Постанова 4857 № 300/5574/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5574/23 пров. № А/857/7714/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року в справі №300/5574/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлення-рішень за №005346/0703, №005347/0703, №005348/0703 від 01.06.2023,- суддя в 1-й інстанції Чуприна О.В., час ухвалення рішення 29.02.2024 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" (далі ТОВ «Дена Метал Україна», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлення-рішень за №005346/0703, №005347/0703, №005348/0703 від 01 червня 2023 року. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №005346/0703 від 01.06.2023. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №005347/0703 від 01.06.2023. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №005348/0703 від 01.06.2023. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що посадовими особами Головного управління ДПС в області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дена Метал Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2023 за №9054566087, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 22.03.2023 за №9056923264 від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах. За наслідком такої перевірки складено акт від 15.05.2023 за №5450/09-19-07-03/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано наступні порушення, а саме: занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 Декларації з ПДВ) на загальну суму 113 589,00 гривень, в тому числі по періодах: лютий 2023 року 113 589,00 гривень; завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 466 293,00 гривень, в тому числі по періодах: лютий 2023 року в сумі 466 293,00 гривень; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71 222,00 гривень. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: №005346/0703 від 01.06.2023, яким нараховано податкове зобов`язання в розмірі 113 589,00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 56 794,50 гривень; №005347/0703 від 01.06.2023, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 466 293,00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 233 146,50 гривень; №005348/0703 від 01.06.2023, яким визначено суму завищення від`ємного значення в розмірі 71 222,00 гривень. Твердить скаржник про те, що ТОВ "Дена Метал Україна" не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2023 року в загальній сумі 651 104,00 гривень на суми запасів, списання яких не підтверджене первинними документами (документами, які б підтверджували їх використання в господарській діяльності підприємства). Внаслідок заниження суми податкових зобов`язань за лютий 2023 року, податкові зобов`язання за результатами перевірки становлять 778 359,00 гривень, податковий кредит 664 770,00 гривень, відповідно позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету становить 113 589,00 гривень. Платником задекларовано 0 гривень, відповідно різниця між задекларованими та встановленими фактичними показниками становить 113 589,00 гривень. Щодо завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 466 293,00 гривень, в тому числі по періодах: лютий 2023 року в сумі 466 293,00 гривень, то відповідач стверджує наступне. Платником задекларовано суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 466 293,00 гривень. Враховуючи те, що за результатами перевірки сума від`ємного значення дорівнює 0, оскільки у платника виникло позитивне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, то відповідно і сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відсутня та дорівнює

0. Різниця між задекларованими та встановленими фактичними показниками становить 466 293,00 гривень. Також в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71 222,00 гривень, апелянт зазначає, що платником у декларації за лютий 2023 року задекларовано суму від`ємного значення, які зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, який відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 71 222,00 гривень. Так як за результатами перевірки сума від`ємного значення дорівнює 0, то відповідно і сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відсутня та дорівнює

0. Різниця між задекларованими та встановленими фактичними показниками становить 71 222,00 гривень. Також апелянт висловлює незгоду з визначеним судом першої інстанції розміром витрат на професійну правову допомогу, які стягнуто на користь позивача. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" 30.04.2004 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.09.2013 (а.с.44-45 том ІІІ). До основного виду економічної діяльності ТОВ "Дена Метал Україна" за КВЕД 25.93 віднесено "виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин". В декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року від 20.03.2023 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 22.03.2023 (а.с.83-85, 96-99 том ІІ), позивачем задекларовано: податкові зобов`язання 127 255,00 гривень (рядок 9); податковий кредит 664 770,00 гривень (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 537 515,00 гривень (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 ПК України на момент подання декларації 537 515,00 гривень (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню 466 293,00 гривень (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 71 222,00 гривень (рядок 21). 19.04.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ №653-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дена Метал Україна" (код ЄДРПОУ 32882217)", яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, пункту 200.11 статті 200, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дена Метал Україна" з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за лютий 2023 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (а.с.71 том ІІІ). Посадовими особами Головного управління ДПС в області, на підставі направлень на перевірку від 24.04.2023 за №№ 1131, 1132 (а.с.72, 73 том ІІІ) і наказу №653-п від 19.04.2023 (а.с.71 том ІІІ), проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Дена Метал Україна" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Головне управління ДПС в області надано позивачу запити від 25.04.2023 за №2, від 27.04.2023 за №3, від 02.05.2023 за №4, від 04.05.2023 за №5 (а.с.80-81, 84, 87, 90 том ІІІ), в яких просило, зокрема, надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки підприємства, в тому числі, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури; документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми витрат сировини та матеріалів одиниці готової продукції, норми виходу готової продукції). В подальшому, відповідачем складено акти від 26.04.2023 за №629/09-19-07-03/32882217, від 02.05.2023 за №734/09-19-07-03/32882217, від 03.05.2023 за №752/09-19-07-03/32882217, від 08.05.2023 за №779/09-19-07-03/32882217 про ненадання посадовими особами ТОВ "Дена Метал Україна" документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: не подання документів на підтвердження використання в господарській діяльності списаних по бухгалтерському обліку сировини та матеріалів за лютий 2023 року, зокрема: калькуляції, норм витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, норми виходу готової продукції, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво (а.с.82-83, 85-86, 88-89, 91-92 том ІІІ). Також посадовими особами Головного управління ДПС в області, надано позивачу запит від 25.04.2023 за №1 з вимогою про проведення інвентаризації (а.с.79 том ІІІ). На цей запит ТОВ "Дена Метал Україна" видано наказ №41-В від 01.05.2023 про проведення інвентаризації (а.с.106 том І). За результатами інвентаризації складено протокол про підсумки такої інвентаризації станом на 02.05.2023 та інвентаризаційні відомості № 1 від 02.05.2023 та №2 від 01.05.2023 (а.с.107, 108-116, 117 том І). В ході проведення такої перевірки контролюючим органом встановлено, порушення Товариством підпункту 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункту 44.1. статті 44, пункту 189.1. статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1., пункту 200.2., пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Дена Метал Україна": - занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 Декларації з ПДВ) на загальну суму 113 589,00 гривень, в тому числі по періодах: лютий 2023 року 113 589,00 гривень; - завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 466 293,00 гривень, в тому числі по періодах: лютий 2023 року в сумі 466 293,00 гривень; - завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71 222,00 гривень. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 15.05.2023 за №5450/09-19-07-03/32882217 (а.с.18-36 том І). Не погоджуючись із встановленими порушеннями ТОВ "Дена Метал Україна" подало заперечення №66/01 від 24.05.2023 на акт перевірки від 15.05.2023 (а.с.45-52 том І). За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки від 15.05.2023 за №5450/09-19-07-03/32882217 відповідачем залишено без змін, про що надано позивачу відповідь від 31.05.2023 за №9225/6/09-19-07-03-06 (а.с.53-62 том І). На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення (а.с.66-67, 68-69, 70-71 том І): - №005346/0703 від 01.06.2023, яким нараховано податкове зобов`язання в розмірі 113 589,00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 56 794,50 гривень; - №005347/0703 від 01.06.2023, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 466 293,00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 233 146,50 гривень; - №005348/0703 від 01.06.2023, яким визначено суму завищення від`ємного значення в розмірі 71 222,00 гривень. На вказані податкові повідомлення-рішення Товариство подало скаргу від 09.06.2023 за №77/01 до Державної податкової служби України (а.с.73-77 том І), за наслідками розгляду якої останньою прийнято рішення №21338/6/99-00-06-01-04-06 від 03.08.2023, яким оскаржувані рішення залишені без змін (а.с.79-83 том 1). Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 за №005346/0703, №005347/0703, №005348/0703, протиправними та не обґрунтованими, позивач звернувся з цим позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити документальні (позапланові виїзні) перевірки. Підстави перевірки, її зміст, обсяг, строки, порядок проведення, оформлення результатів актом перевірки та вручення його платнику податків, винесення податкових повідомлення-рішень визначені положеннями абзаців 1, 4 і 5 підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пунктів 78.4, 78.6 статті 78, пункту 82.2 статті 82, абзаців 1, 4 пункту 86.3 статті 86, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України. Як визначено пунктом 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. В силу вимог пунктів 44.1., 44.3. 44.6. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу; 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Статтею 187 ПК України перебачено дату виникнення податкових зобов`язань. Так, в силу вимог пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках визначено статтею 189 ПК України, згідно якої у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. За змістом пунктів 198.1., 198.2., 198.3, 198.5 статті 198 цього Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником. Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків: Пункт 200.1 цієї статті вказує, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Як визначено пунктом 200.4. цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства. Згідно акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ "Дена Метал Україна" списано у виробництво матеріалів на суму 3 255 518,69 гривень згідно накладної на передачу матеріалів у виробництво за лютий 2023 року №КА-0000002 від 28.02.2023 (а.с.148-149 том І) та актами списання від 28.02.2023 (а.с.150-161 том І). Оприбуткування готової продукції з виробництва оформлено відомостями прийняття на склад готової продукції від 01.02.2023 за №№0000000007, 0000000008, від 03.02.2023 за №0000000009, від 09.02.2023 за №0000000010, від 10.02.2023 за №0000000011, від 13.02.2023 за №№0000000012, 0000000013, від 16.02.2023 за №0000000014, від 20.02.2023 за №0000000015, від 23.02.2023 за №№0000000016, 0000000017 від 24.02.2023 за №0000000018 (а.с.162-173 том І). За даними оборотно-сальдових відомостей за лютий 2023 року, аналізу рахунка 26 за лютий 2023 року по рахунку 26 "Готова продукція" за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 позивачем оприбутковано готової продукції на суму 6 564 678,10 гривень, та реалізовано на суму 6 913 127,05 гривень (а.с.146 том І). Згідно наказу від 31.12.2014 за №53-В "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" ТОВ "Дена Метал Україна" застосовує метод оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО. Пунктом 14 вказаного наказу передбачено, що доходи і витрати підприємства здійснюються згідно з П(С)БО 15 "Дохід" і П(С)БО 16 "Витрати". Здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних та змінних загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат та витрат на збут. В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані платником податків накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції не є належними первинними документами, які підтверджують списання у виробництво матеріалів на суму 3 255 518,69 гривень та оприбуткування готової продукції на суму 6 564 678,10 гривень. Контролюючий орган вказав на те, що зазначені в накладних та відомостях цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції та кількості виготовленої продукції з такої сировини не підтверджені на запит контролюючого органу первинними документами. Як уже зазначалось вище, Головним управлінням ДПС в області вручено позивачу запити від 25.04.2023 за №2, від 27.04.2023 за №3, від 02.05.2023 за №4, від 04.05.2023 за №5, в яких просили надати пояснення та документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції тощо). У зв`язку з ненаданням вказаних документів, на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, контролюючим органом складено відповідні акти про ненадання вказаних документів. В підсумку, контролюючий орган застосував положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України та дійшов висновку про те, що вказані вище показники бухгалтерського обліку позивача не підтверджені належними первинними документами, а саме документально не підтверджено використання матеріалів у виробництві готової продукції, списання їх у собівартість реалізованої продукції, і як наслідок використання в господарській діяльності запасів в сумі 3 255 518,69 гривень. Таким чином в ході перевірки відповідач встановив заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 Декларації з ПДВ) на загальну суму 113 589,00 гривень, завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 466 293,00 гривень та завищення суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71 222,00 гривень. В даному контексті, суд першої інстанції звернув увагу на те, що статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (далі Закон №996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі №804/5840/16 вказав про те, що запитувані податковим органом документи, за наслідками неподання яких контролюючий орган зробив висновок про відсутність первинних документів які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96 153 947,56 грн., як от калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним. Отже, судом першої інстанції аргументовано зазначено про те, що є безпідставним застосування відповідачем наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних документів згідно статті 44 ПК України, оскільки ті документи, які запитував контролюючий орган згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відносяться до первинних бухгалтерських документів. Такий висновок також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.10.2022 у справі №160/11773/21. Натомість, як встановлено судом, під час проведення перевірки позивачем надано відповідачу відповідні документи щодо підтвердження передачі матеріалів у виробництво та отримання готової продукції на склад підприємства (накладна на передачу матеріалів у виробництво, акти списання матеріалів, відомості прийняття на склад готової продукції за лютий 2023 року). Приписами пункту 2.6 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 "Витрати". Подані позивачем під час перевірки первинні документи (накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції), з врахуванням методу оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.6 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88. В частині зауважень контролюючого органу до змісту вказаних документів, а саме про те, що надані накладні та відомості не дають можливість встановити реальні обсяги списання сировини на виробництво одиниці готової продукції, кількість використаної такої сировина на виробництво кожної одиниці готової продукції, то, на переконання колегії суддів, вказані обставини, з огляду на відсутність вчинення дій посадових осіб контролюючого органу під час перевірки, не давали відповідачу підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суми відповідних запасів. Отже, за дотриманням відповідних процедур, відповідач для дослідження вказаних обставин міг залучити додаткових працівників, продовжити строк на проведення перевірки, ініціювати питання призначення відповідної експертизи, однак такими можливостями не скористався відповідних дій не вчинив. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за лютий 2023 року (а.с.1-27 том ІІІ), до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить. З огляду на приписи статті 198 ПК України відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за податкові періоди, що вплинули на показники звітного лютий 2023 року. Натомість, що не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в ЄРПН та не були зупинені контролюючим органом. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що податковий кредит сформовано позивачем за лютий 2023 року по операціях, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів. Водночас, відповідач вказані операції не заперечив, в акті перевірки немає зауважень щодо таких операцій, які були об`єктами оподаткування. Натомість орган державної податкової служби, не зважаючи на вказані обставини, не отримавши на запит документи, які не є первинними, та без дослідження в системному зв`язку всіх операцій за спірний період і перевірки правильності формування платником податків показників собівартості готової продукції, дійшов висновку фактично зняти з платника податковий кредит за вказаний період. Колегія суддів визнає слушними доводи суду першої інстанції про те, що відповідач зробив необґрунтований та безпідставний висновок про заниження ТОВ "Дена Метал Україна" в лютому 2023 року податкових зобов`язань з ПДВ на 651 104 гривень (з розрахунку 3 255 518,69 гривень * 20%), та, як наслідок, помилково зазначив про завищення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2023, а саме на вказану суму. Крім того, слід зазначити, що проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, інвентаризації товарів, є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як видно з матеріалів розглядуваної справи, на вимогу контролюючого органу, позивачем проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, за результатами якої встановлено відповідність наявних матеріалів по кількості і вартості документам бухгалтерського обліку станом на 02.05.2023, що підтверджується наказом, протоколом та інвентаризаційними відомостями №1 та №2 (а.с.106, 107, 108-117 том І). Вказана обставина відповідачем не заперечується. Окремо слід зазначити, що акт перевірки не містить зауважень до операцій позивача з експорту готової продукції, для виробництва якої використано ТМЦ, що в свою чергу, на думку суду, вказує на наявність змін в структурі активів, зобов`язань, власному капіталі позивача, так як наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. Попри вказане, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації за лютий 2023 року) встановлено її завищення в сумі 71 222,00 гривень, внаслідок завищення показника рядка 19 декларації, тобто завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Разом з тим, встановлені обставини є такими, що мають наслідком протиправності спірних податкових повідомлень-рішень №005346/0703 і №005347/0703 від 01.06.2023. Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №005346/0703, №005347/0703, №005348/0703 від 01.06.2023, є необґрунтовані та прийняті не на підставі закону, а відтак підлягають скасуванню. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині стягнення 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає про те, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Так, позивачем в суді першої інстанції заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн. На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 гривень, позивачем долучено: договір №002МТА/ІФ-23 від 18.01.2023 про надання юридичних послуг та правничої допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням "МТА Партнери" і ТзОВ "Дена Метал Україна" (а.с.124-127 том ІІІ); замовлення №7 від 18.08.2023 (а.с.128 том ІІІ), акт про надання правничої допомоги №002МТА/ІФ 23 від 13.11.2023 (а.с.129 том ІІІ); платіжна інструкція №893072618 від 21.08.2023 на суму 12 000,00 гривень і платіжна інструкція №893073021 від 13.11.2023 на суму 6 000,00 гривень (а.с.130, 131 том ІІІ). Згідно акту про надання правничої допомоги №002МТА/ІФ 23 від 13.11.2023 за договором №002МТА/ІФ-23 від 18.01.2023 про надання юридичних послуг та правничої допомоги адвокатом Тепак Л.П. надано такі адвокатські послуги: ознайомлення з матеріалами справи 4 000,00 гривень; підготовка відповіді на відзив та клопотання 8 000,00 гривень; підготовка додаткових пояснень 6 000,00 гривень (а.с.129 том ІІІ) При цьому, варто зазначити про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відтак, суд першої інстанції зазначивши, що розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, ця справа відноситься до справ незначної складності, а тому не потребує значних зусиль для підготовки позовної заяви та доказів до неї, при цьому Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість аналогічних справ за предметом спору адміністративних справ незначної складності, які могли бути використані представником позивача як правові позиції суду під час підготовки позовної заяви та значно спростили процес та час, затрачений на її написання та визначення обсягу необхідних доказів у справ, тому окружний суд обґрунтовано зменшив суму судових витрат на професійну правничу допомогу до 4500 грн. Така сума, на переконання колегії суддів, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року в справі №300/5574/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 29 травня 2024 року.