Постанова КЦС ВС № 344/17993/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року м. Київ справа № 344/17993/21 провадження № 61-6878св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - акціонерне товариство «Універсал Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський Віталій Данилович, Відділ державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Жук Ростислав Стефанович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Пастернак І. А. від 13 вересня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Томин О. О., Пнівчук О. В., Баркова В. М., від 29 березня 2023 року і виходив з наступного. Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В. Д., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновлення запису про державну реєстрацію права власності.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки, який забезпечує належне виконання його зобов`язань за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №02/748к. 3. 24 жовтня 2017 року постановою державного виконавця Івано-Франківського міського ГТУЮ в Івано-Франківській області на підставі виконавчого листа № 344/6773/2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з нього на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №02/748к у сумі 42 225,55 дол. США. В рамках цього виконавчого провадження проведені електронні торги з реалізації квартири.

4. Постановою головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гнатюка В. Я. від 27 листопада 2018 року в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 344/6773/2015 від 23 жовтня 2015 року передано ПАТ «Універсал Банк» квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 5. 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В. Д. видано свідоцтво про придбання ПАТ «Універсал Банк» майна та зареєстровано право власності на цю квартиру за відповідачем.

6. Позивач вважає, що оскільки на час передачі квартири на реалізацію право користування з 2011 року мала його малолітня дитина - ОСОБА_2 , 2011 року народження, а дозвіл органу опіки та піклування не було отримано державним виконавцем, тому спірна квартира була незаконно передана у власність відповідача.

7. Незаконність дій державного виконавця, а саме вчинення їх з порушенням вимог статті 18, частини восьмої статті 48, статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», частини четвертої статті 47, частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку», підтверджена також постановою в.о. начальника Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби від 05 березня 2021 року №19.14-10/7.

8. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: скасувати рішення приватного нотаріуса Павлінського В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 листопада 2018 року з індексним номером 44354130; поновити запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Максимчин Т. В.

9. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Відділ державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Стислий виклад позиції відповідача

10. АТ «Універсал Банк» заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх безпідставність. Відповідач зазначав, що передача у власність банку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також реєстрація права власності на неї відбулись з дотриманням установленого законом порядку, відповідно до Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Будь-яких обмежень в розумінні статті 24 цього Закону, які б давали підстави приватному нотаріусу для винесення рішення про відмову в державній реєстрації, не існувало і не існує.

11. Зауважував, що позивач та його дружина вже зверталися до суду з позовом про скасування свідоцтва та запису про право власності, за результатами розгляду якого було відмовлено у задоволенні позову (справа № 344/19565/19). Вважав, що спір у цій справі є аналогічним спору у справі № 344/19565/19. Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2021 року щодо заборони будь-яким службам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. прийнято відповідно до норм чинного законодавства та в межах його компетенції. Факт реєстрації неповнолітньої дитини у переданій в іпотеку квартирі після укладення договору іпотеки не має юридичного значення для виконавця при примусовому виконанні рішення суду про стягнення заборгованості з боржника та вчиненні дій щодо реалізації арештованого майна через електронні торги. Має значення лише факт відсутності у дітей права власності чи права користування цією квартирою на момент укладення вище вказаного договору іпотеки. Тому виконавець не мав отримувати дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію спірного майна. При проведенні торгів були наявні відомості про те, що у квартирі не зареєстровані неповнолітні діти. З огляду на наведене, судом встановлено, що під час здійснення приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В. Д. реєстрації права власності за АТ «Універсал Банк» на спірну квартиру жодних суперечностей у реєстрі не існувало. Позовна вимога про поновлення запису про державну реєстрацію права власності попереднього власника є похідною від вимог про скасування рішення про право власності, крім того, є передчасною. Також суд першої інстанції вказав на неефективність обраного позивачем способу захисту права. Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Жук Р. С., задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови. Зауважено, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, з огляду на те, що електронні торги, в результаті яких було реалізовано спірне майно, не оскаржувалися та не були визнані недійсними. Крім того, боржник, зареєструвавши у спірному будинку неповнолітніх дітей, діяв всупереч умов укладеного договору іпотеки, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт звернення боржника до іпотекодержателя з відповідною заявою. Узагальнені доводи касаційної скарги 16. 08 травня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Жук Р. С., подав засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 761/15667/15-ц, від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 755/10564/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 932/929/22 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував порушення органом державної виконавчої служби при вчиненні дій щодо реалізації іпотечної квартири вимог чинного законодавства в частині отримання попередньої згоди (дозволу) органу опіки та піклування або відповідного рішення суду при передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.

19. Заявник зауважує, що він у законний спосіб зареєстрував у квартирі свою новонароджену дитину. Крім того, ні положеннями Цивільного кодексу України, ні Закону України «Про іпотеку» не передбачено обмежень прав членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

20. На думку заявника, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що на момент проведення електронних торгів була відсутня підстава для реєстрації права власності на нього за відповідачем, оскільки відповідні дії державного виконавця щодо передачі на прилюдні торги іпотечної квартири були визнані незаконними на підставі постанови в.о. начальника Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Крім того, постановою заступника начальника управління ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області від 28 листопада 2018 року було скасовано постанову державного виконавця від 27 листопада 2018 року про передачу майна стягувачеві. З урахуванням наведеного, акцентує увагу на тому, що торги з реалізації майна не відбулися, а тому відсутня необхідність у визнанні їх недійсними.

21. Вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо обрання ним неналежного та неефективного способу захисту його прав, а також нерелевантності наведеної судом практики Верховного Суду. Зауважує, що суди розглянули справу з надмірним формалізмом, не застосували принципи «суд знає закон» та процесуальної економії, у зв`язку з чим безпідставно відмовили у захисті його порушених прав. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/17993/21, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. 23. 02 червня 2023 року матеріали цивільної справи № 344/17993/21 надійшли на адресу Верховного Суду.

24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2023 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 справу розподілено судді-доповідачу ОСОБА_4.

25. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 справу розподілено судді-доповідачу Синельникову Є. В.

26. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу 27. 14 червня 2023 року АТ «Універсал Банк» за допомогою засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

28. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що державним виконавцем в ході виконавчого провадження були проведені усі необхідні дії для передачі спірної квартири на реалізацію. Будь-яких зауважень до переданого на реалізацію пакету документів не було, що свідчить про дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

29. Акцентує увагу на тому, що у провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала справа № 344/17017/18 за скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та зупинення виконавчого провадження на підставі реєстрації у спірній квартирі малолітньої особи. Однак, зазначена скарга була залишена без розгляду за клопотанням заявника, чим фактично підтверджено законність передачі майна на реалізацію.

30. Вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності необхідності в отриманні дозволу органу опіки та піклування, оскільки такий дозвіл необхідний на момент укладення договору іпотеки. Разом з тим, дитина народилася після укладення договору іпотеки та її місце проживання було зареєстровано у предметі іпотеки без згоди іпотекодержателя. Більш того, на момент передачі спірної квартири на торги зареєстрованих малолітніх дітей у ній не встановлено.

31. Доводи касаційної скарги щодо скасування 28 листопада 2018 року постанови про передачу майна стягувачу від 27 листопада 2018 року є безпідставними. Зазначена постанова була чинною на час здійснення оскаржуваних реєстраційних дій та скасована лише 13 грудня 2018 року.

32. Посилається на відсутність будь-яких обмежень при реєстрації права власності на спірне майно, а також неналежності обраного позивачем способу захисту його прав шляхом скасування рішення та поновлення запису про державну реєстрацію. Фактичні обставини справи, встановлені судами 33. 09 серпня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02/748к, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 55 000,00 дол. США на умовах, визначених договором, строком до 08 серпня 2037 року.

34. Того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 02/748к трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 09 серпня 2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Максимчин Т. В. за реєстром № 1254. Право власності на квартиру зареєстроване Івано-Франківським ОБТІ 09 серпня 2007 року за реєстраційним №19746552, № запису 4818 в книзі 68 (витяг про реєстрацію права власності № 15532077, виданий Івано-Франківським ОБТІ від 09 серпня 2007 року).

35. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2015 року у справі № 344/6773/2015 задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» 42 225,55 дол. США та судові витрати. 36. 24 жовтня 2017 року постановою державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Капущаком І. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 344/6773/2015, виданого 23 грудня 2015 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 42 225,55 дол. США.

37. В рамках зазначеного виконавчого провадження 30 травня 2018 року головним державним виконавцем Гнатюком В. Я. проведено опис та арешт майна боржника, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_3 . 38. 27 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанову та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки електронні торги з продажу вищевказаного майна не відбулися по причині відсутності допущених учасників торгів, а банк заявив своє бажання залишити за собою нереалізоване майно. 39. 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В. Д. на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, затвердженого Івано-Франківським МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області 21 листопада 2018 року, посвідчено право власності ПАТ «Універсал Банк» на квартиру АДРЕСА_3 та видано відповідне свідоцтво, запис в реєстрі № 4125.

40. Того ж дня на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44354130 від 30 листопада 2018 року 16:03:20 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. зареєстровано право власності на спірну квартиру за ПАТ «Універсал Банк», номер запису про право власності: 29205130.

41. З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 27 ОСББ «Механізатор» від 16 жовтня 2018 року, будинкової книги, довідки № 8535 Центру надання адміністративних послуг м. Івано-Франківськ від 10 грудня 2019 року слідує, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з 10 листопада 2010 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з 15 липня 2011 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - з 15 липня 2011 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - з 20 липня 2011 року. 42. 28 листопада 2018 року заступником начальника управління ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області Французом І. Г. винесено постанову №04-25/232 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1, якою за наслідками проведеної перевірки було встановлено ряд порушень. Вказаною постановою визнано дії головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області Гнатюка В. Я. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 такими, що вчинені з порушенням вимог пункту 3 частини 6 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна; доручено начальнику Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області Лавриновичу Р. М. скасувати заявку на реалізацію арештованого майна від 06 вересня 2018 року щодо проведення електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_3 та вимогу державного виконавця від 19 жовтня 2018 року; скасувати постанову державного виконавця від 27 листопада 2018 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та вчинити дії, передбачені пунктом 3 частини шостої розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна. 43. 13 грудня 2018 року постановою головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гнатюка В. Я. скасовано заявку на реалізацію арештованого майна від 06 вересня 2018 року і проведення електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_3 ; скасовано вимогу державного виконавця від 19 жовтня 2018 року; скасовано постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 27 листопада 2018 року.

44. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2020 року у справі № 344/6773/15-ц скасовано постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області Гнатюка В. Я. від 13 грудня 2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою було скасовано заявку на реалізацію арештованого майна від 06 вересня 2018 року проведення електронних торгів з реалізації квартири, вимогу державного виконавця від 19 жовтня 2018 року та постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 27 листопада 2018 року.

45. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року скасовано постанову заступника начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області Француза І. Г. № 04-25 від 28 листопада 2018 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1. В решті ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін.

46. Постановою № 19.14-10/7 в.о. начальника Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про результати перевірки законності виконавчого провадження від 05 березня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 344/6773/2015 від 23 грудня 2015 року визнано дії головного державного виконавця Гнатюка В. такими, що вчинені з порушенням статті 18, частини восьмої статті 48, статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», частини четвертої статті 47, частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку».

47. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 вересня 2021 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2021 року, у справі № 344/19565/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк» та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. про скасування свідоцтва та запису про право власності, у зв`язку із обранням позивачами неналежних способів захисту їх прав. Позиція Верховного Суду

48. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

49. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

50. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

52. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

54. Спірні правовідносини стосуються захисту прав боржника у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення про стягнення боргу, з посиланням на порушення процедури реалізації іпотечного майна при виконанні судового рішення, зокрема, у зв`язку з реєстрацією місця проживання у спірному майні неповнолітньої дитини та відсутністю відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію квартири.

55. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

56. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

57. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

58. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

59. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

60. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».

61. Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

62. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу VII Порядку реалізації майна реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

63. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 дійшла висновку, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень). Це кореспондує пункту 3 розділу ІІ цієї Інструкції.

64. Вимога про отримання дозволу державним виконавцем від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить неповнолітній дитині, встановлена задля забезпечення захисту прав дитини, зокрема передбачених статтями 17 та 18 Закону України «Про охорону дитинства», статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», від можливого порушення.

65. Якщо суд приймає рішення про солідарне стягнення з боржника та його поручителя коштів у рахунок погашення їх зобов`язань перед кредитором, то суд не досліджує питання прав тих чи інших осіб, які пов`язані з можливими об`єктами жилої нерухомості, які вже сам державний виконавець відповідно до Закону про виконавче провадження визначає до реалізації, зокрема, на відкритих торгах для забезпечення виконання цього судового рішення. А відтак проведення такої реалізації майна, в тому числі спірної квартири, не контролюється судом допоки відповідні дії державного виконавця не оскаржуються кимось з учасників виконавчого провадження чи іншими особами відповідно до закону.

66. Разом з тим повноваження державного виконавця не мають того характеру та обсягів, які має суд, зокрема у межах цивільного процесу. Обов`язки і права виконавців, закріплені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», не відповідають широті повноважень та обов`язків суду, передбачених ЦПК України для вирішення судових спорів. Наприклад, статтею 19 СК України передбачено право суду не погодитись з висновками органу опіки та піклування.

67. Державний виконавець не може самотужки забезпечити той самий рівень захисту відповідних прав неповнолітніх дітей, який може забезпечити суд реалізуючи, наприклад, статтю 39 Закону України «Про іпотеку».

68. В зв`язку з цим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування.

69. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (частина четверта статті 29 ЦК України). Цьому кореспондує абзац другий частини другої статті 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

70. Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 ЦК України).

71. Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону (частина перша статті 405 ЦК України).

72. Пункт 1 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

73. Верховний Суд неодноразово зауважував, що правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним (постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, постанови Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, від 10 березня 2021 року у справі № 362/6156/16-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 201/13270/19).

74. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

75. Справедливість - це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

76. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

77. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

78. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

79. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання обов`язків (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17).

80. Судами попередніх інстанцій встановлено, що положеннями пункту 3.1.9 договору іпотеки від 09 серпня 2007 року сторони погодили та позивач зобов`язався не реєструвати як місце проживання у предметі іпотеки неповнолітніх осіб та осіб пенсійного віку без згоди іпотекодержателя. Натомість, малолітня дочка позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася після укладення кредитного договору і договору іпотеки та місце її проживання було зареєстровано у спірній квартирі з 20 липня 2011 року. Доказів звернення боржника (іпотекодавця) до іпотекодержателя з відповідною заявою за згодою не надано.

81. Отже, батьки ОСОБА_2 при реєстрації її місця проживання у предметі іпотеки мали усвідомлювати, що діють всупереч положенням договору іпотеки.

82. Крім того, ДП «СЕТАМ» (організатор торгів) оприлюднило на веб-сайті відомості щодо реалізації нерухомого майна шляхом проведення електронних торгів, де в розділі характеристика лоту вказано: згідно з довідкою Муніципальної інвестиційної управляючої компанії від 31 серпня 2018 року № 849 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих неповнолітніх дітей немає.

83. Колегією суддів звернуто увагу, що частина третя статті 9 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набрав чинності 01 грудня 2021 року, передбачає, що для реєстрації місця проживання у предметі іпотеці подається письмова згода іпотекодержателя.

84. Водночас статтею 40 Закону України «Про іпотеку» (дію статті зупинено на підставі пункту 5-2 розділу VI) передбачено, що іпотекодержатель наділений правом заявити вимогу про виселення всіх мешканців з предмету іпотеки.

85. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

87. З огляду на встановлені обставини, з урахуванням принципів добросовісності й розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), баланс прав й інтересів сторін, принцип пропорційності при здійсненні судочинства, загалом обґрунтованим слід визнати висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для скасування рішення приватного нотаріуса Павлінського В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 листопада 2018 року.

88. Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 травня 2022 року № 0809/3668/2012, від 08 грудня 2022 року у справі №161/4965/20, а також правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі 755/12052/19, на яку послався заявник у касаційній скарзі.

89. Позивач дійсно не заявляв вимогу щодо неправомірності проведення торгів, а його скарга на дії та бездіяльність виконавця 27 грудня 2018 року залишена судом без розгляду у справі № 344/17017/18.

90. Натомість скарга банку на рішення виконавців судовими рішеннями у справі № 344/6773/15-ц була задоволена.

91. Водночас у відповідності до відповіді № 611318 від 28 травня 2024 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , крім права власності на квартиру АДРЕСА_3 , зареєстровано право власності на частину чотирикімнатної квартири АДРЕСА_4 .

92. Суд касаційної інстанції також бере до уваги, що правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18).

93. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку добросовісності дій боржника щодо реєстрації у предметі іпотеки місця проживання його неповнолітньої доньки, наявності боргу, неоспорення правомірності проведення електронних торгів, які відбулися у 2018 році, дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

94. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

95. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

96. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

97. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, яким було змінено рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

98. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Жук Ростислав Стефанович, залишити без задоволення.

2. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович