LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд187/2298/23

від 04.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5218/24 Справа № 187/2298/23 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державних реєстрацій іпотек та обтяжень нерухомого майна, -за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року про повернення зустрічної позовної заяви, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ В провадженні Петриківського районного суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 (в особі представника адвоката Бєлан С.В.), ОСОБА_2 (в особі представника адвоката Баришнікова А.Г.) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державних реєстрацій іпотек та обтяжень нерухомого майна. 28.12.2023 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Від відповідача у справі ОСОБА_6 до суду надійшов зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні майном. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, відмовлено. Повернуто зустрічну позовну заяву та роз`яснено відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви, не позбавляє його права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У квітні 2024 року, не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_6 , подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що як первісний, так і зустрічний позов стосуються права власності на житловий будинок і земельні ділянки з кадастровими номерами: 1223756800:02:002:0043, 1223756800:02:002:0102, 1223756800:02:002:0103, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, зазначає, що ОСОБА_6 враховано та виконано усі передбачені законодавцем приписи та обмеження щодо заявлення зустрічних позовних вимог. В наведеному випадку вважає, що у суду були відсутні передбачені законом підстави для відмови у прийнятті та поверненні зустрічної позовної заяви. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 20.05.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 адвоката Баришнікова Андрія Григоровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року відхилити, а ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін. 24.05.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Бєлан Сергія Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року відхилити, а ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ОСОБА_6 , оскаржується ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області про повернення зустрічного позову, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. За зустрічним позовом ОСОБА_6 просить суд: - Заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чинити перешкоди ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком і земельними ділянками з кадастровими номерами 1223756800:02:002:0043, 1223756800:02:002:0102, 1223756800:02:002:0103, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; - Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати. Виходячи з предмету та підстави зустрічного позову ОСОБА_6 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що з первісним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вони не взаємопов`язані і їх розгляд не доцільний та може привести до порушення розумних строків розгляду справи, вони не виникають з одних правовідносин і задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову чи навпаки, а тому, у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_6 до спільного розгляду разом з первісним позовом слід відмовити, що не позбавляє останнього права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову. Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв`язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Отже, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскільки первісний та зустрічний позов стосуються одно й того ж самого нерухомого майна, є взаємопов`язаними, а тому доцільно розглядати у одному провадженні. Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала про повернення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення ухвали про повернення зустрічної позовної заяви, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України,, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити. Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»