Постанова 4857 № 380/23075/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23075/23 пров. № А/857/8457/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року в справі №380/23075/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,- суддя в 1-й інстанції Кисильова О.Й., час ухвалення рішення 08 березня 2024 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000108/2 від 28.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000139. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 19.07.2023 № 23UA204020029261U3 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено що : У додатково наданому Висновку ДП "Держзовнішінформ" від 27.07.2023 № 113/504 зазначені доповнення від 05.08.2021 № 1 та №2 до контракту купівлі продажу від 29.07.2021 № 29/07/21-SG, які до митного оформлення не надані. Відповідно до п. 2 додатково наданого договору транспортно-експедиційного обслуговування від 21.11.2022 ПП045/22-11 послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі заявки (додаток № 1). Разом з цим, декларант не надав заявку до митного оформлення. У додатково наданому експертному висновку від 27.07.2023 № B-1975 зазначений контракт від 29.07.2021 № 29.07.21-SG, який не кореспондується з номером поданого до митного оформлення контракту купівлі продажу. До митного оформлення додатково надані банківські платіжні інструкції від 16.02.2023 №776JBKLN2, від 12.04.2023 № 823JBKLN4, від 18.05.2023 № 842JBKLN5, в графі "Призначення платежу" яких зазначені лише реквізити зовнішньоекономічної угоди, що не дозволяє однозначно кореспондувати із імпортованим товаром; 5) В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 не зазначені реквізити платіжних документів, що не дозволяє однозначно кореспондувати із імпортованим товаром; В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 відсутні відмітки банку (підпис, печатка); В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 вказано, що кошти були перераховані згідно проформи інвойсу від 31.01.2023 №HWDD230100017. Разом з цим, відомості про проформу інвойс від 31.01.2023 №HWDD230100017 в банківських платіжних документах відсутні; В додатково наданих банківських платіжних інструкціях від 16.02.2023 № 776JBKLN2, від 12.04.2023 №823JBKLN4, від 18.05.2023 № 842JBKLN5 зазначені банки отримувачі, які не кореспондуються з наявною інформацією в поданих до митного оформлення документах. Умови оплати зазначені в проформі інвойсі від 31.01.2023 б/н та проформі інвойсі від 31.01.2023 № HWDD230100017 не відповідають умовам оплати зовнішньоекономічному контракту від 29.07.2021 №29/07/21-SG. В наданих прайс листах від 03.07.2023 б/н та від 30.01.2023 б/н зазначена умова оплати "100% попередня оплата" яка не виконана та яка не відповідає умовам оплати зазначеним в проформах інвойсах від 31.01.2023 б/н, від 31.01.2023 №HWDD230100017 та зовнішньоекономічному контракту від 29.07.2021 №29/07/21-SG. Таким чином, Рівненська митниця встановила розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуті та не роз`яснені виявлені розбіжності. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" (далі - Покупець) та компанією "Xinyi Group (Glass) Company Limited" (Китай) (Продавець) укладений Контракт купівлі-продажу № 29/07/21-SG предметом якого є товар - листове скло в асортименті для автомобільного скла. Відповідно до п. 3.3 Контракту № 29/07/21-SG умови доставки Товару підпадають під дію Інкотермс 2010 та встановлюються в інвойсі на кожну партію. Інвойс на кожну окрему доставку виставляється окремо. Згідно Додатка 1 до Контракту № 29/07/21-SG оплата здійснюється за 100% передплати відповідно до проформи DG-SA-WKL210701-float glass від 30.07.2021. На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту № 29/07/21-SG від 29.07.2021 Покупцем придбаний товар: скло термічно поліроване, у листах, неармоване, не тоноване, без поглинального, відбивального або невідбивального шару, загальною вартістю 56 741,98 доларів США, які були доставлені Продавцем на умовах FOB. З метою митного оформлення вказаного товару 19.07.2023 ТОВ "Сейф Гласс Факторі" через свого представника подало до Рівненської митниці електронну митну декларацію №23UA204020029261U3, відповідно до якої заявило до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (скло термічно поліроване, у листах, неармоване, не тоноване, без поглинального, відбивального або невідбивального шару, фірма виробник: XINYI GLASS (TIANJIN) CO.,LTD, торговельна марка: XYG, країна виробництва : Китай, CN, загальною вартістю 56 741,98 доларів США. Одночасно, разом з митною декларацією № 23UA204020029261U3 в якості підстави для застосування основного методу декларант надав наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - сертифікат якості (Certificate of quality) XEG-JL-PG-220 06.04.2023; - пакувальний лист (Packing list) б/н 05.05.2023; - рахунок-проформа (Proforma invoice) HWDD230100017 31.01.2023; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) WD12023050005 05.05.2023; - коносамент (Bill of lading) 8W23050018 08.05.2023 Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 27708 10.07.2023; - накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 27713 від 10.07.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) C235675461190032 від 08.05.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) WD12023050005 від 05.05.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару 776 16.02.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару 823 від 12.04.2023; -банківський платіжний документ, що стосується товару 842 від 18.05.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 645 від 11.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1107/1 від 11.07.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.01.2023; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - висновок ДП "Держзовнішінформ" від 06.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023); - комерційна пропозиція б/н від 31.01.2023; Страховий поліс 61985Гг3жа-29 від 08.05.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 3 від 03.01.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 4 від 25.04.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних 29/07/21-SG від 29.07.2021; - договір про надання послуг митного брокера LA-547/23 від 12.07.2023; - лист продавця б/н від 31.01.2023; - копія митної декларації країни відправлення 330120230000014015 від 08.05.2023. За наслідками опрацювання наданих документів Рівненська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо, що подані до митного оформлення документи містять неточності: - під кодом документа "0325" декларантом зазначено проформу інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017 та приєднано проформу інвойс від 31.01.2023 б/н; - під кодом документа "0325" приєднано проформу інвойс від 31.01.2023 б/н, яка містить посилання на контракти №HWDD230100017 та № 29/07/21-SG. Разом з тим, до митного оформлення надано контракт від 29.07.2021 № 29/07/21-SG; - під кодом документа "0705" декларантом зазначено коносамент від 08.05.2023 № 8W23050018. Разом з цим, приєднано коносамент від 08.05.2023 № BW23050018; - в гр. 24 накладних УМВС від 10.07.2023 № 27708 та № 27713 зазначені MRN, які до митного оформлення не надані; - в графі 70 банківських платіжних документів від 16.02.2023 № 776, від 12.04.2023 № 823 та від 18.05.2023 № 842 зазначений інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017. Разом з цим, до митного оформлення наданий інвойс від 05.05.2023 № WD12023050005; - в рахунку на оплату від 11.07.2023 № 645 зазначений договір від 21.11.2022 № ПП045/22-11, який до митного оформлення не наданий; - прайс-лист від 30.01.2023 б/н не кореспондується з датою його підписання - 31.05.2023; - Висновок ДП "Держзовнішінформ" від 06.06.2023 № 113/328-1 не стосується заявленої до митного оформлення партії товару; - комерційна пропозиція від 31.01.2023 б/н містить посилання на контракти № HWDD230100017 та № 29/07/21-SG. Разом з тим, до митного оформлення наданий контракт від 29.07.2021 № 29/07/21-SG; - В митній декларації від 08.05.2023 № 330120230000014015 зазначений коносамент № 227037488 11, який до митного оформлення не наданий. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значення складових митної вартості. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується х положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, Вам необхідно надати: 1) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) MRN які зазначені в гр. 24 накладних УМВС від 10.07.2023 № 27708 та № 27713; 4) контракт №HWDD230100017; 5) коносамент від 08.05.2023 № 8W23050018; 6) коносамент № 227037488; 7) інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017; 8) договір від 21.11.2022 № ПП045/22-11; 9) каталоги, прейскуранти (прайс-листи); 10) проформу інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. ". У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: платіжне доручення, копію митної декларації країни відправлення та посередницьку фактуру. 28.07.2023 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2023/000108/2, в графі 33 якого вказано: "…Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - У графі 70 банківських платіжних документів від 16.02.2023 №776, від 12.04.2023 №823 та від 18.05.2023 № 842 зазначений інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017. Разом з цим, до митного оформлення наданий інвойс від 05.05.2023 № WD12023050005; - Висновок ДП "Держзовнішінформ" від 06.06.2023 № 113/328-1 не стосується заявленої до митного оформлення партії товару; - У додатково наданому Висновку ДП "Держзовнішінформ" від 27.07.2023 № 113/504 зазначені доповнення від 05.08.2021 № 1 та № 2 до контракту купівлі-продажу від 29.07.2021 №29/07/21-SG які до митного оформлення не надані; - Відповідно до п. 2 додатково наданого договору транспортно-експедиційного обслуговування від 21.11.2022 ПП045/22-11 послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі заявки (додаток № 1). Разом з цим заявку до митного оформлення не надано. - У додатково наданому експертному висновку від 27.07.2023 № B-1975 зазначений контракт від 29.07.2021 № 29.07.21-SG який не кореспондується з номером поданого до митного оформлення контракту купівлі продажу; - Прайс-лист від 30.01.2023 б/н не кореспондується з датою його підписання - 31.05.2023; - Під кодом документа "0325" приєднано проформу інвойс від 31.01.2023 б/н, яка містить посилання на контракти № HWDD230100017 та № 29/07/21-SG. Разом з тим до митного оформлення надано контракт від 29.07.2021 № 29/07/21-SG. Також декларантом додатково надано перевидану проформу інвойс № HWDD230100017 від такої самої дати 31.01.2023; - До митного оформлення додатково надано банківські платіжні інструкції від 16.02.2023 №776JBKLN2, від 12.04.2023 № 823JBKLN4, від 18.05.2023 № 842JBKLN5 в графі "Призначення платежу" яких зазначені лише реквізити зовнішньоекономічної угоди, що не дозволяє однозначно кореспондувати із імпортованим товаром; - В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 не зазначені реквізити платіжних документів, що не дозволяє однозначно кореспондувати із імпортованим товаром; - В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 відсутні відмітки банку (підпис, печатка); - В додатково наданій довідці банку від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 вказано, що кошти були перераховані згідно проформи інвойсу від 31.01.2023 № HWDD230100017. Разом з цим відомості про проформу інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017 в банківських платіжних документах відсутні; - В додатково наданих банківських платіжних інструкціях від 16.02.2023 № 776JBKLN2, від 12.04.2023 № 823JBKLN4, від 18.05.2023 № 842JBKLN5 зазначені банки отримувачі які не кореспондуються з наявною інформацією в поданих до митного оформлення документах… Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно переліку: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацією біржових організацій про вартість товару та сировини; 3) інвойс від 31.03.2023 № HWDD230100017; 4) відповідно до п.2 додатково наданого договору транспортно-експедиційного обслуговування від 21.11.2022 ПП045/22-11 заявку; 5) банківський платіжний документ, що підтверджує оплату заявленого до митного оформлення товару… Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 24.10.2022 №UA20630/2022/008019-0,74 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 89103,36 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3258385,13 грн (0,74 USD/кг *120409,94 кг *36,5686 грн/usd). ". Рівненська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000139. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України). Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Варто зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим. Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 826/17509/16 від 09.02.2021. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності. Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України). Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Судом попередньої інстанції встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17. Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу. Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA204000/2023/000108/2 порушень, суд враховує наступне. Щодо твердження митного органу про те, що в банківських платіжних документах від 16.02.2023 № 776, від 12.04.2023 № 823 та від 18.05.2023 № 842 зазначений інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017, проте до митного оформлення був наданий інвойс від 05.05.2023 № WD12023050005 суд зазначає, що згідно Контракту № 29/07/21-SG від 29.07.2021 Покупець проводить 50% передоплату від загальної суми проформи-інвойса на розрахунковий рахунок Постачальника, а решту 50% оплачує після отримання копії коносаменту. Тобто, умовами контракту передбачена передоплата за товар. Суд зауважує, що Постачальником було виставлено проформу-інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017 на загальну суму 127588,08 USD, який містить посилання на контракт № 29/07/21-SG. Вказана проформа - інвойс була долучена позивачем під час митного оформлення, що підтверджується карткою відмови у прийнятті митної декларації. Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 16.02.2023 № 776, від 12.04.2023 № 823 та від 18.05.2023 № 842 містять посилання саме на проформу-інвойс від 31.01.2023 № HWDD230100017 та підтверджують передоплату за поставлений товар. Крім того, оплата за платіжними документами від 16.02.2023 № 776, від 12.04.2023 № 823 була здійснена позивачем до дати виставлення рахунку-фактури від 05.05.2023 №WD12023050005, згідно якого здійснювалося митне оформлення, що свідчить про проведення попередньої оплати за товар та об`єктивно не може містити посилання на рахунок-фактуру. Відтак, суд критично оцінює твердження митного органу про неможливість кореспондувати платіжні інструкції від 16.02.2023 № 776 JBKLN2, від 12.04.2023 №823 JBKLN4 та від 18.05.2023 № 842 JBKLN5 із імпортованим товаром, оскільки згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 20.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-20230720/959 банк підтверджує, що станом на 20.07.2023 клієнтом ТОВ "Сейф Гласс Факторі" по Контракту № 29/07/21- SG з нерезидентом Xinyi Group (Glass) Company Limited, який знаходиться на валютному контролі в АТ КБ "Приватбанк" та згідно інвойсу № HWDD230100017 від 31.01.2023 було перераховано 30000,00 USD (дата платежу 16.02.2023), 60000,00 USD (дата платежу 12.04.2023), 37588,08 USD (дата платежу 18.05.2023), що повністю співпадає із датами та сумами платежів згідно вказаних платіжних інструкцій. Щодо посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості "…Під кодом документа "0325" приєднано проформу інвойс від 31.01.2023 б/н, яка містить посилання на контракти № HWDD230100017 та № 29/07/21-SG. Разом з тим до митного оформлення надано контракт від 29.07.2021 № 29/07/21-SG. Також декларантом додатково надано перевидану проформу інвойс № HWDD230100017 від такої самої дати 31.01.2023" суд зауважує, що у листі від постачальника 1/1 від 21/07/2023 (наданого до митного органу разом із поясненнями від 28.07.2023 № 159), зазначено, що проформа-інвойс від 31.01.2023 №HWDD230100017 вірно оформлена та є дійсним документом. Проте, фраза в рахунку-проформі "Контракт № HWDD230100017" не є номером контракту з ТОВ "Сейф Гласс Факторі", це номер рахунку-проформи. Номером контракту є № 29/07/21-SG від 29.07.2021. Таким чином, постачальником спростовано неточності, зазначені в проформі-інвойсі 31.01.2023 № HWDD230100017, проте зазначена інформація не була взята до уваги митним органом. Безпідставними є також доводи митного органу про те, що декларантом не надано до митного оформлення заявку, що підтверджує вартість послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, оскільки такий документ, як договір заявка на перевезення не міститься в переліку обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, визначеному ст.53 МКУ, натомість такими документами слугують будь які транспортні (перевізні) документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На підтвердження вартості транспортних послуг позивачем надано рахунок на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 11.07.2023 № 645, а також документ, що підтверджує вартість перевезення № 1107/1 від 11.07.2023. Декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом не вказано, яким чином неподання договору-заявки на перевезення (який визначає умови та порядок надання послуг поставки та не містить відомостей про вартість таких послуг) впливає на визначення митної вартості імпортованого товару. Щодо висновку митного органу про те, що "…Прайс-лист від 30.01.2023 б/н не кореспондується з датою його підписання - 31.05.2023", суд зазначає, що згідно листа від постачальника 1/3 від 21/07/2023, Xinyi Group (Glass) Company Limited, 31/05/2023 підтверджено, що запропоновані ціни від 30 січня дійсні, тому наявна різниця в датах у прайс-листі. Крім того, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18. Законодавством не передбачено встановленої форми та обов`язкових реквізитів до прайс-листа. Законодавчої дефініції "прайс-лист" у законодавстві не існує, а відтак вимог до його оформлення також немає. У спірному випадку контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо ціни на товар за власним зразком, і до митного контролю була подана саме та, що отримана від продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Більше того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Щодо висновку митного органу про те, що номер контракту № 29.07.2021-SG від 29.07.2021 вказаний у додатково наданому експертному висновку № В-1975 від 27.07.2023 не кореспондується з номером поданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу, суд зауважує, що вказаний експертний висновок складений щодо поданих документів: Контракт №29.07.2021-SG від 29.07.2021, рахунок-інвойс № WD12023050005 від 05.05.2023 та пакувальний лист. З дослідженого експертного висновку вбачається, що він містить очевидні помилки у номері контракту, який був предметом дослідження, а саме в частині зазначення розділових знаків у номері Контракту. Разом з тим, суд зауважує, що такий документ як висновок експерта не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару, за умови наявності інших документів, які повністю підтверджують митну вартість товару, що постачається. Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари. З урахуванням наведеного, а також відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості. Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а. Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000108/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 24.11.2022 № UA20630/2022/008019, проте вказана митна декларація, яка бралася митним органом як джерело для коригування митної вартості, не була надана до суду. Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було. Таким чином, суд першої інстанції підставно зазначив, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів. Відтак, колегія суддів підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення про коригування митної вартості, митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року в справі №380/23075/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 05 червня 2024 року.