Ухвала КЦС ВС № 712/3735/23

УХВАЛА 03 червня 2024 року м. Київ справа № 712/3735/23 провадження № 61-7106ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності за спадкоємцем на нараховані кошти, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності за спадкоємцем на нараховані кошти. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2023 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 28 лютого 2022 року у розмірі 265 858,80 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті ним у порядку спадкування у вигляді доплати на виконання рішення суду у справі № 580/5111/21 за період з 01 грудня 2019 року по 28 лютого 2022 року у розмірі 265 858,80 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2023 року - без змін. У травні 2024 року Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області звернулось до Верховного Суду із касаційними скаргами на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн. Предметом спору у цій справі є визнання права власності за спадкоємцем на нараховані кошти в розмірі 265 858,80 грн. Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн). Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню. У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання права власності за спадкоємцем на нараховані кошти відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська