Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/31197/23
від 20.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31197/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №160/31197/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 28 листопада 2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просила: - визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 27.06.2023 №0400-010304-8/92525 щодо відмови позивачці у виплаті пільги, встановленої п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», як члену сім`ї учасника бойових дій ОСОБА_2 ; - зобов`язати відповідача включити інформацію стосовно позивачки до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як члена сім`ї учасника бойових дій ОСОБА_2 та фактичну адресу її проживання до персональної облікової картки пільговика ОСОБА_2 за формою «№1-пільга»; - зобов`язати відповідача нарахувати і виплачувати позивачці грошову компенсацію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 р. у справі № 160/31197/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої позивачка просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №160/31197/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, тим, що вона є дружиною військовослужбовця, учасника бойових дій ОСОБА_2 , який з 2015 року набув статусу учасника бойових дій, у зв`язку з чим ОСОБА_2 за адресою його проживання встановлена пільга 75 % знижки на оплату житлово комунальних послуг відповідно до п.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У березні 2022 року ОСОБА_2 , виконуючи конституційний обов`язок із захисту Батьківщини, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України від збройної агресії рф, зник безвісти за особливих обставин, на даний час триває його розшук. За результатами усних та письмових звернень позивачки встановлено, що відповідач нараховує пільгу, але виплачувати її відмовляється у зв`язку з тим, що право на пільгу має тільки пільговик ( ОСОБА_2 ). У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин з березня 2022 року, а інша особа отримати пільгу не може у зв`язку з готівковою формою виплати пільги, то фактично пільга нараховується, але не виплачується відповідачем. Невизнання права на пільгу, встановлену ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачка вважає протиправними діями відповідача, які порушують її право на отримання пільги, як складову соціального захисту, встановлену Законом для членів сім`ї учасника бойових дій, оскільки стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнає за позивачкою, як дружиною учасника бойових дій, яка проживає разом з ним право на отримання пільги, встановленої п.5 ст.12 цього Закону, а підзаконні нормативно правові акти не можуть звужувати обсяг прав, встановлений нормативним актом вищої сили. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який з 2015 року має статус учасника бойових дій, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. З 2015 року ОСОБА_2 внесений в Єдиний державний реєстр пільговиків за категорією «учасник бойових дій» та отримує пільги у вигляді 75-процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується учасниками справи. В березні 2022 року ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями сповіщення №69 від 11.06.2022 та Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.06.2022. 18.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату пільги у грошовій формі, в якій просила нарахувати та виплатити їй пільгу у розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг, встановлену п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як члену сім`ї учасника бойових дій з червня 2023 року та у подальшому на рахунок в АТ «Ошадбанк»; нарахувати та виплатити їй пільгу у розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг, встановлену п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як члену сім`ї учасника бойових дій за період з січня по травень (включно) 2023 року, як особі, що мала права на отримання пільги з 2015 року. Доказів надання відповіді відповідачем на наведену заяву матеріали справи не містять. На адвокатський запит представника позивачки від 20.06.2023 з питань нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , листом №0400-010304-8/92525 від 27.06.2023р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивачки про те, що за даними Централізованої підсистеми «Призначення та виплата деяких соціальних виплат» в межах інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України чоловіку заявниці ОСОБА_2 автоматично нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, як учаснику бойових дій; ОСОБА_1 є членом сім`ї пільговика учасника бойових дій; призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг окремо членам сім`ї учасників бойових дій чинним законодавством не передбачено, що підтверджується змістом копії відповідного листа. В подальшому, позивачка звернулася до відповідача із заявою про зміну отримувача пільги від 17.10.2023, в якій просила змінити отримувача пільги у розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг, яка встановлена п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та призначена ОСОБА_2 та виплачувати її ОСОБА_1 як члену сім`ї учасника бойових дій ОСОБА_2 з червня 2023 року та у подальшому на рахунок в АТ «Ошадбанк». Листом №57122-45973/С-01/8-0400/23 від 17.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачку про те, що зміна отримувача пільг на оплату житлово-комунальних послуг на члена сім`ї пільговика чинним законодавством не передбачена. Не погодившись з позицією відповідача у справі позивачка звернулась до суду. Дослідивши обставини по справі колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Так, позивачка наполягає на отриманні пільг на сплату житлово-комунальних послуг згідно до п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За приписами п.4, п.5 ч.1 ст.12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема: - 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); - 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Проте, приписи даної норми розповсюджуються лише на безпосередньо учасників бойових дій. Крім того, Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок №373, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 3 Порядку №373 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України, зокрема, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (крім військовослужбовців). Згідно п.14 Порядку №373 передбачено, що виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання або на рахунок в АТ Ощадбанк, який відкривається органами Пенсійного фонду України без заяви пільговика. З аналізу наведених норм вбачається, що учасники бойових дій, визначені у ст.ст. 5, 6 Закону №3551, мають право на пільгу у вигляді 75-процентної знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання згідно ст.12 Закону №3551, механізм надання у грошовій формі якої визначає Порядок №373. При цьому, пільги, встановлені ст.12 Закону №3551 надаються лише особам учасникам бойових дій, визначеним у ст.ст.5, 6 Закону №3551, до яких не віднесено членів сім`ї таких осіб. Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка як дружина зниклого безвісти учасника бойових дій не має право на отримання пільг передбачених п.5 ст. 12 Закону №3551, оскільки має інший правовий статус. Колегія суддів не заперечує право скаржниці на отримання соціальних пільг, зокрема й на оплату житлово-комунальних послуг, як члена сім`ї учасника бойових дій. Разом з тим, дані пільги передбачені іншими нормами закону. Так, ст.10 Закону №3551 визначено, що до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать, зокрема, сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів. При цьому, пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10), Захисників і Захисниць України (стаття 10-1) встановлені ст.15 Закону №3551, зокрема - 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Разом з тим доказів звернення позивачки до органів соціального захисту для отримання пільг передбачених ст.15 Закону №3551 матеріали справи не містять. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог адміністративного позову в межах спірних правовідносин та заявлених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №160/31197/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко