Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6170/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5030/24 Справа № 199/6170/23 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Швецова Надія Володимирівна, про усунення від права на спадкування та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Швецова Надія Володимирівна, про визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року, - В С Т А Н О В И В: 28 липня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування(том 1 а.с.2-5). 23 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування (том 1 а.с.73-77). 12 березня 2024 року від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Швецова Надія Володимирівна, про усунення від права на спадкування (том 2 а.с.58-59). Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року заяву представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , адвоката Олійник Олени Анатоліївни про про залишення без розгляду позовної заяви, - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Швецова Надія Володимирівна, про усунення від права на спадкування - залишено без розгляду (том 2 а.с.71). Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та в задоволені заяви про залишення без розгляду відмовити (том 2 а.с.85-88). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що дана заява про залишення позову без розгляду не порушує інтереси позивача чи інших осіб та відповідає вимогам ЦПК України. Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 161/6486/18 (провадження № 61-44372св18), відмова у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, поданої під час розгляду справи, свідчить про надмірний формалізм та обмеження прав сторін у справі. Зважаючи на те, що підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення позовної заяви без розгляду судом не встановлено, суд задовольнив клопотання, при цьому роз`яснив, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права звернутися до суду повторно. При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення такої заяви. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке. За правилами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи. Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 761/44056/17 (провадження №14-571цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на межі здійснення цивільних прав, вказавши що відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Тлумачення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що указаний пункт передбачає залишення без розгляду позову за заявою позивача до початку розгляду справи по суті. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Порядок розгляду справи по суті встановлений главою 6 розділу ІІІ ЦПК України, зокрема, § 2 «Відкриття розгляду справи по суті». Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не закривав підготовче судове засідання та не призначав розгляд справи по суті до надходження заяви без розгляду. У зв`язку з чим посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є надуманими та безпідставними. Правова позиція, щодо можливості залишення судом позову без розгляду під час розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі №161/6486/18. Так, касаційний суд зазначив, що згідно із пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Виходячи з системного аналізу зазначених норм процесуального права, подати заяву про залишення позовної заяви без розгляду є правом позивача і таке право не може бути обмежене судом. Разом з тим, в силу положень зазначених вище норм, відмова в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, поданої під час розгляду справи, свідчить про надмірний формалізм та обмеження прав позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що залишення позову без розгляду не порушує будь-яких прав відповідача (апелянта). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що питання щодо залишення позову без розгляду судом першої інстанції вирішено з повним з`ясуванням обставин справи, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: