Ухвала ККС ВС № 337/131/24

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня2024 року м. Київ Справа № 337/131/24 Провадження № 51-2823ск24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, встановив: 12 січня 2024 року слідчий суддя Хортинського районного суду м. Запоріжжя наклав арешт на все майно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06 січня 2021 року за №12021080000000307 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. ОСОБА_4 оскаржив ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку. 28 лютого 2024 року Запорізький апеляційний суд повернув скаржнику його апеляційну скаргу як таку, що подана особою, яка не має права її подавати. У касаційній скарзі порушено питання про перевірку в касаційному порядку ухвали апеляційного суду, постановленої щодо ухвали слідчого судді. Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, якщо її подала особа, яка не має права її подавати. Статтею 173 КПК встановлено перелік осіб - суб`єктів права на апеляційне оскарження ухвали щодо арешту майна, зокрема, із вказаної норми випливає, що право на оскарження мають підозрюваний, обвинувачений та треті особи. Згідно із ст.64-2 КПК, третіми особами в даному випадку є особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. У касаційній скарзі ОСОБА_4 оспорює ухвалу апеляційного суду, посилаючись на те, що відкрито виконавче провадження за судовим рішенням (справа 337/5553/20), яким на його користь стягнуто з ОСОБА_5 387 000 доларів США. Вважає, що ухвала слідчого судді перешкоджає виконанню рішення про стягнення коштів на його користь. Крім того, вказує, що він є підозрюваним, тобто стороною кримінального провадження, а тому має право на оскарження ухвали слідчого судді. Суд апеляційної інстанції на обґрунтування свого рішення зазначає, що скаржник не надав документів, що він є підозрюваним (обвинуваченим) чи третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Водночас дійшов висновку, що ОСОБА_4 не є суб`єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 . З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні нічим не підтверджено і належних документів скаржником до Верховного Суду не надано. За таких обставин, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Враховуючи викладене і керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3