Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6617/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6617/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2023, (суддя суду першої інстанції Мінаєва К.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №280/6617/23 за позовом Запорізької обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, У С Т А Н О В И В : 18.08.2023 Запорізька обласна прокуратура звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: 1) визнати протиправною та скасувати пункт 3 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про відкриття виконавчого провадження, яким стягнуто із Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 26800 грн; 2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про стягнення виконавчого збору із Запорізької обласної прокуратури у розмірі 26800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до Запорізької обласної прокуратури надійшли постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про відкриття виконавчого провадження, пунктом 3 якої з позивача як боржника стягнуто виконавчий збір, а також постанова про стягнення виконавчого збору. Так, за виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/11292/21, зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8642,40 грн. Відповідно до постанов відповідача сума виконавчого збору становить 26800 грн. Позивач не погоджується із визначеною виконавцем сумою виконавчого збору та, посилаючись на вимоги статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», стверджує, що виконавчий збір повинен становити 846,24 грн (10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню). Запорізькій окружний адміністративний суд рішенням від 31.08.2023 задовольнив позовні вимоги Запорізької обласної прокуратури. Визнав протиправною та скасував пункт 3 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про відкриття виконавчого провадження, яким постановлено стягнути із Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 26800 грн. Визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про стягнення виконавчого збору із Запорізької обласної прокуратури у розмірі 26800 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно матеріалів до виконавчого провадження постановою державного виконавця від 31.07.2023 вирішено стягнути з Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір в сумі 26800 грн, тобто виходячи з чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, як за виконання рішення немайнового характеру. Аналізуючи правову природу рішення, яке підлягало виконанню, відповідач вважає, що воно має немайновий характер, адже на боржника покладено обов`язок вчинити певні дії. Відтак, відповідач вважає, що оскаржувані рішення державного виконавця є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги він просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 280/11292/21 виданий виконавчий лист про зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньоденного місячного заробітку, що складає 8 462,40 грн (а.с.29). 21.07.2023 ОСОБА_2 направив заяву заступнику директора Департаменту начальнику відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, в якій просив, зокрема, відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 22.06.2023 по справі № 280/11292/21 (а.с.28). 31.07.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. відкрито виконавче провадження ВП № 72392650 на підставі виконавчого листа № 280/11292/21, виданого 22.06.2023, яким зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньоденного місячного заробітку, що складає 8 462,40 грн (а.с.27). 31.07.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , зважаючи на положення частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», за якою за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи, було також винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн (а.с.24). Не погоджуючись з розрахунком виконавчого збору державного виконавця, позивач звернувся з цим позовом до суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, що підлягало примусовому виконанню є майнового характеру, відтак п. 3 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про визначення розміру виконавчого збору, а також постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 31.07.2023 № 72392650 про стягнення виконавчого збору із Запорізької обласної прокуратури у розмірі 26800 грн підлягають скасуванню в судовому порядку. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів. За правилами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За змістом частин другої - четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, з-поміж іншого, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці Спірні постанови винесено державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 22.06.2023, виданих на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2022, яким задоволені вимоги щодо зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньоденного місячного заробітку, що складає 8 462,40 грн. Таким чином, вимоги щодо нарахування та виплати вихідної допомоги є майновими позовними вимогами, оскільки їх об`єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці, відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мала би обраховуватися з урахуванням грошових сум, які рішенням судів зобов`язано перерахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №280/9443/21 (провадження № К/990/16688/22), від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200). Отже, оскільки вимоги щодо нарахування та виплати конкретної суми у розмірі 8 462,40 грн вихідної допомоги за затримку її виплати при звільненні містять зміну складу майна позивача, такі вимоги є майновими, у зв`язку з чим при прийнятті спірної постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не вірно обраховано розмір виконавчого збору як за немайновими вимогами. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору, винесені 31.07.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. у межах виконавчого провадження № 72392650, прийняті всупереч положенням частини другої статті 2 КАС України, а саме не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 в адміністративній справі № 280/6617/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя А.А. Щербак