Постанова 4852 № 340/9028/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9028/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (суддя Брегей Р.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 14 липня 2023 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання зі земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 211521,35 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10815,22 грн. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не взято до уваги, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав, фізична особа ОСОБА_1 має право користування земельною ділянкою, а відтак земельний податок було визначено саме позивачу по цій справі. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 1998 року ОСОБА_1 прийняв рішення про створення Господарства (а.с.31). 18 грудня 1998 року Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області (далі Адміністрація) видала позивачу державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 50 га з кадастровим номером 3520355400:026003:0950, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.30). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником і головою Господарства, яке зареєстровано 11 січня 1999 року (а.с.13-16). Господарство подає податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи (а.с.10-11, 17-20). Звітує про використання згаданої земельної ділянки. 14 липня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобов`язання зі земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 211521,35 грн (а.с.9) Об`єкт оподаткування земельна ділянка, яку використовує Господарство (а.с.43-44). Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Приписами підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. Відповідно до підпункту 270.1.3 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування. Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю). Відповідно до приписів пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Як було встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка передана ОСОБА_1 зі спеціальною метою (ведення фермерського господарства), а отримавши державний акт на право користування земельною ділянкою, позивач заснував і зареєстрував Господарство. Суд першої інстанції вірно зазначив, що у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася заміна землекористувача і обов`язки останнього перейшли до Господарства, оскільки у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа. Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що землекористувачем є Господарство, у якого з дня державної реєстрації, як юридичної особи, виник обов`язок сплачувати земельний податок. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 29 травня 2024 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш