Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/29787/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/29787/23 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М. Суддя-доповідач: Курко О. П. 03 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , як полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 02.03.2023 по 16.03.2023. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 02.03.2023 по 16.03.2023. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати вказаної винагороди за періоди з 21.01.2023 по 05.02.2023, з 05.07.2023 по 12.07.2023. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період з 21.01.2023 року по 05.02.2023 року, з 02.03.2023 року по 16.03.2023 року, з 05.07.2023 року по 12.07.2023 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період з 21.01.2023 року по 05.02.2023 року, з 02.03.2023 року по 16.03.2023 року, з 05.07.2023 року по 12.07.2023 року. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачено додаткову грошову винагороду за періоди з 21.01.2023 року по 05.02.2023 року, з 02.03.2023 року по 16.03.2023 року, з 05.07.2023 року по 12.07.2023 року, оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає в невиплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшеної до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони. Спірні правовідносини регулюються Постановою КМ України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в редакції, що діяла в період з 11 січня 2023 року по 29 липня 2023 року (далі - Постанова № 168). В Постанові № 168 зазначено: "1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;" Відповідно до вказаних приписів військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях виплачується додаткова винагорода, розмір якої збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях. Тобто додаткова грошова винагорода виплачується в розмірі до 30000 гривень або до 100 000 гривень на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на службі або участі в бойових діях. Аналіз вказаної постанови свідчить про те, що виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або перебувають у відпустці для лікування, також здійснюється на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування. При цьому умовою для виплати додаткової грошової допомоги військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування, є перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і 14.12.2022 отримав поранення пов`язане із захистом Батьківщини, а саме: вогнепальне кульове сліпе черепно-мозкове поранення лобної ділянки справа за обставин під час виконання бойового завдання (службових обов`язків) захищаючи Батьківщину в Луганській області. Відповідно до свідоцтва про хворобу № 493 від 16.03.2023, гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 поставила позивачу діагноз стан після перенесеного тяжкого мінно-вибухового поранення (14.12.2022) вогнепального осколкового проникаючого сліпого радіарного черепно- мозкового поранення з вхідним отвором в правій скронево-лобній ділянці, з відкритим вогнепальним багатоуламковим переломом склепіння черепа в правій лобно-скроневій ділянці, ходом ранового каналу через лобно-скроневу ділянку правої півкулі головного мозку, серповидний відросток до стороннього металевого тіла в лобно-тім`яній ділянці лівої півкулі головного мозку; забою головного мозку важкого ступеню з вогнищем геморагічного забою в правій лобно-скроневій ділянці, вогнищем геморагічного забою з внутрішньомозковою гематомою в лівій лобно- тім`яній ділянці головного мозку, травматичним субарахноїдальним крововиливом., лікованого оперативно: (15.12.22) - ПХО черепно-мозкового поранення, кістково-пластична трепанація черепа в скроневій ділянці справа, видалення субдуральної гематоми, мозкового детриту, вогнищевого забою скроневої частки, множинних кісткових уламків справа, пластика ТМО окісним клаптем на живлячій ніжці, пластики вхідного отвору місцевими тканинами з. підшиванням окісного клаптя до апоневрозу у вигляді дефекту склепіння черепа, що прикритий кістковим імллантом лінійним розміром 71x64 мм, правобічної пірамідної недостатності, штелектуально-мнестичного зниження, металевого осколка у правій лобио- скроневій області, помірно-виражених стато-координаторних порушення, кістозно-атрофічних змін правої лобно-скроневої ділянки, диплопії, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови на праве вухо 5,0 м, на ліве вухо 3,0 м, зміцнілого післяопераційного шкірного рубця правої лобно-скроневої ділянки. Судом першої інстанції зазначено, що представником позивача до матеріалів справи надано: - виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 2714/718, з якої вбачається, що позивач в період з 22.12.2022 по 14.01.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_2 ; - виписку із медичної карти стаціонарного хворого № Е16214 (8472), з якої вбачається, що позивач в період з 15.12.2022 по 19.12.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у КП "ДОКЛ ім. І.І. Мечнікова"ДОР"; - виписний (перевідний) епікриз № 16598/739, з якого вбачається, що позивач в період з 19.12.2022 по 22.12.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у НВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь"; - санаторно курортну книжку з терміном лікування з 21.01.2023 по 05.02.2023 (санаторно курортну карту форми № 072/о, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 28 липня 2014 року № 527, суду не надано). Щодо вимоги за період з 02.03.2023 по 16.03.2023, то відповідно до свідоцтва про хворобу № 493 від 14.04.2023 (а.с.21-22) гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_2 , позивач перебував на обстеженні і лікуванні у КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова "ДОР" з діагнозом: "... стан після перенесеного тяжкого мінно-вибухового поранення (14.12.2022) ...". Відтак, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачу відповідач мав виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 02.03.2023 по 16.03.2023 і не зробивши цього вчинив протиправну бездіяльність, а тому для захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов`язати нарахувати та виплати йому зазначену винагороду. Стосовно наявності підстав для нарахування та виплати вказаної винагороди позивачу за періоди з 21.01.2023 по 05.02.2023, з 05.07.2023 по 12.07.2023, колегія суддів зазначає наступне. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині виходив з того, що в доданих представником позивача до позову медичних документів відсутня інформація про перебування позивача в періоди з 21.01.2023 року по 05.02.2023 року; з 05.07.2023 року по 12.07.2023 року на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (14.12.2022), пов`язаним із захистом Батьківщини. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними доводами, враховуючи наступне. Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що представником позивача на виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 р. було долучено, зокрема, епікриз з історії хвороби №2276, яким підтверджується стаціонарне лікування ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 12.07.2023. Отже, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , як полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої КМ України від 28.02.2022 №168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 05.07.2023 по 12.07.2023 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 05.07.2023 по 12.07.2023. Стосовно періоду з 21.01.2023 по 05.02.2023, то судова колегія звертає увагу на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що представником позивача до суду першої інстанції було долучено лише титульну сторінку та перший аркуш санаторно-курортної книжки, яка не підтверджує, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Окрім того, як свідчить зміст ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Представником позивача не було долучено до матеріалів справи висновок військово-лікарської комісії на підставі якої ОСОБА_1 проходив лікування. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за періоди з 05.07.2023 по 12.07.2023. Прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 05.07.2023 по 12.07.2023. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 05.07.2023 по 12.07.2023. В решті - рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.