LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/1352/23

від 21.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції - Перепелиця А.М. Суддя-доповідач - Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року Справа № 320/1352/23 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., за участі секретаря Бродацької І.А., представника Позивача Гудими В.С., представника Відповідача Кудінової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вілкова Сергія Валентиновича, треті особи які не Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія заявляють самостійних адвокатури м. Києва, вимог щодо предмета ОСОБА_2 спору на стороні відповідача про визнання дій протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - Відповідач 1), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі голови Вілкова Сергія Валентиновича (далі - Відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення (далі - Відповідач) про визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 23.11.2022 року за №Д/11-4. В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з істотними порушеннями процедури, зокрема з порушенням визначеного законом строку, установленого для попередньої перевірки скарги щодо дисциплінарного проступку адвоката та з порушенням строку розгляду дисциплінарної справи. Позивач також зазначає, що скерування скарги відбулось до не уповноваженої КДКА Рівненської області (визначено незаконний склад), що в подальшому потягло за собою незаконність будь-яких дій та рішень зазначеної КДКА. Крім того, Позивач вважає, що висновки КДКА Рівненської області засновані на перекручуванні фактів з єдиною метою - незаконно позбавити його права здійснювати адвокатську діяльність.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що Голова ВКДКА, скеровуючи скаргу для розгляду до КДКА Рівненської області, діяв у межах наданих йому повноважень, а, в свою чергу, КДКА Рівненської області була повноважною розглядати скаргу на дії адвоката ОСОБА_1. Крім того, суд визнав необґрунтованими та безпідставними посилання Позивача на пропуск дисциплінарною комісією річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, з огляду на те, що, виходячи з дати публікацій Позивачем дописів у мережі Фейсбук, а саме 24.11.2021, 30.11.2021 та 01.12.2021 приймаючи рішення 23.11.2022, Відповідачем такий строк пропущений не був. При цьому, суд погодився з висновками Відповідача про наявність в діях Позивача складу дисциплінарного проступку, склад якого передбачено п.3 ч.2 ст.34 Закону №5076-VI з огляду на невідповідність зазначених висловлювань та їхньої манери базовим вимогам етики, а тим більше Правил адвокатської етики. Розміщення адвокатом під час спілкування в мережі Інтернет вказаних дописів завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі. На думку Апелянта, спірне рішення свідчить про порушення його прав та інтересів та зазначає, що саме це рішення є документальним підтвердження порушень з боку осіб, що займають керівні посади в органах самоврядування спрямовані на знищення незалежності інституту адвокатури та припинення дії норми п. 2 та п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також норми ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про заборону будь-якого втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, заборони притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрози застосування відповідальності у зв?язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом. Також Апелянт посилається на необгрунтованість притягнення його до дисциплінарної відповідальності за висловлені ним погляди, оскільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і Конституція України гарантують позивачу право на вільне вираження своїх поглядів і переконань. ОСОБА_1 вважає, що таке рішення Відповідача є втручанням у приватне життя адвоката. В обґрунтування заявлених вимог Апелянт також посилається на наявність процесуальних порушень, які полягають у тому, що: - скарга ОСОБА_2 була скерована до неповноваженої КДКА Рівненської області, що в подальшому потягнуло за собою незаконність будь-яких дій та рішень зазначеної КДКА; - прийняття до розгляду скарги без підтвердження про оплату скаржником коштів на організаційне забезпечення розгляду такої скарги; внесення недостовірної інформації у скаргу від імені ОСОБА_2 , а саме вказано номер телефону іншої особи, яка не підтвердила фактів звернення зі скаргою на поведінку і дії адвоката ОСОБА_1.; - відхилення висловлених ним сумнівів щодо авторства ОСОБА_2 скарги від 14.02.2022 з метою прийняття незаконного рішення щодо ОСОБА_1 ; - порушення принципу змагальності, оскільки Відповідач позбавив Позивача можливості бути присутнім на розгляді скарги відносно нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржників; - члени КДКА не засідали в приміщенні, куди було начебто викликано адвоката ОСОБА_1. не збирались і засідання не проводились. Окремо Апелянт зазначає про незаконність висновків КДКА, з якими, на його думку, безпідставно погодився суд першої інстанції, щодо того, що начебто публікації ОСОБА_1 вчинені як продовжуване дисциплінарне правопорушення, незважаючи на те, що усі публікації мали різний зміст та різний характер. Апелянт вважає, що висновки про вульгарність та недоречне висміювання професії з допису, вказаного на ст. 8 Рішення КДКА - є лише суб?єктивні припущення, які не можуть бути підставою для втручання в професійну діяльність. При цьому, ОСОБА_1 зауважує, що до висновку про вульгарність дописів, може дійти лише особа, котра думає вульгарно. При цьому, Апелянт повідомив, що ніхто не порівнював у дописах людей з собаками та/або сучками саме з метою аби не образити тварин й зазначив, що беззаперечним є той факт, що собаки дуже віддані і що їхня вірність всеосяжна, заслуговує на повагу й нам, людям, є чому повчитися у них. Тож ОСОБА_1 вважає що публікації не містять будь-яких двояких змістів. Щодо висновку КДКА про допис, де начебто ОСОБА_1 вказував на те, що в органах адвокатського самоврядування можуть купуватись посади, Апелянт зазначив, що факти, на які посилаються члени КДКА свідчать про порушення закону та Правил адвокатської етики не ним, а саме Циганковим, й підтверджують грубі порушення членів КДКА, а також їхнє упереджене ставлення з єдиною метою - незаконно позбавити адвоката ОСОБА_1 права здійснювати адвокатську діяльність. Водночас Апелянт вважає, що КДКА Рівненської області прийняла рішення про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі документів та відомостей, зміст яких КДКА цілеспрямовано перекрутила, з метою незаконного притягнення до відповідальності адвоката. Загалом, Апелянт наполягає на тому, що не було жодних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позаяк він не вчиняв порушень, за які передбачена дисциплінарна відповідальність. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм процесуального права, внаслідок неповного з?ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 та від 27.02.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. Від Відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому, ВКДКА зазначає, що її безпідставно, через зловживання Позивачем процесуальними правами, залучено у якості відповідача у цій справі, з огляду на те, що Позивачем в межах цієї справи заявлено вимоги лише до КДКА Рівненської області. Окрім того, Відповідач 2 вказує, що зі змісту позовної заяви по справі 320/1352/23 вбачається, що предметом зазначеного спору (зокрема, в частині, що стосується ВКДКА), як і у адміністративній справі 640/8036/22, є один і той самий факт скерування Головою ВКДКА скарги ОСОБА_2 , надісланої супровідним листом з КДКА м. Києва, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_1. Зазначене підтверджує факт зловживання Позивачем процесуальними правами, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача тим самим предметом та з тих самих підстав, що прямо визначено, як зловживання процесуальними правами у п.2 42 ст 45 КАС України.

6. Від третьої особи - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. У своєму відзиві Третя особа зазначила, що основною метою нагородження адвокатів відзнаками та нагородами є сприяння підвищення фахового рівня адвокатів та укріплення престижу професії; бездоганному виконанню адвокатами своїх професійних обов?язків, постійному вдосконаленню адвокатської майстерності; утвердження конституційності, правопорядку, законності, верховенства права. Таким чином, з огляду на наближення професійного свята адвокатів, з урахуванням проведення нагородження адвокатів України НААУ, анонсування Позивачем проведення нагородження та вручення номінацій у тих формулюваннях, які були анонсовані на сторінці у Фейсбук Позивача містять очевидні ознаки завдання шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. 7. 20.05.2024 від Третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява у якій він вказує, що оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Апеляційну скаргу вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності.

8. У судовому засідання представниця Позивача апеляційну скаргу підтримала та додатково акцентувала увагу на ряді процесуальних порушень в ході прийняття спірного рішення. Наполягала на пропуску строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, розгляді скарги неналежним складом комісії й за відсутності сплати ОСОБА_2 належного збору. Окрім того, представниця Позивача вказала, що спірне рішення становить втручання у право ОСОБА_1 на свободу вираження поглядів та зазначила, що на її внутрішнє переконання у межах спірних правовідносин має місце презентація конкурсу у жартівливій формі.

9. Представниця Відповідача - ВКДКА, у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому, повідомила про наявність рішення РДА від 15.12.2021 №142 «Про неприпустимість проведення заходів, які мають негативну та образливу форму для адвоката та його діяльності». Окрім того, зазначила контраргументи на доводи, висловлені представницею Позивача у судовому засіданні, які збігаються з контраргументами, викладеними Відповідачем раніше у своєму відзиві на апеляційну скаргу.

10. У судовому засіданні представницею Відповідача - ВКДКА, заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що Апелянт зловживає процесуальними правами, оскільки ним подано інший позов з тим самим предметом ( в частині, що стосується ВКДКА).

11. Порадившись на місці без виходу до нарадчої кімнати, колегія суддів протокольною ухвалою вирішила відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на його необґрунтованість.

12. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

13. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

14. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 15.02.2022 надійшла скарга ОСОБА_2 , надіслана супровідним листом з КДКА м. Києва за вих. №02/143-3/27-22 від 15.02.2022, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №58/245 від 29.09.2003, видане Кіровоградською обласною КДКА). В свою чергу, відповідно до рішення РАУ № 130 від 15.12.2021 «Про передачу справ КДКА м. Києва до ВКДКА для подальшого розподілу» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальностід (дисциплінарних справ (проваджень)) у ВКДКА для подальшого скерування на розгляд до КДКА іншого регіону. Враховуючи зазначене, вказану скаргу було направлено для розгляду по суті до КДКА Рівненської області. КДКА Рівненської області рішенням від 22.04.2022 порушила дисциплінарну справу та подальший розгляд скарги був зупинений на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/8036/22 від 09.09.2022. Втім, 19.10.2022 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2022 по справі №640/8036/22 скасовано та ухвалено нове рішення про залишення без задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. 26.10.2022 КДКА Рівненської області було відновлено розгляд дисциплінарної скарги на поведінку ОСОБА_1 23.11.2022 дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області було прийнято рішення №Д/11-4 яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 14.02.2022 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики (п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та накласти на адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 14.02.2022, дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців - з 24.11.2022 по 24.05.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем під час проведення перевірки скарги ОСОБА_2 , дослідивши публікації, дописи адвоката ОСОБА_1. в соціальних мережах, а саме у Facebook, дисциплінарна палата КДКА Рівненської області встановила наступне. Згідно публікації від 20.10.2021 адвокат ОСОБА_1. (нікнейм «ОСОБА_1») розмістив у Facebook допис, наступного змісту (пряма мова): «ІНФОРМАЦІЯ_1». ІНФОРМАЦІЯ_2: - «ІНФОРМАЦІЯ_3. - «ІНФОРМАЦІЯ_4. - «ІНФОРМАЦІЯ_5. - «ІНФОРМАЦІЯ_6. - «ІНФОРМАЦІЯ_7. - «ІНФОРМАЦІЯ_8. - «ІНФОРМАЦІЯ_9. - «ІНФОРМАЦІЯ_10. ІНФОРМАЦІЯ_11. ІНФОРМАЦІЯ_12». Дослідивши вказане, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що такий допис суперечить вимогам Правил адвокатської етики, а саме ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60, та зазначила, що допису вбачається, що адвокат ОСОБА_1. анонсує, рекламує захід, який представляє адвокатуру в негативному контексті. Поняття «адвокат» та «адвокатська» вживаються в контексті, який допускає неоднозначне вульгарне тлумачення. Загалом назви «номінацій», до яких повинні бути представлені адвокати, не відповідають етично-правовим стандартам, є нетактовними, зневажливими та не спрямованими на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, свідчать про недоречне висміювання професії. Така публікація не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності, формує хибне враження суспільства про престиж адвокатури, а також свідчить про відсутність поваги адвоката, який розмістив допис, до своїх колег-адвокатів, яких запрошували прийняти участь у конкурсі. Така поведінка адвоката в соціальній мереж не відповідає іміджу та статусу адвоката. В подальшому адвокат ОСОБА_1. (нікнейм «ОСОБА_1») розмістив у Facebook допис від 24.11.2021, який по суті продовжує тему попереднього допису, наступного змісту (пряма мова): «ІНФОРМАЦІЯ_13». ІНФОРМАЦІЯ_14» Як висновок, дисциплінарна палата зазначила, що такий допис свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1. ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики. Адвокат продовжує анонсувати захід - Най-най-най головніший юридичний рейтинг. В дописі проявляється нетактовне ставлення адвоката, який розмістив допис, до своеі колеги-адвоката, яку мали намір представити «до номінації». Посил який несе в собі опублікований допис свідчить про те, що автор допису намагався принизити честь та гідність іншого адвоката, про відсутність поваги до свого колеги. Назви «номінацій», до яких повинні бути представлені адвокати, не відповідають етично-правовим стандартам, є нетактовними, зневажливими та не спрямованими на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, свідчать про недоречне висміювання професії. Лексика і стилістика посту має образливий характер та викликає негативні асоціації з поняттям «адвокат». Така публікація не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності, формує хибне враження суспільства про престиж адвокатури, а поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката. В подальшому 22.10.2021 року адвокат ОСОБА_1. (нікнейм «ОСОБА_1» розмістив у Facebook допис наступного змісту (пряма мова): ««ІНФОРМАЦІЯ_15 ІНФОРМАЦІЯ_16. ІНФОРМАЦІЯ_17 ІНФОРМАЦІЯ_18». У висновок на вказані вище встановлені обставин дисциплінарна палата зазначила, що своїм дописом адвокат ОСОБА_1. спотворює імідж та престиж адвокатури, дискредитує її в очах суспільства, оскільки робить посил, що посади в органах адвокатського самоврядування можуть купуватися. В той же час допис містить недоречне висміювання процесу отримання посади в таких органах. Така поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката, не відповідає етично-правовим стандартам, є зневажливою та не спрямованою на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, що порушує приписи ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики. В продовження теми «Най-най-най головніший юридичний рейтинг», 30.11.2021 адвокат ОСОБА_1. (нікнейм «ОСОБА_1») розмістив у Facebook допис наступного змісту (пряма мова): «ІНФОРМАЦІЯ_19». Після тексту йде посилання на сайт НААУ, розділ новин - ІНФОРМАЦІЯ_20. У висновок на вказане вище дисциплінарна палата зазначила, що така публікація не відповідає етично-правовим стандартам, є нетактовною, зневажливою та не спрямованою на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії. Допис не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності. Така поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката. В дописі проявляться зневажливе ставлення адвоката, який розмістив допис, до іншої особи. Посил який несе в собі опублікований допис свідчить про те, що автор допису намагався принизити честь та гідність іншої особи. Зважаючи на наявність посилання в дописі на новину з сайту НААУ, адвокат ОСОБА_1. допускає критику діяльності органу адвокатського самоврядування відступаючи від загальноприйнятих уявлень про ділове публічне спілкування, спотворюючи престиж адвокатури. Адвокат знову не зважив на приписи, згідно яких у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки, що свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1. приписів ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики. 01.12.2021 адвокат ОСОБА_1. (нікнейм «ОСОБА_1») розмістив у Facebook черговий допис, продовжуючи тему юридичного рейтингу, наступного змісту (пряма мова): «ІНФОРМАЦІЯ_21.» В публікації йде посилання на youtube.com. Тобто за висновками дисциплінарної палати, адвокат продовжує розвивати тему юридичного рейтингу, який представляє адвокатуру в негативному контексті як професію та спотворює образ адвоката. В обґрунтування прийнятого рішення уповноважений орган зазначив, що розглянувши дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1. за скаргою ОСОБА_2 дисциплінарна палата встановила, то адвокат ОСОБА_1. вчинив продовжуваний дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» який носить системний характер (одноразове грубе порушення правил адвокатської етики - ст.ст.12, 50, 51, 53, 57, 59, 60 ПАЕ), тому є підстави для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення. Дисциплінарною палатою в мотивувальній частині рішення вказано, що враховуючи наявні у дисциплінарній справі матеріали, дії адвоката ОСОБА_1., вчинені ним за в період жовтень-грудень 2021 року, а саме розміщення публікацій у мережі Фейсбук, є порушенням адвокатом вимог Правил адвокатської етики (ст.ст. 12,50,51,53,57, 59, 60 ПАЕ), що вказує на наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики)

15. Позивач, вважаючи порушеними свої права та інтереси, звернувся до суду з цим позовом.

16. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №5076-VI), Правилами адвокатської етики затвердженими Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі- ПАЕ) Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 1312 Конституції України передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі". Статтею 19 Закону №5076-VI передбачено види адвокатської діяльності. Це є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Статтею 57 ПАЕ визначено принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах, які передбачають наступне. Участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності. Відповідно до частини 1 статті 35 Закону №5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Пункт 3 частини 2, частини 5 статті 31 Закону №5076-VI передбачає, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відповідно до статті Стаття 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Згідно з частиною першою статті 40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Згідно з пунктами 2.3.17, 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04-05.07.2014, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму. Скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону. Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній паліта Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфкаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень)) у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для подальшого їх скерування на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Частиною першою статті 57 Закону №5076-VI визначено, що Рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Згідно з частиною другою статті 40 Закону №5076-VI Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини ( частина 1 статті 41 Закону №5076-VI). Висновки суду апеляційної інстанції.

17. З наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення є вчинення ним дисциплінарного проступку.

18. Присяга адвоката, яку складає особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, включає в себе обов`язок дотримання правил адвокатської етики.

19. При цьому, порушення правил адвокатської етики є окремим дисциплінарним проступком та підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

20. Як вбачається з матеріалів справи, до КДКА м.Києва надійшла скарга ОСОБА_2 стосовно дій адвоката ОСОБА_1., яка Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, скерована до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.

21. При цьому, колегія суддів відзначає, що пунктом 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури чітко передбачено повноваження голови ВКДКА скеровувати для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати).

22. Разом з тим, відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що має наслідком відсутність кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

23. Таким чином, у зв`язку з тим, що на засіданнях КДКА міста Києва був відсутній кворум, Голова ВКДКА, у межах повноважень та на підставі чинного законодавства, скерував скаргу ОСОБА_2 до КДКА Рівненської області для розгляду.

24. Отже, суд вважає необґрунтованими доводи Апелянта про те, що дисциплінарне провадження відносно нього не могло здійснюватися Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури Рівненської області, оскільки порушень процедури щодо визначення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а також порушень передачі (направлення) відповідних матеріалів, судом не встановлено.

25. При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 08.10.2020 у справі №826/3443/18, у якій зазначено про те, що компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.

26. Щодо посилання ОСОБА_1 на пункт 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, суд зазначає, що воно не підлягає застосуванню в межах спірних правовідносин, оскільки врегульовує порядок розгляду скарг щодо осіб, які входить до складу органів адвокатського самоврядування. Втім, жодними належними та допустимими доказами у контексті статей 73,74 КАС України не підтверджено, що Апелянт входить до складу органів адвокатського самоврядування.

27. З урахуванням цього, колегія суддів вважає безпідставними посилання Апелянта на порушення Відповідачем 2 норми пункту 23 Положення №120.

28. Щодо доводів Апелянта про те, що скарга ОСОБА_2 була прийнята до розгляду без підтвердження про оплату скаржником коштів на організаційне забезпечення розгляду такої скарги, колегія суддів зазначає наступне.

29. Так, рішенням Ради адвокатів України №37 від 18.06.2020 чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено плату за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та відповідні пільги. Так, згідно з пунктом 3.1 пункту 3 вказаного рішення звільняються від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наступні категорії осіб, які мають до них безпосереднє відношення (тобто подання таких заяв (скарг) стосується прав та інтересів самого заявника (скаржника) або безпосередньо осіб, яких вони представляють особи, які мають відповідні пільги щодо сплати судового збору та визначені Законом України "Про судовий збір", зокрема, учасники бойових дій.

30. При цьому скаржником було заявлено клопотання про звільнення його від плати за організаційне забезпечення розгляду скарги з огляду на наявність у нього статусу учасника бойових дій, яке було враховано Відповідачем 1.

31. З урахуванням цього, колегія суддів прийшла до висновку, що КДКА Рівненської області правомірно звільнила ОСОБА_2 від встановленої плати.

32. Доводи Апелянта про внесення недостовірної інформації у скаргу від імені ОСОБА_2 та про те, що члени КДКА не засідали в приміщенні, куди було начебто викликано адвоката ОСОБА_1. не збирались і засідання не проводились, колегія суддів до уваги не приймає як такі, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами у справі.

33. При цьому, сумніви Апелянта щодо того, що автором скарги є саме ОСОБА_2 та щодо оригінальності його підпису, апеляційний суд до уваги також не приймає, оскільки вони засновані лише на припущеннях й суб`єктивній думці Апелянта й не підтверджуються жодними доказами у справі.

34. При цьому апеляційний суд відзначає, що регламентований частиною другою статті 77 КАС України покладений на Відповідача обов`язок доказування не є абсолютним і, згідно з приписами частини першої вказаної норми, Позивач також повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення. Натомість, Апелянт на надав жодних доказів, які підтверджували б зазначені вище доводи.

35. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ОСОБА_2 разом зі скаргою до було надано належним чином завірену копію посвідчення учасника бойових дій, яке містить його фотокартку та особистий підпис для здійснення його ідентифікації та є документом, що підтверджує право на встановлені законодавством пільги саме тієї особи, якій воно видано.

36. Щодо тверджень ОСОБА_1 про порушення Відповідачем 1 принципу змагальності, колегія суддів зазначає наступне. Так, Апелянт зазначає, що він був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді скарги щодо нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржників.

37. З цих підстав колегія суддів зазначає, що у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

38. При цьому, як вже зазначалося раніше, неявка адвоката на засідання дисциплінарної палати КДКА без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

39. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд дисциплінарної скарги неодноразово відкладався Відповідачем 1, зокрема і на підставі клопотання самого Апелянта, з метою надання йому можливості подати свої письмові пояснення по суті скарги та взяти участь у її розгляді.

40. При цьому 18.11.2022 від адвоката ОСОБА_1. до КДКА Рівненської області надійшли письмові пояснення по суті скарги, які були враховані Відповідачем 1 під час прийняття спірного рішення. Разом з тим, 23.11.2023 мала місце повторна неявка адвоката на засідання дисциплінарної палати.

41. Посилання Апелянта на те, що він 18.10.2022 звернувся з клопотанням про проведення засідання за його участі в режимі відеоконференції, втім він не був під`єднаний до такого засідання, а тому його неявка відбулася саме за вини КДКА, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у матеріалах дисциплінарної справи відсутнє таке клопотання ОСОБА_1 . Більше того, 18.10.2022 Апелянтом взагалі не надсилалися будь які документи. З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2022 від ОСОБА_1 до Відповідача 1 надійшли пояснення по суті скарги та додані до них документи. Втім, у цих поясненнях також відсутнє клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконфереції.

42. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Апелянта про порушення Відповідачем 1 принципу змагальності спростовуються на підставі викладеного вище.

43. Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині висновків КДКА, з якими погодився суд першої інстанції, щодо того, що публікації ОСОБА_1 вчинені як продовжуване дисциплінарне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити що такі дії Апелянта, незважаючи на те, що усі публікації мали різний зміст та різний характер, пов`язані з довготривалим, безперервним вчиненням дій, які полягають у публікації дописів у соціальній мережі Facebook на його особистій сторінці, які завдавали шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

44. При цьому, судова колегія враховує позицію Верховного Суду, яка сформована у постановах від 11.04.2018 у справі №804/401/17 та від 11.12.2018 у справі №242/924/17, відповідно до якої триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

45. Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, публікації, за які Апелянта притягнуто до дисциплінарної відповідальності були розміщені на його особистій сторінці 20.10.2021, 24.11.2021, 30.11.2021 та 01.12.2021, а спірне рішення прийнято 23.11.2022.

46. Колегія суддів відзначає, що згідно з ч.2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

47. Разом з тим, з матеріалів дисциплінарного провадження, а саме з витягу з протоколу № 6/53 засідання дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 22.06.2022 вбачається, що розгляд дисциплінарної скарги відносно адвоката ОСОБА_1. за скаргою ОСОБА_3 було зупинено на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення адміністративного позову від 09.06.2022 по справі №640/8036/22 до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили та п.7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням РАУ №268 від 17.12.2013 із наступними змінами. 26.10.2022, згідно з витягом з протоколу № 10/57 засідання дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 26.10.2022, дисциплінарне провадження було відновлено.

48. За таких обставин колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі не може призводити до зменшення строку розгляду скарги, а тому, враховуючи зупинення провадження за скаргою щодо дій Апелянта на більш, ніж 4 місяці, Відповідач 1 не допустив порушення строку притягнення Апелянта до дисциплінарної відповідальності.

49. З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у діях Відповідачів процесуальних порушень розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_1.

50. Окремо у своїй апеляційній скарзі Апелянт посилається на безпідставність висновків КДКА Рівненської області про наявність у його діях підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі висновки прийняті на підставі перекручування фактів.

51. Так, Апелянт зазначає, що ніхто не порівнював у дописах людей з собаками та/або сучками саме з метою аби не образити тварин. Він посилається на те, що собаки дуже віддані і їхня вірність всеосяжна, заслуговує на повагу й нам, людям, є чому повчитися у них. Тож ОСОБА_1 вважає що публікації не містять будь-яких двояких змістів чи образ.

52. Втім, колегія суддів відзначає, що висновками експерта Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №7985 від 13.12.2021 підтверджується, що у тому контексті, який закладений у назву номінації «Сука адвокатская» лексема «сука» викликає негативні асоціації щодо лексеми «адвокатская» («относящийся к адвокатам и их деятельности»). Така форма викладу має образливий характер і викликає негативні асоціації, пов?язані безпосередньо з професією адвоката.

53. Вказаний висновок у взаємозв`язку з іншими матеріалами справи та встановленими судом обставинами, переконує колегію суддів у правильності рішення Відповідача 1 і висновків суду першої інстанції щодо того, що вказана публікація не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності, формує хибне враження суспільства про престиж адвокатури, а поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката. 54.Таким чином, доводи Апелянта про те, що його діями не порушено адвокатської етики судова колегія вважає необґрунтованими та не приймає їх до уваги .

55. При цьому, твердження Апелянта про будь-яке: позитивне чи негативне суб`єктивне ставлення особи -адресанта вказаного допису щодо суті його змісту, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки встановлення цих обставин не має значення для вирішення справи по суті та не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.

56. Твердження Апелянта про те, що не він, а саме Циганков у своєму дописі вказував на те, що в органах адвокатського самоврядування можуть купуватись посади, апеляційний суд також не приймає до уваги та зазначає, що саме Апелянтом заявлена до нагородження номінація «Номинация «Куплю должность», яка передбачає посил, що посади в органах адвокатського самоврядування можуть купуватися. В той же час, як правильно зазначила дисциплінарна палата та відзначив суд першої інстанції, допис містить недоречне висміювання процесу отримання посади в таких органах.

57. Переглядаючи рішення суду в контексті посилань Апелянта на п.п. 2-3 ч. 1 ст.1, ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», апеляційний суд відзначає, що статтею 19 Закону №5076-VI передбачено види адвокатської діяльності, які у своїй основі полягають саме у наданні правової допомоги у будь-якій формі, не забороненій законом. Таким чином, колегія суддів не може погодитися з доводами Апелянта про те, що організація ним вечірки з присудженням нагород у зазначених ним на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook номінаціях є адвокатською діяльністю, а притягнення його за ці дії до дисциплінарної відповідальності - є, відповідно, втручанням та перешкодами здійсненню ним адвокатської діяльності з огляду на зазначене вище.

58. Твердження Апелянта про те, що висновки Відповідача-1, викладені на ст. 8 Рішення КДКА про вульгарність та недоречне висміювання ним професії адвоката у дописі, - є лише суб?єктивними припущеннями, які не можуть слугувати підставою для втручання в професійну діяльність, колегія суддів також вважає безпідставними з означених вище підстав.

59. Крім того, апеляційний суд вказує, що дисциплінарна відповідальність за порушення ОСОБА_1 правил адвокатської етики не спрямована на знищення незалежності інституту адвокатури, як вважає Апелянт, а націлена, зокрема, але не виключно на відновлення завданої таким порушення шкоди авторитету інституту адвокатури України.

60. При цьому, колегія суддів повторно наголошує на тому, що Правилами адвокатської етики чітко зазначено, що участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook) є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

61. Отже, право адвоката на викладення особистої думки у соціальних мережах, не є абсолютним, а підпорядковується правилам адвокатської етики.

62. Твердження Апелянта про те, що КДКА Рівненської області прийняла рішення про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі «перекручених» документів та відомостей, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції таких обставин не встановлено. Більш того, такі обставини підтверджуються матеріалами справи, встановлені та перевірені судом.

63. Підсумовуючи усе вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для притягнення його дисциплінарної відповідальності спростовуються матеріалами справи.

64. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

65. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України

66. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року - без змін.

68. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2024 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»