Постанова Дніпровський апеляційний суд № 229/8999/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5324/24 Справа № 229/8999/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шурин Ігор Васильович, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 березня 2024 року, яке ухвалено суддею Хомченко Л.І. у місті Дружківка Донецької області та повне судове рішення складено 22 березня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліфшиць З.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Позовна заява мотивована тим, що 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .. Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У попередньому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 мають спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із ОСОБА_3 за межами території України, на що позивач, свого часу, дав нотаріальний дозвіл на вивіз дитини за межі території України. В жовтні 2016 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду позовну заяву про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_7 , та відповідно, з нього стягується 1/4 (25%) від усіх видів його доходу в рахунок сплати аліментів на утримання ОСОБА_7 . В травні 2023 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та утримання дружини, яка перебуває у відпустці по досягненню дитиною 3-х років, та відповідно з липня 2023 року відбувається стягнення аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2023 року по ВП НОМЕР_3 з позивача стягується 1/3 (33.33%) від усіх його видів доходу аліменти на утримання малолітніх синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2023 року по ВП НОМЕР_4, з позивача стягується 1/8 (12.5%) від усіх видів його доходу аліменти на утримання дружини ОСОБА_4 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, в сукупності з позивача стягуються аліменти у розмірі 70.83 % від усіх видів його доходу. Також позивач зазначає, що на його утриманні знаходиться його мама ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має тяжке хронічне захворювання . Позивач вказав, що має тяжке захворювання , що в свою чергу потребує постійного нагляду лікарів та відповідно постійної підтримуючої терапії, що в свою чергу вартує коштів. Таким чином, позивач вважає, що кожен з дітей має отримувати по 16.66% від усіх видів його доходу, але враховуючи той факт, що на малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже стягується на двох 33.33% по 16.66 % на кожного, що аліменти, які стягуються на користь відповідачки ОСОБА_3 перевищують встановлений чинним законодавством розмір аліментів. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 18 березня 2024 рокупозовні вимоги задоволено частково Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 на підставі рішення від 25.10.2016 року Підволочиського районного суду Тернопільської області . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 16,6% з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шурин І.В., просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції зменшено розмір аліментів без урахування висновків Верховного Суду в аналогічних справах та без підтвердження належними та допустимими доказами погіршення матеріального стану платника аліментів. При цьому, зменшення розміру аліментів у зв`язку з наявністю на утриманні позивача іншої дитини, без підтвердження погіршення його матеріального стану, не сприятиме належному забезпеченню його доньки та суперечитиме її інтересам. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що народження дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Суд першої інстанції взагалі не послався на жодний доказ, який би підтверджував факт погіршення матеріального становища позивача. Посилання на те, що позивач та його матір хворіють не доводить того факту, що ним здійснюється витрачання коштів на їх лікування. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліфшиць З.О., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Крім того, позивач визнаний людиною з інвалідністю третьої групи внаслідок несення військової служби, та в подальшому його очікує тривале лікування. Відповідно до довідки ВЛК від 21 березня 2024 року позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліфшиць З.О., яка заперечувала проти доводів апеляціної скарги, просила відмовити у її задоволенні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 . Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дитини (а.с.11-12). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 7145592 від 04.04.2023 року з ОСОБА_1 , стягнуто на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , щомісячно у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (а.с.16-17). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 від 10.05.2023 року з ОСОБА_1 , стягнуто щомісячно на користь ОСОБА_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.02.2023 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку (а.с.18-19). Від попереднього шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 мають спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області справа № 604/812/16-ц, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, жителя м. Запоріжжя і.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Богданівка Підволочиського району, і.н. НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 серпня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.14-15). Відповідач ОСОБА_3 разом з дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за межами території України. Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2020 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_12 громадянином Республіки Німеччина, зареєстрований Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Таким чином, прізвище відповідачки ОСОБА_3 після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін відповідно до ст. 148 СК України від 03.03.2021 року дитині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , змінено прізвище. Таким чином, прізвище дитини після зміни - ОСОБА_9 . 24.01.2024 року до суду від відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шурин І.В., надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів. Позивач вказує, що, він сплачував аліменти, але на теперішній час не має такої можливості, бо в сукупності з нього стягуються аліменти у розмірі 70,83 % від усіх видів його доходу. Крім того, він утримує свою матір, яка має хронічне захворювання (а.с. 20-21). Зазначив, що вона має онкологічне захворювання (а.с. 22), яке потребує постійного нагляду лікарів та відповідно постійної підтримуючої терапії, що потребує коштів, тому матеріальне становище позивача істотно погіршилося. Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що на даний час загальний розмір аліментів, який нараховується та стягується з нього, становить набагато більше половини його заробітку, що ставить його у скрутне матеріальне становище, та унеможливлює достатнє його існування. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, зазначив, що убачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача) в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідачки ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), так як наявні в матеріалах справи докази вказують, що позивач працює, на даний час утримуються аліменти ще на двох дітей, з огляду на що наявні підстави, передбачені статтею 192 СК України, для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частин першої, другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина 3 ст.181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»). Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05лютого 2014 року №6-143цс13. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріалього, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги зміною свого сімейного та матеріального стану. При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої). Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на, доньку ОСОБА_7 (на теперішній час - ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , сімейний стан ОСОБА_1 змінився, зокрема, у нього народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на утриманні позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його матеріальний стан погіршився. Також, згідно доказів, наданих позивачем ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції на спростування доводів апеляційної скарги, останній, 21 серпня 2019 року уклав шлюб з ОСОБА_2 , яка є матір`ю його синів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що додатково свідчить про зміну матеріального та сімейного стану позивача. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2023 року з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Стягнення аліментів проводиться з 16 лютого 2023 року до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 травня 2023 року з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 лютого 2023 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку. Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста, виданого 13 лютого 2023 року лікарем - консультантом ОСОБА_14 , ОСОБА_1 встановлено діагноз: семінома правого яєчка pT3N0M0S0 ст. І В; кл. гр. ІІ. Стан після оперативного лікування. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зміни розміру стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на користь відповідачки ОСОБА_3 у зв`язку зі зміною сімейного стану платника аліментів, погіршення його здоров`я та матеріального стану. При цьому, зменшуючи розмір стягуваних аліментів на доньку ОСОБА_7 до 16,6% з усіх видів заробітку (доходу) боржника, судом першої інстанції дотримано балансу рівності прав дітей ОСОБА_1 на матеріальне забезпечення, адже у сукупності на трьох дітей розмір аліментів буде становити 1/2 частину доходу позивача. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шурин Ігор Васильович - залишити без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 01 липня 2024 року. Головуючий: Судді: