Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 489/7485/23
від 31.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 489/7485/23 Перша інстанція: суддя Костюченко Г.С., повний текст судового рішення складено 13.02.2024, м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Миколаївській області на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 043381 від 06 листопада 2023 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2024 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, без встановлення усіх обставин вчинення позивачем спірного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також без належного дослідження зібраних у матеріалах справи доказів. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 06 листопада 2023 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 043381, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 3400,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 06 листопада 2023 року о 09 год. 22 хв. у м. Миколаєві по вул. Круговій, 44 водій, керуючи електроскутереом «Maxxter FALKON III», потужністю 1кВт, не мав права керування таким транспортним засобом, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пп. «а» п. 2.1. ПДР. Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень належним чином не доведено факту вчинення позивачем спірного правопорушення, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР), встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно п. 1.10 ПДР, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Згідно п. 2.13 ПДР, до категорії транспортних засобів А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. В свою чергу, згідно пп. «а» п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. При цьому, згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП. В даному випадку, поліцією встановлено, що позивач, керуючи електричним скутером МAXXTER FALCON III, порушив вимоги пп. «а» п. 2.1 ПДР, а саме не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (А1). В свою чергу, позивач заперечує факт вчинення спірного правопорушення та зазначає, що належний йому електричний скутер МAXXTER FALCON III обладнаний електродвигуном потужністю 1 кВт, а тому позивач не має обов`язку отримувати посвідчення водія категорії А1 для керування відповідним транспортним засобом. Між тим, надаючи правову оцінку зазначеним доводам позивача, які не прийнято судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм права вбачається, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (пп. «а» п. 2.1 ПДР). Тобто, для підтвердження факту порушення водієм вимог пп. «а» п. 2.1 ПДР поліцейськими необхідно встановити факт приналежності транспортного засобу, яким керував відповідний водії, до механічних транспортних засобів. В свою чергу, як зазначено вище, до механічних транспортних засобів відносяться транспортні засоби, обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Між тим, як самостійно встановлено поліцейськими в оскаржуваній постанові, електричний скутер позивача МAXXTER FALCON III обладнаний електродвигуном потужністю 1 кВт. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що його транспортний засіб не відноситься до механічних транспортних засобів у розумінні положення ПДР, а як наслідок позивачем не порушено у межах спірних правовідносин вимог пп. «а» п. 2.1 ПДР. При цьому, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам, а як наслідок зроблено помилковий висновок про те, що позивач для керування належним йому транспортним засобом має отримати посвідчення водія категорії А1. З іншого боку, за умови підтвердження позивачем свого права власності на відповідний електричний скутер, враховуючи факт зупинки скутера позивача поліцейськими, факт розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення за участі позивача, а також надане поліцейськими відео, на якому зафіксовано проїзд відповідного електричного скутера, колегія суддів погоджується з доводами поліції про те, що факт керування позивачем спірним транспортним засобом є підтвердженим. В свою чергу, судом першої інстанції також не надано належної правової оцінки вказаним обставинам. З іншого боку, той факт, що позивач не є суб`єктом спірного адміністративного правопорушення, є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваної постанови, але з урахуванням допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її у редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Миколаївській області задовольнити частково. Змінити рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2024 року, виклавши його мотивувальну частину у редакції постанови суду апеляційної інстанції. В решті, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2024 року залишити без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян