вересня 2023 року № 5653255405, компанією Maersk A/S (Данія) виписано інвойси 01 вересня 2023 року №№ 5653255406 та 5653255407. ТОВ «Мерск Україна ЛТД» для підтвердження витрат на транспортування товарів надано довідку від 12 вересня 2023 року № 21 на суму 104 693, 68 грн (4 465, 91 доларів США) за територією України. 20 вересня 2023 року позивач платіжною інструкцією в іноземній валюті № 54 здійснив оплату компанії Maersk A/S (Данія) за надані послуги у розмірі 44 395, 83 грн. Відповідно до залізничної накладної УМВС від 18 вересня 2023 року № 04489 (див. додаток 18) товари були доставлені з порту Гданська (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» міста Тернополя. Листом AT «Сенс банк» від 22 вересня 2023 року № 38515-17.3/2023 підтверджено перерахування позивачем коштів перевізнику компанії Maersk А/S (Данія) для оплати послуг, зазначених в інвойсах № 5653255406 та № 5653255407. Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 03 жовтня 2023 року № 3416, № 9396 та № 9672 товари були доставлені з міста Тернополя до Черкаської митниці. 06 жовтня 2023 року позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA902080802866U2 (див. додаток 20) для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 45 020, 06 доларів США. 06 жовтня 2023 року позивачем подано до оформлення відповідачу ЕМД № 23UA902080802866U2 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено «сітка зі скловолокна з механічно зв`язаного текстилю в рулонах висотою 1м, прозорі тканини завширшки більш як 30 см; склосітка 145 г/м2 синя, 5х5 мм, 1х50м рулон, WORK'S - 9 106 рулонів. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Виробник - HEBEI JIANGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD» загальною вартістю 45 020,06 доларів США. На підтвердження заявленої митної вартості товару (підтверджується інформацією з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) митному органу були подані: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № JA230628 від 28 червня 2023 року; коносамент (Bill of lading) 228697911 від 12 липня 2023 року; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 04489 від 18 вересня 2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) 3416 від 03 жовтня 2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) 9396 від 03 жовтня 2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) 9672 від 03 жовтня 2023 року; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6522B4 від 09 вересня 2023 року; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6522Q5 від 09 вересня 2023 року; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6522U8 від 09 вересня 2023 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C233361072150052 від 25 липня 2023 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142000-3102-0005 від 19 січня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 148 від 20 липня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 21 від 09 червня 2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653255405 від 01 вересня 2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653255406 від 01 вересня 2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653255407 від 01 вересня 2023 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 440 від 03 жовтня 2023 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 54 від 20 вересня 2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 21 від 12 вересня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19 квітня 2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 094 від 22 листопада 2022 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12 вересня 2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 12 грудня 2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21 січня 2021 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1055 від 08 червня 2018 року; договір (контракт) про перевезення № UA00072649 від 14 лютого 2022 року; договір (контракт) про перевезення № UA00072711 від 24 лютого 2020 року; видаткові накладні від 05 травня 2023 року; довідка з банку від 22 вересня 2023 року № 38515-17.3/20; інформація з джерел інтернету від 06 жовтня 2023 року; комерційна пропозиція від 19 квітня 2023 року; технічні дані від 27 жовтня 2021 року; технічні дані від 06 жовтня 2023 року; копія митної декларації країни відправлення № 021720230000168286 від 05 липня 2023 року. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA902080802866U2 від 06 жовтня 2023 року митної вартості товарів, митний орган направив електронне повідомлення, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості. Запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (контракту); виписки з банківської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Листом від 06 жовтня 2023 року ПП «Будпостач» повідомило митницю, що по цій митній декларації немає можливості надати інші документи. 06 жовтня 2023 року Черкаською митницею було прийняте рішення № UA902080/2023/000021/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації скориговано із 52 344, 77 доларів США до 64 414, 00 доларів США. Підставою прийняття такого рішення митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складової митної вартості, а саме: - в рахунку від 01 вересня 2023 року № 5653255406 від імені MAERSK A/S заявлені відомості «Documentation fee» та «Terminal Handling Service», що є відомостями на обробку товарів; - в наданих до митного оформлення рахунках від 01 вересня 2023 року №№ 5653255405, 5653255406 та 5653255407 відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження; - митницею встановлено відсутність відомостей в графі 21 ДМВ до митної декларації про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; - в рахунку від 01 вересня 2023 року № 5653255405 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. Станом на 06 жовтня 2023 року митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку. Відповідно частини другої статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - в поданих до митного оформлення банківські платіжні документи від 20 липня 2023 року № 148 та від 09 червня 2023 року № 21 у графі «призначення платежу» має посилання лише на зовнішньоекономічний договір. Таким чином не вдається ідентифікувати оплату за товар з даною поставкою; - наданий до митного оформлення висновок про вартісні характеристики від 22 листопада 2022 року № 094 стосується товару, що постачався за інвойсом від 19 липня 2022 року № JA220719, в даний момент поставка товару здійснюється за інвойсом від 28 червня 2023 року № JA230628, по даній причині даний висновок не може бути врахований при даному митному оформленні. На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902080/2023/000075. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 Митного кодексу України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40АА № 23UA902080802883U4 від 06 жовтня 2023 року. Позивач, вважаючи протиправним рішення від 06 жовтня 2023 № UA902080/2023/000021/2 про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України). За визначенням, що міститься у статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, який переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. На виконання частин першої, другої, четвертої, восьмої, дев`ятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. За приписами частин першої-четвертої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс. Частиною дванадцятою статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. За приписами частин першої, сьомої, восьмої, дев`ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Відповідно до приписів статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частин першої і другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11 вересня 2015 року №

689. За приписами пунктів 6 та 7 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару. Як підтверджено матеріалами справи, 06 жовтня 2023 року митницею направлено до декларанта електронне повідомлення № 974475, у якому зобов`язано декларанта надати додаткові документи. У даному повідомленні також вказано, що документи, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості. Виходячи з аналізу зазначеного повідомлення, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідач у вказаному повідомленні не навів жодних підстав для витребування додаткових документів та доказів того, що надані ТОВ «Будпостач» документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За умови необґрунтування митним органом обставин того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2021 року у справі № 808/1402/18 зазначив, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість». Щодо зазначених у спірному рішенні підстав для коригування митної вартості товару, а саме: в рахунку від 01 вересня 2023 року № 5653255406 від імені MAERSK A/S заявлені відомості «Documentation fee» та «Terminal Handling Service», що є відомостями на обробку товарів; в наданих до митного оформлення рахунках від 01 вересня 2023 року №№ 5653255405, 5653255406 та 5653255407 відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження; митницею встановлено відсутність відомостей в графі 21 ДМВ до митної декларації про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені, колегія суддів звертає увагу на наступне. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг подано митному органу довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 12 вересня 2023 року № 21 про транспортні витрати, в якій зазначено вартість послуг транспортування придбаного товару до кордону України у розмірі 104 693, 68 грн (4 465, 91 доларів США), які включені до митної вартості. Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в інвойсах від 01 вересня 2023 року №№ 5653255406 та 5653255407. Слід зауважити, що Митним кодексом України не визначено виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі № 803/718/17, яка відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів підлягає врахуванню». Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, про належність як доказу на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення довідку про складові вартості транспортних послуг. Окрім того, наявною в матеріалах справи довідкою про транспортні витрати від 12 вересня 2023 року № 21, що видана експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд», підтверджується оплата послуг вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт. Аргументи відповідача про те, що у рахунку від 01 вересня 2023 року № 5653255405 від ТОВ «Мерск Україна ЛТД» зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів, проте станом на 06 жовтня 2023 року митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку, спростовуються наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 03 жовтня 2023 року № 440 в сумі 104 693, 63 грн, що підтверджує сплату у сумі, яка відповідає вартості послуг вказаних у цьому рахунку. Щодо посилань митниці на відсутність у поданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 20 липня 2023 року № 148 та від 09 червня 2023 року № 21 у графі «призначення платежу» жодних інших ідентифікуючих ознак, крім посилання лише на зовнішньоекономічний договір, то як правильно вказав суд першої інстанції в розумінні МК України та практики Верховного Суду такі обставин не є тими розбіжностями (суперечностями), які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару. Так, Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 820/3767/16 зазначив, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості. Також, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що саме по собі подання позивачем до митного оформлення експортної декларації країни відправлення № 021720230000168286 від 05 липня 2023 року без перекладу не свідчить про наявність у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару. Слід зауважити, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, заборонено (стаття 53). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17, від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України. При цьому, подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (за основним методом). В той же час, митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що має бути сплачена за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про протиправність та наявність підстав для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Черпак Ю.К. Судді: Маринчак Н.Є. Штульман І.В.