Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5084/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5084/23 пров. № А/857/25587/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Качмара В.Я.,Матковської З.М., за участю секретаря Кулабухової М.М., представника апелянта Онищак М.П., представника позивача Петрик І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (ухвалене головуючим суддею Желік О.М. у м. Львові) у справі № 380/5084/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправною відмову Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із втратою працездатності, безпосередньо пов`язаної з виконанням службових обов`язків; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із визначенням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що вважає протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у відмові призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу по втраті працездатності, оскільки належним органом, до якого ОСОБА_1 має право звернутися з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності, та до повноважень якого належить розгляд такої заяви, є саме Територіальне управління Державного Бюро розслідувань, розташоване у місті Львові. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності, безпосередньо пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із визначенням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачу визначено третю групу інвалідності у зв`язку із травмою, що пов`язана з виконанням службових обов`язків (що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 740176 від 19.01.2023); визначення третьої групи інвалідності настала протягом шести місяців після його звільнення з поліції (що підтверджується знову ж таки довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 740176 від 19.01.2023 та наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 № 250-ос/ДСК); ОСОБА_1 звільнено зі служби за станом здоров`я (що підтверджується наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 № 250-ос/ДСК). Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із визначенням інвалідності третьої групи, а відтак, подавши відповідну заяву до відповідача, ОСОБА_1 мав об`єктивні очікування на отримання такої допомоги. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що в законодавстві наявна прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, оскільки не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів. Також зазначає, що позивачу встановлена інвалідність внаслідок травми, отриманої 30.04.2009 під час проходження служби в органах внутрішніх справ, після чого він до 08.06.2021 проходив службу в поліції, а відтак, не відповідач, а орган Національної поліції за останній місцем проходження служби позивача в поліції є компетентним органом, уповноваженим на призначення і виплату одноразової грошової допомоги. При цьому сам факт проходження позивачем служби в Державному бюро розслідувань в даному випадку не має правового значення та не створює у відповідача обов`язку з призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що згідно з Контрактом про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08.06.2021, укладеного між Державою Україна, від імені якої виступає Державне бюро розслідувань в особі Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові та Безкоровайником Р.Б., було прийнято ОСОБА_1 на службу до Державного бюро розслідувань. Наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 № 250-ос/ДСК, звільнено із служби в Державному бюро розслідувань у відставку, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з посади Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 26.12.2022 за станом здоров`я з достроковим припиненням (розірванням) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08.06.2021. Довідкою, виданою Відділом кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 № 12-06-16/72-22 встановлено, що підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з 09.06.2021 по 26.12.2022 проходив службу на посаді начальницького складу Державного бюро розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Львові. Стаж служби станом на 26.12.2022 становить 25 років 03 місяці 26 дні. 24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності, безпосередньо пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Листом №Б-116/12-06-4371/23 від 09.02.2023 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, повідомлено позивача про відсутність правових підстав призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності. Також повідомлено, що згідно свідоцтва про хворобу № 87 від 20.12.2022 захворювання не пов`язано з проходженням служби в Державному бюро розслідувань, а травма не пов`язана з виконанням службових обов`язків із здійснення повноважень та завдань Державного бюро розслідувань. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по втраті працездатності, безпосередньо пов`язаної з виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначаються Законом України «Про державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII (далі - Закон № 794-VIII). Відповідно до ст. 1 Закону № 794-VIII, Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 794-VIII, до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань. Нормами частин 1 і 2 ст. 19 Закону № 794-VIII встановлено, що Держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Аналогічне правило закріплене в п. 25 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (далі - Положення № 743). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Відповідно до п.п. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Відповідно до ч. 4 ст. 100 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським. Разом з цим, приписами ст. 101 Закону № 580-VII передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. У свою чергу, механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів) визначає Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293 (далі - Порядок № 4). Пунктом 3 Розділу І Порядку встановлено, що поліцейський вважається таким, що виконує службові обов`язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію». Підпунктом 2 п. 4 Розділу І Порядку передбачено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Згідно підпункту 2 п. 1 Розділу ІІ Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Згідно п. 3 Розділу ІІІ Порядку заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади. Відтак, враховуючи наведене вище, встановлено право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги у разі визначення йому інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції і така допомога призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач 24.01.2023 звертався до директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги по втраті працездатності безпосередньо пов`язаної із виконанням службових обов`язків. До вказаної заяви позивачем було долучено, зокрема, акт розслідування групового нещасного випадку (поранення), що стався (сталося) 30 квітня 2009 року о 02:00, складеним від 11.05.2009 Форми Н-5* комісією, призначеною розпорядженням №123р від 08.05.2009 ГУМВС України у Львівській області та акт №36 Форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення) відносно потерпілого капітана міліції ОСОБА_1 , затвердженим Начальником ГУМВС України у Львівській області генерал-лейтенантом міліції В.М. Пісним від 26.05.2009. Згідно висновку комісій у вказаних актах, в ході проведеної перевірки установлено, що оперуповноважений відділу ОТР РАЦ УБОЗ ГУМВС України у Львівській області капітан міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю. Свідоцтвом про хворобу №87 від 20 грудня 2022 р., виданим Медичною військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» встановлено: «Медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» за розпорядженням начальника Відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснила медичний огляд оперуповноваженого оперативного відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, підполковника Державного бюро розслідувань Безкоровайника Романа Богдановича. Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): Наслідки ЗЧМТ (30.04.2009), струсу головного мозку, рвано-розмозженої рани голови, кульових поранень правої підколінної ділянки обох стегон у вигляді дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії, зі стійким цефалгічним, вестибулоатактичним синдромами, лівобічним рефлекторним геміпарезом, церебрастенічним синдромом зі стійкою вегетосудинною нестійкістю, помірним порушеннями координації та рухів, правобічним гонартрозом ІІ ст. Ангіопатія сітківки обох очей. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Вертеброгенна цервікалгія з больовим та м`язево-тонічним синдромами, незначним порушенням функції хребта на грунті остеохондрозу шийного відділу хребта, ускладненого ретролістезом С3-С6. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Постанова медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: На основі статті 75б, 23в, 70в, 71в графи 1 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції Наказ МВС України №285 від 03 квітня 2017 року. Непридатний до служби в поліції.» Як вбачається з наказу в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26 грудня 2022 року №250- ос/ДСК, звільнено із служби в Державному бюро розслідувань у відставку, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з посади Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 26.12.2022 за станом здоров`я з достроковим припиненням (розірванням) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08.06.2021. Довідкою, виданою відділом кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 №12-06-16/72-22 встановлено, що підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з 09.06.2021 по 26.12.2022 проходив службу на посаді начальницького складу Державного бюро розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Львові. Стаж служби становить 25 років 03 місяці 26 днів. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Форми №158/о серії 12ААА №012625, виданою від 19.01.2023 Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи Обласним МСЕК №3 застрахованій особі ОСОБА_1 , встановлено: «Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 45% (сорок п`ять) згідно Свідоцтва про хворобу №87 від 20.12.2022 р., з них: - 40% - на травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків (30.04.2009 р.); - 5% - на захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. Підстава: акт огляду МСЕК №143». Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №740176 від 19.01.2023р., виданою Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи Обласним МСЕК №3 інваліду ОСОБА_1 встановлено: «Група інвалідності: Третя, травма пов`язана з виконанням службових обов`язків. Підстава: акт огляду МСЕК №143». Колегія суддів констатує, що не є спірним у цій справі те, що позивачу визначено третю групу інвалідності у зв`язку із травмою, що пов`язана з виконанням службових обов`язків. що підтверджується належними доказами, визначення третьої групи інвалідності настала протягом шести місяців після його звільнення з поліції таке звільнення відбулося з підстав «за станом здоров`я». Разом з цим спірним у цій справі на переконання суду залишається питання визначення належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачу. Як згадувалось вище позивачу встановлена інвалідність внаслідок травми, отриманої 30.04.2009 під час проходження служби в органах внутрішніх справ, після чого він до 08.06.2021 проходив службу в поліції, а відтак, не відповідач, а орган Національної поліції за останній місцем проходження служби позивача в поліції є компетентним органом, уповноваженим на призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Колегія суддів наголошує на тому, що втрата працездатності отримана позивачем саме під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень і завдань міліції чи поліції. Безспірним є той факт, що втрата працездатності пов`язана із проходженням служби в поліції чи міліції, натомість жодного причинно наслідкового зв`язку із втратою працездатності та службою в Державному бюро розслідувань не має. При цьому, сам факт проходження позивачем служби в Державному бюро розслідувань в даному випадку не має правового значення та не створює у відповідача обов`язку з призначення і виплати одноразової грошової допомоги. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові не є належним відповідачем у цій справі, при цьому суд не позбавляє права позивача на звернення з аналогічним позовом до належного відповідача. Суд звертає увагу на вимоги 4 ст. 100 Закону № 580-VIII де передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським, з огляду на зміст та правове регулювання Законом № 580-VIII, таким місцем служби є саме останнє місце служби в органах поліції чи міліції, тобто коли позивач мав статус поліцейського. Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 380/5084/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар З. М. Матковська Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року