Постанова Волинський апеляційний суд № 161/5646/24

Справа № 161/5646/24 Провадження №33/802/404/24 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Білоуса І.Л.., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Сидун О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року, ВСТАНОВИВ Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці. Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп судового збору. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.03.2024 о 00 год. 30 хв. в м. Луцьку на вул. Захисників України, 21 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz T420» д.н.з. НОМЕР_1 у якого на розсіювачах світлових приладів, а саме задні світлові показники поворотів та ліхтарі заднього ходу нанесено тонування, що зменшує їх прозорість, правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 31.4.3 г ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить судове рішення скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржена постанова є незаконною у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неповним з`ясуванням судом усіх обставин справи. Апелянт вказує, що висновок суду про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП грунтується виключно на поясненнях працівника поліції та протоколі про адміністративне правопорушення від 10.03.2024. Вказані докази, на думку ОСОБА_1 є неналежними та недопустимими, а інші докази, які б підтвердили факт існування тонування на розсіювачах світлових приладів - відсутні. Крім того, апелянт звертає увагу на відсутність у матеріалах справи відеозапису, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення. Просить викликати та допитати осіб, які були свідками події та можуть підтвердити відсутність тонування задніх світлових приладів. Також ОСОБА_1 просить визнати вказані ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити йому строк на оскарження постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, суддя доходить наступного висновку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду вчасно, однак вона була йому повернута, як помилково надіслана на адресу Волинського апеляційного суду, також він не є професійним учасником судового розгляду, а тому строк апеляційного оскарження постанови необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вказані вище вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Так, положеннями ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Як вбачається з матеріалів провадження, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 418566 від 10.03.2024 в провину ОСОБА_1 поставлено те, що він керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz T420» д.н.з. НОМЕР_1 у якого на розсіювачах світлових приладів, а саме задні світлові показники поворотів та ліхтарі заднього ходу нанесено тонування, що зменшує їх прозорість, правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 31.4.3 г ПДР України. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, зокрема, будь-які матеріали фото чи відео-фіксації факту вчинення правопорушення. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення містить вказівку, що до нього додається відеозапис з камери поліцейських 475829. Однак, в ході апеляційного розгляду встановлено, що вказаний вище відеозапис, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 418566 від 10.03.2024, відсутній у матеріалах провадження. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, суддя місцевого суду лише формально послався в постанові на протокол про адміністративне правопорушення та долучену довідку, копію постанови серія ЕНА № 1232170, які самі по собі не підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що під час документування правопорушення були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак в матеріалах справи також відсутні відомості про таких свідків чи їх пояснення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. При цьому, апеляційний суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є протокол про адміністративне правопорушення, з яким в свою чергу не згідна особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О. М. Клок