Постанова Полтавський апеляційний суд № 527/1193/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/1193/23 Номер провадження 33/814/512/24Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В. за участю представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Левицького В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП та ОСОБА_2 за ст.5 ст. 122 КУпАП закрито, в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП та в частині закриття щодо нього провадження в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 постанова місцевого суду в частині визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не оскаржується та апеляційним судом не переглядається. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката Хромих Е.В. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат Левицький В.І. в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року, оскільки копію оскаржуваної постанови було отримано його захисником 06 лютого 2024 року. З матеріалів справи вбачається, що копія постанови судді судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року, була отримана захисником ОСОБА_2 адвокатом Хромих Е.В., 10 листопада 2023 року (а.с.24). У свою чергу, апеляційна скарга була подана через місцевий суд, який виніс постанову 07 лютого 2024 року. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи. Мотиви суду Відповідно до з ч.7 ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зі ст.ст.9, 247 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№015084 від 18 травня 2023 року, 18 травня 2023 року о 11 год. 30 хв. по вул. Г. Дніпра біля будинку 20/2 водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Chevrolet-Rezzo» д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч, здійснюючи розворот, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 який рухався позаду, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія ОСОБА_3 , різко змінити швидкість та напрямок руху. Згідно з ч.5 ст.122 КУпАП порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно з п 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до вимог п. 16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Згідно з п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Положеннями п. 2.3д ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив наявність у діях ОСОБА_2 вини як ознаки суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом «Chevrolet-Rezzo» д.н.з. НОМЕР_1 повертаючи ліворуч, здійснюючи розворот, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався позаду, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія ОСОБА_3 , різко змінити швидкість та напрямок руху, внаслідок чого автомобіль «Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Opel-Combo» д.н.з. НОМЕР_3 . Дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко вбачається, що автомобіль «Chevrolet-Rezzo» д.н.з. НОМЕР_1 починає здійснювати розворот в той час коли позаду нього рухається автомобіль Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 , який в свою чергу при об`їзді перешкоди, а саме автомобіля «Chevrolet-Rezzo», здійснив наїзд на автомобіль «Opel-Combo» д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований на лівій стороні проїзної частини. Відповідно до висновку №3354 від 14 листопада 2023 року, складеного за результатами проведення автотехнічної експертизи, чітко вбачається, що в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, діями водія «Chevrolet-Rezzo» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , була створена така дорожня ситуація, яка змушувала водія автомобіля «Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , як гальмувати, так і змінювати напрямок руху для уникнення зіткнення з автомобілем «Chevrolet-Rezzo» незалежно від швидкості руху керованого ним автомобіля. Окрім того, доводи ОСОБА_2 , що він не порушував п.16.6 ПДР і матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт порушення не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки з відеозапису, який наявний в матеріалах чітко відображено подію, та з нього вбачається, що саме ОСОБА_2 здійснюючи розворот не надав перевагу у русі транспортному засобу «Audi A-4» д.н.з. НОМЕР_2 тим самим примусив останнього різко змінити швидкість та напрямок руху. Твердження скаржника, шо висновок експерта є непереконливим та суд не повинен його брати до уваги, не є слушними, оскільки, піддавати вказаний висновок експерта сумніву у апеляційного суду немає підстав, оскільки він є обґрунтованим, зробленим на підставі об`єктивних вихідних даних, з дослідженням всіх доказів, а відтак є належним доказом. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Належне обґрунтування наявності у діях ОСОБА_2 вини в достатній мірі підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №015084 від 18 травня 2023 року (а.с.82); протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №015085 від 18 травня 2023 року (а.с.83); письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 86-88); відеозаписом (а.с.106); висновком експерта №3354 за результатом проведення судової автотехнічної експертизи від 14 листопада 2023 року. Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.5 ст. 122 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість та напрямок руху. Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, щодо закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст. 122 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладання адміністративного стягнення, оскільки подія відбулась 18 травня 2023 року, а постанова суду першої інстанції винисена 25 січня 2024 року, тобто пізніше ніж як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року. Постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року в частині щодо визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята закриття провадження в зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В іншій частині постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко