Постанова 4814 № 948/1417/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 948/1417/23 Номер провадження 22-ц/814/1821/24Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О., Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П. при секретарі Філоненко О.В. за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Жури Наталії Володимирівни, представника заявника ОСОБА_2 адвоката Бульбах Наталії Миколаївни розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Жури Наталії Володимирівни на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року ухвалене у складі головуючого судді Косик С.М., дата складання повного тексту рішення дату не вказано, у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства,- В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою в якій просила встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її батьком. Зазначала, що запис про батька у її свідоцтві про народження здійснений у порядку ст.. 135 СК України, оскільки ОСОБА_4 відмовився подати в органи ДРАЦС заяву про реєстрацію батьківства. Фактично її вихованням займалася тітка - ОСОБА_5 . Факт того, що ОСОБА_4 є її батьком підтверджується висновком спеціаліста № 187-МГ молекулярно-генетичного дослідження КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи «ДОР». Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Лозівський відділ державної реєстарції актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Ряське Машівського району Полтавської області, Україна, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внесено зміни до актового запису про народження № 122 від 24 квітня 2001 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Лозова, харківської області, Україна, та записано батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Ряське Машівського району Полтавської області, Україна, громадянина України, змінено по батькові з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Відомості про батьківство ОСОБА_8 виключені. Судове рішення мотивовано тим, що заявниця довела належними доказами, факт батьківства загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 стосовно себе. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ОСОБА_1 - адвокат Жура Н.В.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема суд першої інстанції не встановив наявності спору про право, не залучив ОСОБА_1 до участі у справі, рішення ухвалив з порушенням норм матеріального і процесуального права. 16.04.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив представника ОСОБА_2 адвоката Бульбахи Н.М. на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Журу Н.В., та представника заявника ОСОБА_2 адвоката Бульбах Н.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 яке видане виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 16 грудня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Україна (а.с.11). Згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України (а.с.33), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Ряське Машівського району Полтавської області Україна. Заявниця ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Лозова Харківської області та відповідно до Витягу з Державного реєстру актів-цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, вбачається, що в графі «батько» вказано « ОСОБА_8 », відомості записані відповідно до ч. 1 ст.135СК України (а.с.6-10). За висновком спеціаліста КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 187-МГ від 21.01.2023 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з вірогідністю не менше 99,99998% (а.с.12-16). Задовольняючи заяву суд вказав, що наданими доказами підтверджується факт батьківства загиблого 08.12.2022 року ОСОБА_4 стосовно заявниці ОСОБА_2 . Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частини 1-3 статті 12 ЦПК України). За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно із п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставми для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 (провадження № 61-19306св21). Як зазначила у заяві ОСОБА_2 , встановлення факту батьківства, зокрема, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області є батьком ОСОБА_2 є необхідним для оформлення спадкових прав після померлого батька. З матеріалів справи та документів долучених апелянтом ОСОБА_1 до апеляційної скарги вбачається, що при розгляді вказаної справи суд першої інстанції не з`ясував обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановив коло спадкоємців померлого ОСОБА_4 та не перевірив чи впливатиме на їх права та обов`язки рішення суду про встановлення факту батьківства. Суд першої інстанції не встановив, що за заявою спадкоємця ОСОБА_1 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Довгаль А.М. 07.06.2023 року відкрито спадкову справу, в якій 31.08.2023 року отримано свідоцтво про право на спадщину на майно померлого (а.с.67), тобто наявність спору про право. Наявність спору про право у вказаній справі підтверджується тим, що в провадженні Машівського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа №948/2039/23 за позовом ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 10.01.2024 року ОСОБА_1 залучено як співвідповідача до участі у вищевказаній справі З огляду на викладене вимога про встановлення факту батьківства підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, оскільки між спадкоємцями існує спір про право (право на спадщину), що вирішується судом у позовному провадженні. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12.2023 року по справі №754/6885/22, від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20, від 28.04.2021 року у справі № 520/19532/19. Таким чином, ухвалюючи рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не встановив наявності спору про право, не залучив ОСОБА_1 до участі у справі, а тому ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або чатсоково. Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Машівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року тазалишення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту батьківствабез розгляду. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено, то з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 644,16 грн. Керуючись ст.ст.367, 368, п. 4 ч.1 ст. 374, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жури Наталії Володимирівни - задовольнити. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківствазалишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 травня 2024 року. Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль