Постанова 4852 № 160/17504/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17504/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №160/17504/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,- ВСТАНОВИВ: 18 липня 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.07.2023 р. №458 о/с в частині звільнення з посади майора поліції ОСОБА_2 з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції, переведення для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області; - поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції; - звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач фактично перевів позивача на службу в іншу місцевість, на нижчу посаду та без згоди на переміщення на таку нижчу посаду. Оскаржуваний наказ не містить жодних посилань та обґрунтувань підстав для переведення в іншу місцевість . Позивач не писав жодного рапорту на переміщення. Поряд з цим, переведення в іншу область регламентується статтями 32, 33 КЗпП України з урахуванням особливостей в період воєнного стану. Позивач вважає, що призначення поліцейського на іншу посаду, яке супроводжується фактичним переведенням в іншу місцевість без наявності його особистої згоди є протиправним, оскільки таке призначення прямо суперечить положенням спеціального та загального законодавства, а також інтересам служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 р. у справі № 160/17504/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовлено. Судом встановлено, що позивач проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. 14.07.2023 наказом по особовому складу №458 о/с його звільнено з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в межах переведення для подальшого проходження служби до ГУНП в Донецькій області. Не погодившись зі спірним наказом, позивач звернувся до суду. Дослідивши встановлені обставини, суд зазначив, що переведення працівника поліції, згідно до чинного законодавства, не ставиться у залежність від згоди поліцейського, якщо це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Інших підстав вважати спірний наказ позивачем не наведено, судом не встановлено. Наведені висновки обумовили прийняття рішення про відмову у задоволенні позову. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №160/17504/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд на дослідив обставин того, що спірним наказом позивача переміщено без його згоди на нижчу посаду, незважаючи на те, що чинним законодавством, з метою підвищення ефективності служби, можливо переміщення в іншу місцевість, але на рівнозначну посаду. Позивач наполягає, що будь яких рапортів, заяв та згод на таке переведення не подавав. Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Представниками відповідачів, присутніх у судовому засіданні надані пояснення на доводи апеляційної скарги, зазначено про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на вимоги законодавства та чинну судову практику. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 працював старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12.07.2023 №1743/01/12-2023 до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, керівництво національної поліції у Донецькій області просило розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби підпорядкованих поліцейських в розпорядження Головного управління Національної поліції в Донецькій області у кількості, що дозволить зменшити зазначений вище загальний некомплект органу поліції хоча б на 5%. 14 липня 2023 року начальником управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області полковником поліції В. Загороднім на виконання доручення до листа ГУНП в Донецькій області від 12.07.2023 №1743/01/12-2023 підготовлено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо підібраних керівниками структурних, територіальних та стройових підрозділів для переведення для подальшого проходження служби до ГУНП в Донецькій області 71 поліцейських, з яких: 15 поліцейських з Дніпровського районного управління поліції, та щодо можливості переведення відповідно до вимог частин 1, 7, 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області з метою максимального та ефективного забезпечення виконання повноважень поліції, здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Донецької області, у тому числі на деокупованих територіях, захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Згідно з витягом з наказу від 14.07.2023 №458 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 17.07.2023 №463 о/с) відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0107912) переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 17.07.2023, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції. Підстава: доповідна записка від 14.07.2023 №20/2821 та лист ГУНП в Донецькій області від 12.07.2023 №1743/01/12-2023. 17 липня 2023 року позивач подав рапорт на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому надав згоду із запропонованою посадою старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. 17 липня 2023 року заступником начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області ініційовано подання на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області про призначення на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 , установивши йому посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.07.2023 №298 о/с відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0107912), який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу Волноваського районного відділу поліції з 17.07.2023 Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 17.07.2023 р., накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.07.2023 р. №458 о/с та від 17.07.2023 №463 о/с, подання Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.07.2023. Не погодившись із переведенням для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області та із звільненням з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції, позивач звернувся до суду. Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та залишаючи його без змін, доходить наступних висновків. Спірним у справі є наказ про переміщення позивача, який за його позицією прийнято без додержання приписів ст. 32 КЗпП України. Правове регулювання проходження служби в поліції здійснюється Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580) Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580). Згідно до приписів статті 65 Закону №580, переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад`юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання. Відповідно до ч. 7 ст. 65 закону №580, переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників. Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. (ч. 8 ст. 65 Закону №580) Отже, норма статті 65 Закону №580, в редакції на час виникнення правовідносин, передбачає лише один випадок наявності згоди поліцейського на переміщення - переміщення за ініціативою поліцейського. Проте згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв`язку зі скороченням штатів ч. 2 ст. 68 Закону №580, проте це не стосується правовідносин, що склалися. В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Як свідчать встановлені обставини справи, згідно витягу з наказу від 14.07.2023 №458 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 17.07.2023 №463 о/с) відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0107912) переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 17.07.2023, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції. Стосовно доводів скаржника про те, що оскаржуваним наказом №458 о/с позивача фактично переміщено на нижчу посаду, і таке переміщення здійснено без відповідних на це правових підстав, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що спірним наказом позивача звільнено з займаної посади та переміщено на службу до ГУНП в іншу місцевість. Фактично на нижчу посаду, позивача призначено наказом ГУНП в Донецькій області, який не є предметом судового оскарження. Щодо доводів позивача про неможливість переведення (переміщення) без його згоди з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (наказ №458 о/с). Як зазначено вище, така позиція позивача обґрунтована тим, що переміщення поліцейського на службі повинно відбуватися і враховуючи вимоги, передбачені ст.32 КЗпП України, оскільки спеціальним Законом, яким встановлено підстави для переміщення поліцейського, не визначено того, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення. Відповідно до ч.8 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Згідно із ч.9 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський. Статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, що діє з 01.05.2022) встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Отже, оскільки спеціальним законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено наявність згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у будь-яку місцевість, а чинна редакція ст.60 Закону України «Про Національну поліцію» прямо визначає законодавство, яке регулює відносини, пов`язані з проходженням служби в поліції, то судом першої інстанції обґрунтовано визначено безпідставною вищезазначену позицію позивача. Вказані висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у справі №620/3663/19 (постанова від 25.05.2023) суть якої, зокрема, зводиться до того, що відсутність у Законі України «Про Національну поліцію» норми про обов`язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не про неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, а про їх вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин відповідно до норм трудового законодавства. Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, на чому наполягав позивач. Судова колегія вважає безпідставними аргументи апеляційної скарги щодо посилання суду першої інстанції на рішення у справі №620/3663/19, без дослідження обставин справи. Суд першої інстанції, приймаючи рішення вірно визначив предмет спору, ним є саме наказ від 14.07.2023 №458 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 17.07.2023 №463 о/с) відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0107912) переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Твердження позивача щодо необхідності надання ним згоди на переведення в іншу місцевість з посиланням на Закон України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та норми КЗпП України не є обґрунтованими. Суд вірно зазначив про те, що у зв`язку зі змінами в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, загальні норми трудового законодавства до спірних правовідносин не застосовуються. І доводами апеляційної скарги зазначене твердження ніяк не спростовується. В той же час спеціальне законодавство не передбачає згоди поліцейського при переведенні за ініціативою керівника в іншу місцевість . Слід також зазначити, що доводи апеляційної скарги з посиланням на судову практику Верховного суду , яка стосується періоду 2019-2022 років є некоректними з огляду на зміни, які відбулись в Законі України « Про національну поліцію» та стали застосовуватися з 01.05.2022 року . Суд першої інстанції вірно врахував останню судову практику Верховного суду і тому правомірно послався на рішення у справі №620/3663/19. З огляду на вищевикладене , з врахуванням матеріалів справи, викладеної у судовому засіданні правової позиції представників відповідачів, судова колегія доходить висновку, що в межах доводів апеляційної скарги підстав для її задоволення не вбачається. Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №160/17504/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко