Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/8740/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8740/23 пров. № А/857/1267/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (суддя Плеханова З.Б., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі справи №260/8740/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області, про скасування вимоги про сплату боргу, встановив: У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просив скасувати вимогу заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_2 від 20.09.2023р. №Ф-6031-0716 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в розмірі 1836,12 грн.. Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у задоволенні позову відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справ, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що є підставами для його скасування з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що за 2022 рік ЄСВ сплачено позивачем своєчасно і в повному обсязі. Проте, 06.07.2022 відповідач самовільно і незаконно зменшив переплату до 1023,88 гри., покликаючись на «Додаток 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця №9433808174 від 06.07.2022. У зв`язку з цим оскаржувана вимога відповідача від 20.09.2023 не відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду й ухвалити у даній справі нове рішення про задоволення цього позову в повному обсязі. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами. Просить відмовити апелянту у задоволені апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Суд встановив такі фактичні обставини справи. Згідно інформаційних ресурсів органів ДПС ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 12.09.2011 за №23250000000 003831 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області, Хустська ДПІ з 23.04.2012. Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 31.05.2012 ОСОБА_1 як суб`єкт господарювання, діяльність у сфері права _69.10, податкова адреса: АДРЕСА_1 , місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , обрав або перейшов на спрощену систему оподаткування з 01.06.2012, ставка 20%, 2 група (а.с. 3). Позивачем самостійно до контролюючого органу подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №9302548339 від 30.01.2023 за 2022 рік з обсягом доходу у 700678,50 грн. єдиного податку другої групи (а.с. 31). До вказаної декларації позивачем подано додаток 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з визначеною сумою єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду у сумі 2860 грн. (самостійно нараховано за січень - лютий 2022 року по 1430 грн. за кожен місяць) (а.с. 33). Враховуючи наявну переплату на дату сплати у розмірі 1023,88 грн, заборгованість відповідно становить 1836,12 грн. та обліковується на інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 Єдиний внесок - для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. Згідно інтегрованої картки платника податку по єдиному внеску (код платежу 710400000) (далі - ІКП) по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2022 обліковувалась переплата у сумі 14 113,88 гривень (а.с. 69). 19.01.2022 в результаті сплати відповідно до платіжного доручення від 19.01.2022 №300223066. в сумі 1430,00 грн., в ІКП збільшилась переплата та склала 15543,88 гривень. 19.02.2022 в результаті сплати, відповідно до платіжного доручення від 19.02.2022 №310310454 в сумі 1 430,00 грн., в ІКП збільшилась переплата та склала 16973,88 гривень. В зв`язку з наявністю станом на 31.03.2023 заборгованості по відкритій інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 Єдиний внесок (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) 20 вересня 2023 року заступник начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_2 на підставі статті 25 Закону та статті 59 ПКУ та облікових даних картки особового рахунку сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2023 №Ф-6031-0716 на суму 1836,12 гривень (а.с. 4). Вказану вимогу надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено 02.10.2023. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600047662840 (а.с. 5). Не погоджуючись з сформованою вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду із цим позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно пункту 2 статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. За приписами статті 3 Закону №2464-VI, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Пункт 1, 4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної у статті 7 Закону бази нарахування єдиного внеску, (частина п`ять статті 8 Закону). Згідно з абзацом 3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Відповідно до абзацу 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Відповідно до пункту 296.2. статті 296 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників. Відповідно до підпункту 49.18.3. пункту 49.18. статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Відповідно до Закону України від 04.07.2013 року №404-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку із проведенням адміністративної реформи» та Закону України від 04.07.2013 року №406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із проведенням адміністративної реформи», Державна податкова служба України здійснює адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.10.2013 року. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.4 ст.8 Закону №2464-VI). З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Міністерство фінансів України прийняло наказ №5 від 12.01.2021 року, яким затвердило Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5). Порядок №5 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За визначенням, наведеним в пункті 2 Порядку №5: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДПС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Перелік форм ІКП та методичні рекомендації щодо ведення форм оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Методичні рекомендації) затверджені наказом Державної фіскальної служби України №267 від 10.04.2015 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованих та сплачених платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку №5 Оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів: за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року №621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за №1115/29245; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460. Визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи податкового органу, а саме: зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску позивача. Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів враховує, що як встановив суд, 06.07.2022 на підставі поданої платником податків звітності, а саме Додатку 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за звітний період 2021 рік від 06.07.2022 №9433808174 в ІКП нарахованого зобов`язання з єдиного внеску в сумі 15 950,00 грн. (поквартально: І кв. 2021р. - 4 070,00 грн., II кв. 2021р. - 3 960,00 грн., III кв. 2021р. 3 960,00 грн., IV кв. 2021р. 3 960,00 грн. ) термін сплати яких - 06.07.2022. В результаті чого в ІКП зменшилась переплата на суму 15950,00 грн. та склала 1 023,88 грн. (переплата 16973,88 грн. - 15950,00 грн.). 13.03.2023 року на підставі поданої звітності, а саме згідно Додатку 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за звітний період 2022 рік від 30.01.2023 №9302548339 року в ІКП нарахованого зобов`язання з єдиного внеску в сумі 2 860,00 грн. (самостійно нараховано за січень - лютий 2022 року по 1430 грн. за кожен місяць). В результаті чого в ІКП зменшилась переплата на суму 1 023,88 грн. та виникла недоїмка в сумі 1 836,12 грн. (2860,00 грн. - 1023,88 грн.), на яку і сформовано оскаржувану вимогу. Таким чином, за позивачем обліковується заборгованість з ЄСВ, яка таким добровільно у повному обсязі не сплачена. Разом з тим, позивач добровільно не сплатив у повному обсязі нарахований єдиний внесок. Колегія суддів вважає, що у зв`язку з наявністю станом на 31.03.2023 заборгованості по відкритій інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 «Єдиний внесок (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність)» Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на підставі статті 25 Закону №2464-VI та облікових даних картки особового рахунку правомірно сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2023 №Ф-6031-0716 на суму 1836,12 гривень. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що завжди своєчасно і у встановленому розмірі сплачує єдиний соціальний внесок та заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску відсутня. На підтвердження зазначеного у суді першої інстанції позивачем долучено платіжні інструкції про сплату єдиного внеску у 2022 році на загальну суму 2860,00 грн. До апеляційного скарги додатково долучено платіжні інструкції (квитанції) за 2021 рік на загальну суму 14630,00 грн. Вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не розібрався з спірними правовідносинами, допустив не повне з`ясування обставин справи. З цього приводу колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції прийнято судове рішення на підставі наявних матеріалів та доказів в обґрунтування своєї позиції з обох сторін. Так, позивачем надавались додаткові пояснення у відповіді на відзиву з долученими додатками. Відповідачем у свою чергу також надавались пояснення та заперечення як у відзиві на позовну заяву так і у запереченні на відповідь на відзив позивача з відповідними додатками. Платіжні інструкції (квитанції) за 2021 рік долучені позивачем тільки до апеляційної скарги. При цьому, у відповідності до частини 4 статті 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. Однак, жодних причин в апеляційні скарзі, з якої причини ці докази не були надані до суду першої інстанції, не наведено. Суд вважає, що позивач не був позбавлений права надати такі докази у суді першій інстанції під час розгляду справи. На підставі встановлених у справі фактичних обставин та наведеного правового регулювання спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до переконання про неспростований висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак позов задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги позивача такий висновок суду не спростовують, а зводяться до його переоцінки. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підстав наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року в адміністративній справі №260/8740/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль