Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 350/1590/23

Справа № 350/1590/23 Провадження № 22-ц/4808/610/24 Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д., секретаря Кузів А.В., з участю представника особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, позивача ОСОБА_1 , адвоката Креховецької Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Креховецької Надії Миколаївни на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Пуликом М.В. 07 лютого 2024 року в смт. Рожнятів Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 16 лютого 2024 року, в с т а н о в и в: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно рішення Рожнятівського районного суду від 22.11.2011 у справі №2/0913/448/11 з нього на користь ОСОБА_3 щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму на одну дитину, для дитини відповідного віку, а саме на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але на його утриманні, крім сина ОСОБА_5 , знаходиться дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народжена у повторному шлюбі з ОСОБА_7 , а також непрацездатна мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Розмір аліментів у розмірі 1/4 від усього доходу, а це в основному заробітна плата, що він отримує перебуваючи на військовій службі, сягає щомісячно близько 24 625 грн, що у 8.6 разів перевищує прожитковий мінімум. З огляду на вищенаведене вважає, що для забезпечення потреб інших членів його сім`ї доцільним є зменшенням розміру аліментів до 1/8 частки від його доходу, що становитиме 12321 грн, а це у 4,5 разів вище встановленого законодавством прожиткового мінімуму на дитину та є достатнім для цієї вікової групи, що дозволить йому на належному рівні утримувати ще одну дитину, а також оплачувати частковий догляд та лікування для непрацездатної матері. Вважає, що наведене в свою чергу свідчить про наявність підстав для зменшення розміру аліментів. Просив суд зменшити розмір аліментів, стягнених з нього за рішенням Рожнятівського районного суду від 22.11.2011 року на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-5). Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів (а.с.58-60). Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Креховецька Н. М. подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що мати позивача є інвалідом ІІ групи та постійно потребує лікування. Вважає, що сума аліментів, яка стягується з позивача, є надто великою. Відповідачка, як мати дитини, також повинна нести витрати на утримання дитини, вважає, що на сина вказаних коштів відповідачка не витрачає. Також ОСОБА_8 є військовослужбовцем та отримує нестабільний дохід, який змінюється щомісячно і при відрахуванні аліментів у більшість місяців у нього залишається незначна сума на інші витрати, які він зобов`язаний нести щодо утримання своєї сім`ї, а також нести значні витрати як військовослужбовець. Судом не враховано, що є доказ, який долучено представником відповідача це свідоцтво про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 , що свідчить також про зміну матеріального становища відповідачки, адже вона перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, який мабуть отримує певний дохід. Крім того, представник відповідача жодним чином не довів той факт, що дитина потребує утримання позивачем саме в тому чи іншому розмірі, а голослівно наголошувала тільки на обов`язку позивачу щодо утримання сина ОСОБА_5 . Вважає, що розмір аліментів, зокрема, обумовлюється фінансовими можливостями обох батьків, які в рівній мірі зобов`язані утримувати дитину, забезпечувати її потреби, необхідні для її віку та розвитку і стягнення аліментів не повинно порушувати становище іншого порівняно з становищем одержувача аліментів. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.64-73). Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. У судове засідання повторно не з`явилася відповідачка ОСОБА_3 , хоча належним чином повідомлена про розгляд справи. На адресу суду повернулися поштові відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи (постанови ВС від 10.05.2023 року в справі №755/17944/18, від 13.05.2024 року у справі №755/4829/23). Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності відповідачки. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11). На утримання дитини з позивача стягуються аліменти відповідно до рішення Рожнятівського районного суду від 22.11.2011 у справі №2/0913/448/11 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.7, 8). Згідно свідоцтва про шлюб від 20.05.2012 ОСОБА_3 18 травня 2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 Прізвище після реєстрації шлюбу відповідачці присвоєно Вірста (а.с.50). 02 червня 2015 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 (а.с. 10). ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилась дочка ОСОБА_11 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 18.08.2015 року на а.с. 12). Копією акту обстеження житлово-побутових умов матері позивача ОСОБА_8 від 20.10.2023 підтверджено, що ОСОБА_8 проживає одна, являється особою з інвалідністю II групи. Отримує фінансову допомогу від сина ОСОБА_1 (а.с.13, 32). Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 місце роботи - В/Ч НОМЕР_2 за період з вересня 2022 року по серпень 2023 року отримав дохід в розмірі 890 886,50 грн (а.с. 19). Позивач є особою працездатного віку, проходить військову службу, отримує грошову забезпечення та інші види виплат, задовільний стан здоров`я, будь-яких інших належних доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів не надав. Відомостей матеріального становища відповідачки матеріали справи не місять. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.180,181, 182,191 Сімейного кодексу України, встановивши, що, що позивач є особою працездатного віку, проходить військову службу, отримує грошове забезпечення та інші види виплат, будь-яких інших належних доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів не надав, а факт народження дочки в повторному шлюбі та інвалідність матері не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, тому дійшов висновку про недоведеність позивачем неспроможності сплачувати щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі, раніше визначеному судовим рішенням, яке набрало законної сили. З таким висновком апеляційний суд не погоджується з огляду на таке. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України (зміна розміру аліментів) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану когось із двох (платника аліментів або одержувача), погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, або сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому ці підстави мають настати після ухвалення рішення про стягнення аліментів, оскільки таке рішення вже набрало законної сили і встановлені цим рішенням суду обставини, а також обставини, які існували на час його ухвалення, не можуть бути переоцінені у іншій справі, яка розглядається пізніше. Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 1 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У правовідносинах між сторонами спору стягнення аліментів на утримання дитини відбувалося за рішенням суду від 22 листопада 2011. Згідно з ч. 1 статті 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. При цьому ч. 2 ст. 182 передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В силу статті 8 Закону України "Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2833,00 гривень. Положеннями ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі, дітей віком від 6 до 18 років. Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, колегія суддів виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини. Однак, цей розмір є мінімальною межею. Максимальна межа, навпаки, не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків. При вирішенні спору, якщо частка аліментів перевищує мінімальну прожиткову гарантію (прожитковий мінімум) слід виходити із критеріїв достатності, необхідності розміру аліментів та потреб дитини. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилається на те, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір ОСОБА_8 , як являється особою з інвалідністю ІІ групи та дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжена у повторному шлюбі з ОСОБА_7 . Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта про перебування на його утриманні матері, оскільки ним не подано жодних доказів про відсутність у його матері самостійного доходу, зокрема у вигляді пенсії, а також доказів про відсутність інших осіб, які мають обов`язок її утримувати. Тому ця підстава для зменшення розміру аліментів не має значення. Але, вирішуючи питання щодо зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції мав врахувати положення ст. 182 СК України щодо зміни сімейного стану позивача і народження дитини у повторному шлюбі, , а також те, що визначений розмір аліментів на рівні 1/4 частини від заробітку на одну дитину призводить до дисбалансу матеріального забезпечення іншої дитини, народженої у повторному шлюбі і після стягнення аліментів на старшого сина. Враховуючи рівність прав дітей на матеріальне утримання від одного батька, апеляційний суд дійшов висновку, що визначений раніше розмір аліментів на дитину підлягає зміні, а тому наявні підстави для його зменшення до 1/6 частини. Такий розмір аліментів забезпечуватиме потреби неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , буде достатнім для його розвитку, а також не буде надто обтяжливим для платника аліментів. Апеляційний суд звертає увагу, що у майбутньому у разі настання обставин, передбачених ст. 192 СК України одержувач аліментів не обмежена у праві звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів. На підставі викладеного, керуючись, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Креховецької Надії Миколаївни задовольнити частково. Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів, стягнених рішенням Рожнятівського районного суду від 22 липня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині у задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І. О. Максюта Судді: Л.В. Василишин В.Д. Фединяк Повний текст постанови складено 31 травня 2024 року