LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС390/1447/22

від 27.05.2024 · Кримінальна

УХВАЛА 27травня 2024 року м. Київ справа № 390/1447/22 провадження № 51-2703 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 грудня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, встановив: У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд указаних судових рішень. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 3 зазначеної статті. У касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано. Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник заперечує відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з оцінкою доказів, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Крім того, при обґрунтуванні касаційної скарги захисник також посилається як на підстави для скасування судових рішень на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Разом з тим касаційна скарга захисника не містить обґрунтування в чому саме виразилися, з урахуванням положень статей 412-414 КПК, зазначені порушення, допущені судами попередніх інстанцій під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 так, в касаційній скарзі захисник лише формально посилається на порушення ст. 413, 414 КПК, однак взагалі не посилається на конкретні порушення, які б свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Також, захисник, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції усупереч ст. 419 КПК залишив поза увагою доводи апеляційної скарги, не зазначає які саме твердження, викладені в апеляційній скарзі захисника залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції. При цьому, порушуючи питання про направлення кримінального провадження після скасування оскаржуваних судових рішень до суду першої інстанції, захисник не наводить правового обґрунтування жодної з підстав, передбачених ст. 415 КПК. Усупереч ч. 3 ст. 427 КПК захисник не зазначив чи бажає він брати участь у касаційному розгляді. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 грудня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»