Постанова 4824 № 760/5314/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/10195/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/5314/24 13 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Жовноватюка В.С., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,- в с т а н о в и в: У березні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Вимоги заяви обгрунтовував тим, що з 24 березня 2004 року він фактично проживав однією сім`єю за однією адресою ( АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 , з якою вони вели спільне господарство, мали спільний побут, що підтверджується актом старости та довідкою №110 від 11.07.2023 року Виконавчого комітету Ірпінської міської ради. Факт їхнього проживання, як подружжя, та ведення спільного господарства також можуть підтвердити свідки, які проживать по сусідству. ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козинці Бучанського району Київської області ОСОБА_3 померла. Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно: житловий будинок номер АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221083501:01:007:0013, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221083500:03:003:0131, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Козинцівської сільської ради Бучанського району Київської області; земельна ділянка, площею 0,1972 га, кадастровий номер 3221083501:01:007:0014, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину. Зазначав, що після смерті ОСОБА_3 він вчасно, у визначений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк з моменту смерті спадкодавця, подав заяву до Бородянської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, за якою було заведено спадкову справу № 160/2023. Державним нотаріусом йому було роз?яснено, що він не є спадкоємцем четвертої черги спадкування, у відповідності до статті 1264 ЦК України, тому рекомендував звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім?єю. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є її сестра ОСОБА_2 , яка спадщину не приймала та не претендує на неї і не проти того, щоб він оформив спадщину після ОСОБА_3 на своє ім`я, тому спору про право в даному випадку немає. Окрім цього, ОСОБА_2 01 березня 2024 року подала заяву до Бородянської державної нотаріальної контори про те, що їй відомо, що вона є спадкоємцем за законом після смерті її сестри, спадщину у встановлений законодавством шестимісячний строк не приймала та до суду за наданням додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не буде. Дана заява знаходиться в матеріалах спадкової справи № 160/2023 заведеної щодо майна померлої ОСОБА_3 . З урахуванням вищевикладеного, посилаючись на те, що іншого порядку встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без шлюбу не існує, заявник ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу у період часу 2004 року до дня її смерті, тобто, на протязі більше, ніж 5 років. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року відмовлено у відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали у справі № 760/5314/24. Апеляційна скарга мотивована тим, що із поданої ним заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не вбачається спору про право,а наявність іншої спадкоємиці не породжує автоматично спір про право. Окрім того, ним було вказано, що єдина сестра померлої відмовилась від прийняття спадщини, на підтвердження чого він просив витребувати копію спадкової справи. Отже, судом першої інстанції не було враховано той факт, що інший спадкоємець відмовився від прийняття спадщини, а відтак, задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин не вплине на спадкові права третьої особи у справі. Помилково у даній справі судом першої інстанції не застосовані роз?яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008року, де у пункті 2 зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Окрім того, у пункті 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 вказано, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини. Відзив на апеляційну скаргу від заінтересованої особи Миколаєнко Марії Максимівнидо суду не надходив. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялась у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності заінтересованої особи: Миколаєнко Маріїя Максимівни. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козинці Бучанського району Київської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 23 червня 2023 року Ірпінським відділом деравної реєстрації цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запич № 203 (а.с. 10). Із акту обстеження житлових умов за адресою: АДРЕСА_1 №01/07 від 10 липня 2023 року та довідки Виконавчого комітету Ірпінської міської ради №110 від 11 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала і була зареєстрована з 26.07.1997 року- 23.06.2023рокуза адресою: АДРЕСА_1 . Станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з померлою ОСОБА_3 проживав і вів спільне господарство з ІНФОРМАЦІЯ_6 цивільний чоловік ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, а саме: будували будинок та господарські приміщення (а.с. 15, 16). Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 111 від 11 липня 2023 року слідує, що ОСОБА_1 за власні кошти поховав свою цивільну дружину ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , на день смерті проживали разом і вели спільне госопдарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно: житловий будинок номер АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221083501:01:007:0013, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221083500:03:003:0131, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Козинцівської сільської ради Бучанського району Київської області; земельну ділянку, площею 0,1972 га, кадастровий номер 3221083501:01:007:0014, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с. 11-14). Заявник ОСОБА_1 подав заяву до Бородянської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі заяви ОСОБА_4 а державним нотаріусом Бородянської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.В. заведено спадкову справу № 160/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 18). Листом № 1171/02-14 від 20 липня 2023 року державний нотаріус Бородянської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.В. повідомила ОСОБА_4 а про те, що відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва. Відповідно до п. 4.14 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Із наданих ОСОБА_5 документів нотаріусом встановлено, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (спадкодавець) не перебували у зареєстрованому шлюбі та у заявника ОСОБА_1 відсутні документи,підтверджуючі факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Рекомендовано звернутися до суду за захистом прав (а.с. 19-20). Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у період часу 2004 року до дня смерті ОСОБА_3 и, заявник ОСОБА_1 зазначав, що іншого порядку встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без шлюбу не існує. До участі у справі заявником залучено як заінтересовану особу ОСОБА_2 , яка є сестрою спадкодавця ОСОБА_3 . Заявник вказував, що ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала та не претендує на неї і не проти того щоб він, ОСОБА_1 , оформив спадщину після смерті ОСОБА_3 на своє ім`я. Окрім цього, ОСОБА_2 01 березня 2024 року подала до Бородянської державної нотаріальної контори заяву про те, що їй відомо, що вона є спадкоємцем за законом після смерті її сестри, спадщину у встановлений законодавством шестимісячний строк не приймала та до суду за наданням додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не буде. Дана заява знаходиться в матеріалах спадкової справи № 160/2023, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_3 та у поданій заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просив суд витребувати матеріали спадкової справи №160/2023. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу на підставі положень статті315 ЦПК України, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що зі змісту заяви вбачається спір про право на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 , на яку може мати право спадкоємець (сестра померлої) - ОСОБА_2 . Судом роз`яснено заявнику його право подати позовну заяву в порядку позовного провадження. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право». У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування`справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Таким чином, визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заявник ОСОБА_1 зазначав, що у період часу з 2004 року до дня смерті ОСОБА_3 и ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вони проживали однією сім`єю без реєстрації щлюбу, вели спільне господарство. Всилу вимог закону він відноситься до четвертої черги права на спадкування за законом. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно йому з метою належного оформлення спадкових прав. В інший спосіб встановити цей факт він не має можливості. Заявник ОСОБА_1 залучив до часті у справі іншого спадкоємця ОСОБА_2 , яка є сестрою спадкодавця ОСОБА_3 и, вказуючи про те, що ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала і не претендує на спадщину, про що подала 01 березня 2024 року відповідну заяву до Бородянської державної нотаріальної контори, а тому спору про право на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 між ними немає. Просив суд витребувати матеріали спадкової справи №160/2023, де знаходиться заява ОСОБА_2 . Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 вказує на те, що виникнення у нього права на спадкування після смерті ОСОБА_3 и залежить від встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Матеріали заяви не містять та судом першої інстанції не встановлено, що залучена до участі у справі заінтересована особа ОСОБА_2 має свій інтерес щодо спадкового майна. Отже, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 подано до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину. Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - стаття 1264 ЦК України. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції на зазначене належної правової уваги не звернув та, посилаючись на те, що зі змісту заяви вбачається спір про право, не вказав, між ким саме є такий спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом, який би оспорював право заявника ОСОБА_1 на прийняття спадщини, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що вимога заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу пов`язана зі спором про право на спадщину, на яку можуть претендувати також інші спадкоємці. Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати можливістьйого існування. За викладених обставин висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддівапеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 293, 315, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року скасувати. Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 28 травня 2024 року. Головуючий: Судді: