Постанова 4857 № 380/14196/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14196/22 пров. № А/857/4505/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, ухвалене суддею Москалем Р.М. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки; - зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової та основної відпустки грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2017 роки, з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення. 12 лютого 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2014, 2015, 2016, 2017 роки, без врахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обрахунку ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без врахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Не погодившись з цим рішенням суд, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд не звернув увагу на ту обставину, що додаткова грошова винагорода та індексація не входять до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової та основної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач з 18.06.2011 року по 09.01.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2018 року № 5, позивач виключений зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні. 17.09.2020 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 380/5876/20, яким, зокрема, зобов`язав військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 07.01.2018 року із врахуванням виплачених сум. 06.12.2021 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 380/18932/21, яким, зокрема, зобов`язав Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 07.01.2018 року. 02.09.2020 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 380/4809/20, яким, зокрема, зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, тобто станом на 09.01.2018 Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» № 460 від 17.09.2014 року передбачено, що одноразова грошова допомога визначена п.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачується в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше, як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виходячи із аналізу наведених норм, одноразова грошова допомога при звільненні, допомога на оздоровлення та компенсація за дні невикористаної основної і додаткової відпусток обчислюються виходячи із місячного грошового забезпечення військовослужбовця. У постанові від 21 грудня 2021 року по справі № 820/3423/18 Верховний Суд зробив висновок, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Тому індексація грошового забезпечення включається для обрахунку як допомоги на оздоровлення, так і одноразової грошової допомоги при звільненні і компенсації за дні невикористаної основної і додаткової відпусток. Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» № 889 від 22.09.2010 року (далі - Постанова № 889) встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 16 постанову № 889 доповнено новою нормою, згідно з якою, виплата винагороди поширюється на усіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад. Сторони не заперечують тієї обставини, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалось позивачу щомісяця, з лютого 2013 року по день виключення зі списків військової частини. Це свідчить про її систематичний характер. Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація грошового забезпечення має братись до уваги під час розрахунку допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки. Таким чином відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення та щомісячну додаткову грошову винагороду при обчисленні та виплаті позивачу за час служби допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки. Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює, оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року в справі № 380/14196/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний