Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6481/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6481/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Горобцова Я.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. при секретарі Горяіновій Н.В. за участю позивача: ОСОБА_1 представника 3-ї особи: Романенко Я.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України в особі Голови Ізовітової Лідії Павлівни про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (далі - відповідач, КДКА Кіровоградської області) у якому просив визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 12 листопада 2019 року №

7. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника третьої особи, які з`явилися в призначене судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29 січня 2004 року № 1888 серії КВ № 001888. 28.12.2017 року (вх. №1/156вх) на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі по тексту - КДКА міста Києва) надійшла заява голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни щодо поведінки адвоката ОСОБА_1, яка може бути підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. У вказаній заяві зазначено, що рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України, пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» встановлено, що збори адвокатів міста Києва відбулися 20.09.2017 року без затверджених Радою адвокатів України квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону, регламенту конференції адвокатів регіону, тобто поза межами Закону та обов`язкових рішень Ради адвокатів України. На виконання вищевказаного рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 211, на офіційних веб-сайтах Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів м. Києва, адвокатам міста Києва було повідомлено, що збори адвокатів, які відбулися 20.09.2017 року, у місті Києві, в конференц-залі «UB1 Fashion Center», за адресою: вул. Дорогожицька 8, проведені не уповноваженими на те особами, поза межами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та без прийняття обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання і проведення конференції адвокатів регіону. Разом з тим, ОСОБА_1 , не виконуючи рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 211, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К., при розгляді питання щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва виступав як кандидат на зазначену посаду, надав згодуна таке обрання та був в подальшому на неї обраний. Також, зазначено, що з 08.10.2016 року, у місті Києві, не було проведено конференції адвокатів міста Києва із порядком денним щодо дострокового відкликання та/або обрання нових членів органів адвокатського самоврядування міста Києва у розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі встановленої Радою адвокатів України квоти представництва, затвердження регламенту та порядку проведення конференції адвокатів регіону. З огляду на викладені в заяві обставини та рішення Ради адвокатів України, голова Національна асоціація адвокатів України та Ради адвокатів України Ізовітова Л.П. вважаючи, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 34 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» у формі невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, просила КДКА міста Києва розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення приписів Закону, вчинення дій, що тривалий час блокують та стабілізують роботу органів адвокатського самоврядування міста Києва, а також дезорієнтують адвокатів, працівників правоохоронних органів, судів, підривають авторитет органів адвокатського самоврядування та адвокатури України. Наведені обставини також встановлені у рішенні Ради адвокатів України № 238 від 15.11.2017 року «Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві», відповідно до п. 2 якого Радою адвокатів України вирішено звернутися до КДКА міста Києва із окремими скаргами (заявами) щодо неналежної поведінки адвокатів, які всупереч положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К., та КДКА міста Києва під головуванням Орлова І.Ф., надали свою згоду на обрання нібито до органів адвокатського самоврядування в місті Києві зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві. 15.01.2018 року головою ДП КДКА м. Києва Риковим В.В. надано доручення члену ДП КДКА м. Києва Дрюку О.М. на проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок (Т.1 а.с.79). 26.06.2018 року членом ДП КДКА м. Києва ОСОБА_2 підготовлено довідку та надано пропозицію порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (Т.1 а.с.80-84) 03.07.2018 року рішенням № 42 дисциплінарної палати КДКА м. Києва порушено стосовно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який виразився у невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (Т.1 а.с.87-92). 20.08.2018 року на засіданні ДП КДКА м. Києва за наслідками поданих заяв про самовідводи та їх задоволення, прийнято рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справ відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю кворуму після задоволення самовідводів членів ДП КДКА м. Києва (протокол Т.1 а.с.123-126). 29.08.2018 року (вих. №2/502-1/156) матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 направлені на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. №10804 від 04.09.2018 року) для скерування їх до КДКА іншого регіону (Т.1 а.с.127). 13.09.2018 року (вих. №1713), згідно із підпунктом 2.3.17 пункту 2.3. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 4-5 липня 2014 року (з наступними змінами і доповненнями), головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надіслано заяву разом із матеріалами дисциплінарної справи на розгляд КДКА Кіровоградської області (вх. №91 від 19.09.2018) (Т.1 а.с.128-129). 17.10.2018 року рішенням № 27 дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області закрито дисциплінарну справу порушену стосовно адвоката ОСОБА_1, на підставі частини 2 статті 35 Закону № 5076-VІ (Т. 2 а.с.199-203). 30.05.2019 року рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-001/2019 скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області від 17.10.2018 року № 27, а справу направлено на новий розгляд до КДКА Кіровоградської області на стадію розгляду (Т.3 а.с.130-134). Рішенням КДКА Кіровоградської області від 12.11.2019 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (далі по тексту - оскаржуване рішення)(Т.1 а.с.22-34.). Так, в обґрунтування та доводах прийнятого рішення зазначено, що у поведінці адвоката ОСОБА_1 вбачається склад дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3,6 ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-VI (порушення правил адвокатської етики та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування). У своїх висновках КДКА Кіровоградської області виходила із чинності рішення конференції адвокатів міста Києва від 08.10. 2016 року, що за оцінкою палати, скликана та проведена у порядку, встановленому законом та про ухвалення якого адвокату ОСОБА_1 було достовірно відомо. Відомостей про правомірні рішення, які б підтверджували законність формування (функціонування) іншого «складу Ради адвокатів міста Києва», під час розгляду справи не подано. Проте, незважаючи на це адвокат ОСОБА_1, не будучи членом Ради адвокатів міста Києва, сформованої за чинним рішенням конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, привласнивши собі повноваження члена Ради адвокатів міста Києва, систематично брав участь у діяльності незаконно утвореної «Ради адвокатів міста Києва», зокрема у засіданнях, на яких приймалися рішення, притаманні за повноваженнями раді адвокатів регіону, у тому числі 12.10.2017 року, 26.10.2017 року, 09.11.2017 року, 21.12.2017 року, 11.10.2018 року, а також вчиняв дії, на які повноваження має лише член (представник) ради адвокатів регіону, зокрема: на складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 КУпАП (пункт 9-1 частини першої статті 255 КУпАП), у тому числі 27.08.2018 року, на присутність (як представника ради адвокатів регіону) під час проведення обшуку у адвоката (абзац 2 частини другої статті 23 Закону), у тому числі: 22.02.2018 року, а також в іншій формі, позиціонуючи себе членом Ради адвокатів міста Києва, зокрема, у формі «чергування» до 31.12.2018 року, маючи намір здійснювати такі дії як член «Ради адвокатів міста Києва» для «забезпечення гарантій, передбачених статтею 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У даному випадку, на думку відповідача, проступок адвоката ОСОБА_1 є продовженим, бо складається із тотожних (в юридичному сенсі) неправомірних дій, які починаючи з 07.10.2017 року були ним вчиненні неодноразово, мали системний характер та об`єднані єдиним наміром не виконання рішень органів адвокатського самоврядування. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову дійшов висновку, що відповідач виконав покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, правові підстави відсутні для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. У даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції надає оцінку спірним правовідносинам лише в частині законності прийняття оскаржуваного рішення № 7 від 12.11.2019 року. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05 липня 2012 року (далі по тексту - Закон № 5076-VІ) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. За приписами пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України № 5076-VІ адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Згідно пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону України № 5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини 2 статті 34 Закону України № 5076-VІ). Відповідно до частини 1-2 статті 33 Закону України № 5076-VІ адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Згідно із частиною 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: - попередження; - зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; - для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідно до статті 36 Закону України № 5076-VІ, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки. Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо адвоката у цьому випадку можуть бути й інші документи (подання, постанови, ухвали, інші рішення, тощо) певних осіб, які за своїм змістом та суттю і є заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Аналогічні приписи передбачені і в Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі по тексту - Положення №120). Так, відповідно до п.2 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. За приписами п. 3 Положення №120 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з п. 4 Положення №120 дисциплінарним проступком адвоката є: - порушення вимог несумісності; - порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; - розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; - невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; - невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; - порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається. Відповідно до п. 9-10 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, фактично підставою для ініціювання відносно позивача дисциплінарного провадження стало рішення Ради адвокатів України № 238 від 15.11.2017 року «Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві» (Т.1 а.с.52-55). Резолютивною частиною вказаного рішення визначено звернутися до КДКА м. Києва із заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвокатів, які всупереч положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К. та КДКА міста Києва під головуванням Орлова І.Ф., надали свою згоду на обрання нібито до органів адвокатського самоврядування в місті Києві зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві. Так, рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20.09.2017 року в місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону (Т.1 а.с.56-57). Рішенням Ради адвокатів України від 15.11.2017 № 227 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07.10.2017 зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва», зокрема на якому позивача обрано до складу Ради адвокатів міста Києва з 07.10.2017 року до 07.10.2022 року, проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків (Т.1, а.с.58-59). Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України № 5076-VІ рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Згідно з пунктом 8 розділу V «Положення про Раду адвокатів України», затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами. Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов`язковими, то такі рішення можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката. Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України № 5076-VІ дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Разом з тим, неможливість КДКА з певних причин (у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА, за відсутності кворуму тощо) здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката, не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення. У взаємозв`язку з наведеним, згідно положень підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту Вищої КДКА, затвердженим рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року №78 (далі - Регламент), голова Вищої КДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму. Згідно підпункту 2.3.18. пункту 2.3. Регламенту голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону. Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з не можливістю розглянути дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 13.09.2018 року за вих. №1713 головою Вищої КДКА направлено вказану справу до КДКА Кіровоградської області. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими посилання позивача на те, що голова Вищої КДКА не мав права при цьому керуватися Регламентом Вищої КДКА, оскільки Рада адвокатів України не наділена повноваженнями затверджувати останній, з огляду на те, що вказаний Регламент не є предметом розгляду даної справи, як і не є предметом позову дії Вищої КДКА щодо направлення матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до КДКА Кіровоградської області. Відповідно до статті 37 Закону України № 5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Згідно положень частини 2 статті 38 та статті 39 Закону України № 5076-VІ член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Як вбачається з матеріалів справи, що стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи відносно позивача були реалізовані КДКА м. Києва. При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №42 від 03.07.2018 року про порушення дисциплінарної справи на час розгляду даної справи у визначеним законом порядку скасовано не було. 13.09.2018 року, відповідно до п.п. 2.3.17 п.2.3 Регламенту Вищої КДКА, головою Вищої КДКА заяву разом із матеріалами дисциплінарної справи стосовно позивача надіслано на розгляд до КДКА Кіровоградської області. При цьому, Законом України № 5076-VІ, Положенням №120 чи іншим нормативно-правовим актом, не закріплено обов`язку КДКА, якій передано дисциплінарну справу у порядку підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту, на стадії розгляду, розпочинати дисциплінарне провадження спочатку з першої стадії. У взаємозв`язку з наведеним, враховуючи, що на стадії розгляду КДКА м. Києва дисциплінарної справи відносно позивача виникли передбачені підпунктом 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту обставини (відсутність кворуму для розгляду скарги), матеріали дисциплінарної справи були передані Вищою КДКА до КДКА Кіровоградської області Отже, КДКА Кіровоградської області мала законні підстави для розгляду та вирішення дисциплінарного провадження відносно позивача. Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Згідно зі статтею 41 Закону України № 5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення. Аналогічні приписи дубльовані у Положенні №120. Так, за нормами п.43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи. Пунктом 44 Положення №120 передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Згідно з п. 46-47 Положення №120 неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. У випадках необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, або якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської чи іншої захищеної законом конфіденційної інформації, та з інших причин, визнаних поважними, проводиться закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні. За приписами п. 48 Положення №120 під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол. У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення. Відповідно до п. 49 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; закриття дисциплінарної справи. При цьому згідно з п. 50 Положення №120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Пунктом 51 Положення №120 передбачено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. За правилами визначеними п.53 Положення №120 накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Відповідно до п. 55 Положення №120 рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. Відповідно до п.7.1 розділу 7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року №77 (далі - Регламент №77), який відповідно до преамбули визначає порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, засідання КДКА (палати) проводиться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. В окремих випадках, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці або іншої захищеної законом конфіденційної інформації чи з інших причин, визнаних поважними, КДКА (палата) проводить закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання КДКА (палати) приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні. Представники масової інформації допускаються на засідання за правилами пункту 6.1.5 цього Регламенту. За приписами п. 7.3 Регламенту №77 після встановлення правомочності засідання КДКА (палата) відкритим голосуванням затверджує порядок денний. Згідно з п.7.9 Регламенту №77 на засіданні КДКА (Палати) ведеться протокол, який підписується Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п. 6.2.1 або п. 6.2.2 цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7 Регламенту. Відповідно до п. 8.1 Розділу 8 Регламенту №77 результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури, є рішення. Рішення КДКА приймаються за наслідками обговорення та голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. У разі рівного розподілу голосів голос Голови КДКА є ухвальним. Рішення палати приймається за наслідками обговорення та голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім передбачених Законом випадків (п.8.2 Розділу 8 Регламенту №77). Як вбачається з матеріалів справи, після скасування 30.05.2019 року рішенням №V-001/2019 ВКДКА рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №27 від 17 жовтня 2018 року про закриття дисциплінарної справи, засідання у справі призначалося на 16, 24 липня, 26 вересня, 23 жовтня та 12 листопада 2019 року. 16.07.2019 року ОСОБА_1 був присутнім на засіданні, надав копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та 12.07.2019 у справі №320/3497/19 за його позовом про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва за №143 від 13.06.2019, копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 у справі №640/11321/19 за його позовом до ВКДКА, роздруківки з ЄДРСР рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 у справі №1740/2484/18. Також, позивач підтримав усі раніше подані ним пояснення, підтвердив факт своєї належності до «складу Ради адвокатів міста Києва», яка обрана 07.10.2017 року, участі у її діяльності, вчинення дій, притаманних за своїми повноваженнями члену ради адвокатів регіону, уточнивши що протоколи про вчинення адміністративного правопорушення ним складалися лише за умови та у той період, коли у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про керівника Ради адвокатів міста Києва - Рафальську І.В. Засідання палати, призначені на 26.09.2019 року та 23.10.2019 року були перенесені, у зв`язку з неявкою учасників засідання та за клопотанням ОСОБА_1 . У засідання, призначене на 12.11.2019 року скаржник та ОСОБА_1 не з`явилися, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю» від 12.11.2019 року притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2016 року Рада адвокатів України прийняла рішення №155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва», яким було вирішено скликати конференцію адвокатів міста Києва, утворити організаційний комітет з проведення конференції адвокатів міста Києва, встановити квоту представництва делегатів на Конференцію; затвердити Порядок висування та обрання представництва делегатів на Конференцію; затвердити Порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів м. Києва; затвердити Регламент конференції адвокатів м. Києва. Зобов`язано Організаційний комітет з проведення конференції адвокатів м. Києва забезпечити проведення конференції адвокатів м. Києва. 06 серпня - 08 жовтня 2016 року на виконання рішення Ради адвокатів України №155 від 11.06.2016 проведено конференцію адвокатів міста Києва, за рішенням якої відкликано з посади голову та всіх членів Ради адвокатів м. Києва; обрано новий склад Ради адвокатів м. Києва, а головою Ради обрано Рябенка П.К. В подальшому 07.10.2017 року в місті Києві у конференц-залі «UB1 Fashion Center», за адресою: вул. Дорогожицька, 8 відбулася «Звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва» на якій, зокрема, обрано склад Ради адвокатів міста Києва та її керівника (Рафальську І.В.). Під час подання скарги на дії ОСОБА_1 скаржником було зазначено, зокрема, про неповноважність «Звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва», яка відбулася 07.10.2017 року в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, та рішення, прийняті на ній, в тому числі щодо обрання складу Ради адвокатів міста Києва та керівника органу адвокатського самоврядування. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час подання первинної скарги підставою для подання вказаної скарги було: неповноважність «Звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва» та рішення, прийняті на ній, в тому числі щодо обрання складу Ради адвокатів міста Києва та керівника органу адвокатського самоврядування. Разом з тим, під час розгляду даної справи встановлено, що в судовому порядку не оскаржувалися ані підстави/порядок/результати обрання складу Ради адвокатів міста Києва 11.06.2016 року, ані підстави/порядок/результати обрання складу Ради адвокатів міста Києва 07.10.2017 року. Щодо посилання позивача на те, що при повторному розгляді (тобто після скасування рішення відповідача про закриття) скарги голови НААУ, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. КДКА Кіровоградської області не мала права надавати оцінку доводам і документам, які не містилися в первинній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дій шов помилкового висновку зазначивши, що ані Законом України №5076-VI, ані Положенням №120, не визначено особливості розгляду скарг на дії адвоката в разі, якщо попереднє рішення КДКА регіону за наслідками розгляду скарги скасовано, а також не обмежено повноваження КДКА регіону щодо обсягу перевірки лише в межах первинної скарги та відповідної довідки (повідомлення) члена дисциплінарної палати. У даному випадку розгляд справи продовжувався значний час і посилання в скарзі голови НААУ, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. на триваючий характер порушення позивача не могли бути покладені в основу оскаржуваного рішення та мати наслідком погіршення його становища через скасування рішення КДКА Кіровоградської області. Крім того, в рішенні Вищої КДКА від 30.05.2019 року зазначено про направлення на новий розгляд на стадію розгляду дисциплінарної справи матеріали відносно ОСОБА_1 . Отже, вказані обставини свідчать про безпідставний розгляд інших доводів і документів, які не містилися в первинній скарзі, під час прийняття оскаржуваного рішенням КДКА Кіровоградської області від 12.11.2019 року, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення. Між іншим, скаржник не була позбавлена можливості звернутися з окремою скаргою про порушення відносно позивача нової дисциплінарної справи та прийняття окремого рішення в межах норм чинного законодавства. У даному випадку, перегляд рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має бути здійснений не тільки в аспекті процедури його прийняття, а й з безумовним здійсненням оцінки доказів позивача щодо справедливості й виключення - ризику політизації під час застосування дисциплінарних процедур (Рішення ЄСПЛ від - 09.01.2013 року у справі «Олександр Волков проти України»). Як вбачається зі змісту скарги та пояснень 3-ї особи, що позивачем не виконано рішення №211 від 23.09.2017 року «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності». Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що вказаним рішенням не встановлювалось для ОСОБА_1 , або необмеженого кола адвокатів будь-яких обов`язків і не визначалося варіантів вчинення певних дій. Представником Національної асоціації адвокатів України підтверджено, що рішення № 211 від 23.09.2017 року не встановлено для позивача та інших адвокатів м. Києва будь-яких обов`язків, або варіантів вчинення дій, останнім вказано, що це рішення мало роз`яснювальний характер. Натомість, рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 211 не має жодних юридичних наслідків, та зокрема, заборони ОСОБА_1 та будь-якому іншому адвокату особисто приймати участь у Конференції адвокатів міста Києва 07.10.2017 року та у інших зібраннях адвокатів. Верховним судом у подібних правовідносинах в постанові від 09.08.2019 року в справі № 1540/4358/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83553324), зроблено висновок про те, що дисциплінарний проступок (триваючі дії/бездіяльність адвоката) може полягати в умисному невиконанні (неповному виконанні/неналежному виконанні) покладеного на нього рішенням органу адвокатського самоврядування конкретного обов`язку. Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, Положення Закону 5076 та Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ) визначають основні засади та принципи дисциплінарного провадження. Логіко-граматичне тлумачення цих норм зводиться до того, що дисциплінарне провадження має певну мету - перевірити наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку не інакше як за скаргою щодо поведінки адвоката, у межах цієї скарги (яка після її подання не може - змінюватись та доповнюватись), за певною процедурою. У межах розгляду даної справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не заперечує вихід за межі розгляду первинної скарги під час розгляду справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, посилаючи на певні обставини, які були встановленні Вищою КДКА при скасуванні його попереднього рішення від 12.10.2017 року, не зважаючи на те, що такі висновки Вищої КДКА не можуть бути покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує доводи позивача, що відповідач, при розгляді первинної скарги мав керуватися виключно фактичними даними, отриманими на цій стадії. Проте, відповідач, здійснюючи повторний розгляд скарги, прийняв до уваги та надав оцінку доводам і документам представника НААУ, а не представника Ізовітової Л.П. , які не містяться у первинній скарзі, не досліджувались та не надавались первинним скаржником до відповідача під час першого розгляді скарги, відносно даних обставин та фактів дисциплінарне провадження по відношенню до позивача не порушувалося. Тобто, КДКА Кіровоградської області в основу оскаржуваного рішення покладено доводи скаржника, які не досліджувались останнім. У свою чергу, під час розгляду первинної скарги, скаржник не скористався правом доповнити/змінити свою скаргу, надати додаткові докази на підтвердження свої доводів. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що з огляду на приписи Закону № 5076 та загальні засади юридичної відповідальності, визначені ПАЕ, у КДКА Кіровоградської області не було законних підстав виходити за межи розгляду первинної скарги, за наслідками розгляду якої постановлено рішення регіональною КДКА. Отже, у цій частині висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Щодо строку притягнення позивача до відповідальності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, в оскаржуваному рішення вказано, що ОСОБА_1 систематично брав участь у діяльності утвореної 07.10.2017 року «Ради адвокатів міста Києва», зокрема у засіданнях, на яких приймалися рішення, притаманні за повноваженнями раді адвокатів регіону, у тому числі 12 жовтня 2017 року, 26 жовтня 2017 року, 9 листопада 2017 року, 21 грудня 2017 року, 11 жовтня 2018 року, а також вчиняв дії, на які повноваження має лише член (представник) ради адвокатів регіону, зокрема: на складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 КУпАП (пункт 9-1 частини першої статті 255 КУпАП), у тому числі 27 серпня 2018 року, на присутність (як представника ради адвокатів регіону) під час проведення обшуку у адвоката (абзац 2 частини другої статті 23 Закону) у тому числі: 22 лютого 2018 року, а також в іншій формі, позиціонуючи себе членом Ради адвокатів міста Києва, зокрема, у формі «чергування» до 31.12.2018 року, маючи намір здійснювати такі дії як член «Ради адвокатів міста Києва» для «забезпечення гарантій, передбачених статтею 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Правовими положеннями ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI регламентовано, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування в даному випадку проміжку часу вчинення проступку з 07.10.2017 року по 31.12.2018 року, тобто як триваючого. Так, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI, строк за вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 сплинув 06.10.2018 року, тобто через 1 рік. Таким чином, вказані обставини мають розглядатися лише в межах одного року з моменту вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто починаючи з 07.10.2017 року, адже належних доказів про відкриття (порушення) іншого дисциплінарного провадження відносно позивача, за період з 08.10.2017 року по 31.12.2018 року, ані відповідачем, ані третьою особою суду не надано. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України). Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року). Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України). Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України. Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України в особі Голови Ізовітової Лідії Павлівни про визнання протиправним та скасування індивідуального акту задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 7 від 12 листопада 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю». Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 20634988) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2 029,70 грн. (дві тисячі двадцять дев`ять грн. 70 копійок). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 13.07.2020 року