Постанова Київський апеляційний суд № 373/1829/23

справа № 373/1829/23 головуючий у суді І інстанції Керекеза Я.І. провадження № 22-ц/824/7990/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 29 травня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 8745624129 від 14 вересня 2021 року в розмірі 111 044 грн. 54 коп., в тому числі: 74 052 грн. 14 коп. заборгованості за тілом кредиту, 9 грн. 63 коп. заборгованості за річними процентами; 38 982 грн. 77 коп. заборгованості за щомісячними процентами. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 14 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 8745624129. Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5624129 та вище зазначеного Кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 82 789 грн. 60 коп. на 48 місяців, зі сплатою 0,01 % річних від суми боргу за договором, 2,70 % місячних від суми кредиту. 01 вересня 2021 року право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором було відступлено АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року. Відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 08 серпня 2023 року утворилася заборгованість в розмірі 111 044 грн 54 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 74 052 грн 14 коп., заборгованість за річними процентами - 9 грн. 63 коп., заборгованість за щомісячними процентами - 38 982 грн. 77 коп. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року в задоволенні позову АТ «ТАСКОМБАНК» відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «ТАСКОМБАНК» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує про те, що факт передачі права вимоги за кредитним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджується Реєстром прав вимоги до договору Факторингу, Випискою та Розрахунком заборгованості, які були додані до позову. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 14 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 8745624129, предметом якого були кредитні кошти в розмірі 82 789 грн. 60 коп. Кредит був наданий на строк 48 місяців (а.с.8-11). Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно із п. 1.3. Кредитного договору відповідач зобов`язалася сплачувати проценти за користуванням кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5624129, який є невід`ємною частиною Договору. Відповідно п. 2.1. до кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені у паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей Договір. Відповідно п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, Паспорт кредиту № 5624129 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень», складають єдиний кредитний договір. Також, між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 підписано Паспорт кредиту № 5305430. Відповідно до п. 4, 5 Паспорту кредиту сума кредиту становить 82 789,60 грн., строк, на який надається кредит, складає 48 місяців. Розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 7 % від суми кредиту, розмір щомісячних процентів 2,70 % від суми кредиту, розмір річних процентів 0,01 % від суми боргу. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою. Загальні витрати за кредитом становлять 111 029,47 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 190 102,07 грн., реальна річна процентна ставка - 67,09 %. Крім цього, у п. 6 Паспорту кредиту зазначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів). В порушення умов Кредитного договору відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 08 серпня 2023 року утворилася заборгованість в розмірі 111 044 грн. 54 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 74 052 грн. 14 коп., заборгованість за річними процентами - 9 грн. 63 коп., заборгованість за щомісячними процентами - 38 982 грн. 77 коп. Положеннями ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання його сторонами. Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням. Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Поряд з цим, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор. Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі 6-459цс17 та у постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2018 року у господарській справі № 914/868/17. Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам». Однак, як вбачається із поданих представником позивача доказів, право вимоги первісного кредитора (ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень») перейшло до правонаступника (Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК») 01 вересня 2021 року, до укладення Кредитного договору № 8745624129 ( 14 вересня 2021 року). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Так, 01 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 01/09/21 (а.с.16-23). В якості доказів передачі прав вимоги АТ «ТАСКОМБАНК», представником позивача подані додатки до Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року ( Реєстр прав вимоги № ____ від»___»_____20____ до Договору про відступлення права вимоги №____ від»___»_____20___; Повідомлення про відступлення права вимог; Реєстр відкликаних угод №___ від «____»______20____ до Договору про відступлення права вимоги №____ від «___»_____20___ (а.с.24-26). В даних додатках відсутня будь-яка інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. Крім того, на підтвердження позовних вимог представником позивача подані наступні докази: витяг з реєстру оплачених страховок ЗАТ «СК «ТАС» (а.с.30-31); витяг з реєстру оплачених страховок ТОВ «САППОРТ.УА» (а.с.32-33); витяг з реєстру оплачених страховок ТОВ «РАДАРМІ» (а.с.34-25); витяг з реєстру оплачених страховок ТОВ «Майсейфеті» (а.с.36-37); розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 8745624129 від 14 вересня 2021 року (а.с.38); виписку по особовому рахунку відповідача (а.с.40-117); повідомлення-вимогу № 11373/70.2.1 від 12 травня 2023 року (а.с.118). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Центр надання фінансових рішень» до АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за Договором № 8745624129 від 14 вересня 2021 року наданий представником позивача витяг з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року (а.с.29), зважаючи на те, що у витязі зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. За змістом ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. В той же час, позивач разом з позовною заявою подав фотокопію Реєстру прав вимоги, яка надрукована шрифтом, розмір якого та якість друку не дає можливість точно прочитати викладене в ньому (т. 1, а.с. 29). Крім того, вказана копія не завірена у відповідності до вимог ст. 95 ЦПК України представником позивача, що унеможливлює прийняття вказаної копії письмового документа в якості належного доказу. Вказані обставини свідчать про те, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8745624129 від 14 вересня 2021 року від первісного кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до АТ «ТАСКОМБАНК». Доводи АТ «ТАСКОМБАНК» в апеляційній скарзі про те, що факт передачі права вимоги за кредитним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджується Реєстром прав вимоги до договору Факторингу, випискою та розрахунком заборгованості, які були додані до позову, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на відсутність належних доказів переходу права вимоги до позивача, а також відсутність у ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» станом на 01 вересня 2021 року будь-яких визначених прав вимоги до відповідача, які б воно могло відступити. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального права, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.